Локдаун у Києві подовжено до кінця квітня, заявив міський голова Віталій Кличко. За його словами, інакше медична система не впорається зі зростанням кількості хворих на COVID-19.
Реклама
Міська комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ та НС) Києва ухвалила рішення щодо продовження запроваджених карантинних заходів в українській столиці на два тижні, до кінця квітня. Про це в середу, 14 квітня, повідомив мер міста Віталій Кличко.
"Оскільки епідемічна ситуація в столиці суттєво не покращується, сьогодні вранці комісія з надзвичайних ситуацій міста ухвалила рішення щодо продовження суворих обмежувальних заходів у нашому місті на два тижні, тобто до 30 квітня. У нас немає іншого вибору", - заявив Кличко.
За його словами, інакше медична система не впорається з такою кількістю хворих. "Інакше смертей буде ще більше. Тому до 30 квітня в місті діятимуть запроваджені раніше (з 5 до 16 квітня. - Ред.) обмеження", - додав мер.
За словами Кличка, до кінця місяця залишаться зачиненими всі школи і дитячі садки, весь громадський транспорт і далі працюватиме за спеціальними перепустками - виключно для перевезень працівників підприємств критичної інфраструктури. Заклади громадського харчування працюватимуть лише навинос або на доставку, не працюватимуть продуктові ярмарки.
Міський голова закликав керівників підприємств і установ відправити співробітників на дистанційну роботу або, кому можливо, надати відпустки. Пізніше Кличко повідомив, що обмеження може бути продовжено до 10 травня, якщо для цього будуть необхідні підстави.
Тим часом, за даними мера, кількість людей, які захворіли на коронавірусну інфекцію COVID-19, у Києві 13 квітня зросла на 1 457 до 180 066, а померлих - на 47 людей до 4 021. Серед нових хворих є 22 медики. До лікарень столиці за минулу добу доправлено 225 хворих на коронавірус і 311 людей із підозрою на коронавірус і пневмонію. Одужали за добу 713 киян.
Кір, дифтерія, правець: від чого, крім коронавірусу, варто вакцинуватись українцям (25.03.2021)
10:09
Якими вакцинами людству роблять щеплення від коронавірусу
Глобальна кампанія вакцинації проти коронавірусу набирає обертів. У різних країнах створені вакцини, покликані зупинити пандемію COVID-19. Представляємо їх у фотогалереї DW.
Фото: Johnson/AP/picture alliance
BioNTech та Pfizer: початок мРНК-революції
Першою вакциною від COVID-19, дозволеною до застосування в США і ЄС, стала розробка німецьких вчених Угура Шахіна і його дружини Езлем Тюречі. Їхня фірма BioNTech з Майнца уклала альянс з американським гігантом Pfizer. У 2021 році будуть випущені два мільярди доз. Завдяки цій вакцині ЗМІ заговорили про "революцію" у фармацевтиці - вона стала першою вакциною, що базується на матричній РНК.
Фото: Francis Dean/Dean Pictures/imago images
Moderna: родом з університету Гарварда
На РНК-технологіях, що вважаються новим словом у медицині, спеціалізується і американська біотехнологічна компанія Moderna. Її штаб-квартира розташована в Кембриджі, у штаті Массачусетс, поблизу Гарвардського університету, вчені якого і заснували цю фірму в 2010 році. Вакцина Moderna, створена за фінансової підтримки влади, стала другою, зареєстрованою в США і ЄС на рубежі 2020-21 років.
Фото: Matthew Healey/AFP/Getty Images
У AstraZeneca - "оксфордська вакцина"
Учені Оксфордського університету уклали для клінічних випробувань і виробництва своєї вакцини альянс з британсько-шведською компанією AstraZeneca. Вона значною мірою забезпечує вакцинацію жителів Великобританії, виконує замовлення ЄС і активно працює з країнами, що розвиваються, адже у "оксфордської вакцини" дуже низька ціна. Так, в Індії її випускають для місцевого ринку і на експорт.
Фото: Channi Anand/AP/picture alliance
"Спутник V": найперша реєстрація
У серпні 2020 року Росія оголосила, що першою в світі зареєструвала вакцину від коронавірусу під назвою "Спутник V". Масова вакцинація російського населення офіційно почалася в січні 2021 року. На закордонні ринки цю векторну вакцину, розроблену вченими московського Центру Гамалії, просуває Російський фонд прямих інвестицій (РФПІ). На фото - прибуття першої партії в Болівію.
Фото: Aizar Raldes/AFP/Getty Images
Sinovac: тихий конкурент з Китаю
Без зайвого шуму і докладних звітів про результати клінічних досліджень Китай розробив щонайменше три вакцини. Одну з них, створену на основі інактивованого коронавірусу, компанія Sinovac Biotech тестувала в декількох країнах Азії, зокрема в Індонезії, яка її потім закупила. Аби подати приклад співвітчизникам, президент країни Джоко Відодо прищепився першим.
Фото: Laily Rachev/Biro Pers Sekretariat Presiden
CureVac: принтер для вакцин від Tesla
Другу німецьку мРНК-вакцину, реєстрація якої очікується до літа, компанія CureVac з Тюбінгена вироблятиме й експортуватиме на світовий ринок в союзі з концерном Bayer. Але її можна буде виготовляти й прямо в клініках всюди і світі. Зразок мобільного принтера, створеного німецькою дочірньою фірмою Tesla Grohmann, Ілон Маск (в центрі) демонстрував у вересні 2020 року депутатам Бундестагу.
Фото: picture-alliance/dpa/T. Schwarz
Sanofi: дві невдачі й допомога Євросоюзу
Французька компанія Sanofi - один з найбільших в світі виробників вакцин. Але цього разу вона двічі зазнала невдачі: ані спільна розробка з британською GlaxoSmithKline, ані спроба створити власну мРНК-вакцину досі не дали бажаного результату. Аби допомогти забезпечити країни ЄС, її завод у Франкфурті-на-Майні (на знімку) випустить влітку 125 мільйонів доз вакцини компаній BioNTech і Pfizer.
Фото: C. Stoll/Sanofi
Johnson&Johnson: достатньо однієї дози
Одним з шести виробників вакцин від коронавірусу, з якими ЄС уклав попередні договори про постачання, стала американська корпорація Johnson&Johnson. Її векторна вакцина передбачає тільки одне щеплення, а не два, і зберігається в звичайних холодильниках. Для ЄС, де реєстрація препарату очікується навесні, випускати її буде бельгійська дочірня фірма корпорації - Janssen.