Під час масових акцій в Україні з нагоди Дня перемоги над нацизмом не обійшлося без інцидентів. У Києві побилися націоналісти та учасники акції "Безсмертний полк".
Акція з нагоди 9-го травня в КиєвіФото: DW/O. Sawytskyi
Реклама
З нагоди Дня перемоги над нацизмом в Україні у вівторок, 9 травня, відбуваються масові заходи та урочистості. Зранку делегація на чолі з президентом України Петром Порошенком та прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом поклала разом з ветеранами війни квіти на Площі Слави в українській столиці, передає інформагенція "Інтерфакс-Україна". Присутні вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання.
Київ: не обійшлося без бійок
Попри посилені заходи безпеки, у Києві 9 травня сталися сутички під час проведення акції "Безмертний полк" ("Ніхто не забутий, ніщо не забуте"). Під час проходження колони учасників акції було поранено поліцейського. У співробітника поліції влучила димова шашка, яку кинули з розташованого на вулиці Мазепи офісу Добровольчого руху Організації українських націоналістів (ОУН). Як повідомив кореспондент DW з місця події, активісти з офісу ОУН кидали різні предмети в правоохоронців і учасників акції. Нацполіція зареєструвала кримінальне провадження за фактами подій на вулиці Мазепи. Про це написав у мікроблозі в соціальній мережі Twitter директор департаменту комунікації МВС Артем Шевченко.
Фото: DW/O. Sawytskyi
Коли колона, що за даними кореспондента DW, налічувала близько тисячі осіб, прибула в парк Вічної слави, там на неї вже чекали активісти ОУН. Учасники акції стали кидати в останніх квіти, а також намагалися здерти червоно-чорний прапор. Це переросло в бійку, котра тривала близько хвилини, повідомляє інформагенція "Українські новини". Аби попередити провокації, поліція відтіснила націоналістів. Але локальні сутички спалахували й пізніше, повідомляє кореспондент DW.
В Одесі теж бійки
Під час урочистостей в Одесі теж сталися численні сутички між представниками націонал-патріотичних організацій та людьми, які брали участь в акціях з використанням радянської символіки. Як повідомляє кореспондент DW, поліція затримала близько тридцяти учасників сутичок. За даними агентства "Інтерфакс", працівники поліції затримали деяких учасників сутички, яка виникла на Алеї Слави, коли екс-голова Одеської організації "Правий сектор" Сергій Стерненко підняв портрет із зображенням Романа Шухевича серед людей, які тримали портрети їхніх родичів - учасників Другої світової війни. Загальна кількість затриманих на Алеї Слави в Одесі поки що невідома. У прес-службі ГУ Нацполіції в області заявили, що уточнюють інформацію. Крім того, як передає "Інтерфакс", загалом чотирьох людей було затримано за використання забороненої символіки.
У Харкові співали
Не обійшлося без інцидентів і у Харкові. У колоні, що прямувала в бік Меморіалу Слави, йшли як ветерани Другої світової війни, так і учасники операції на Донбасі, повідомляє агентство "Інтерфакс". Кілька десятків людей несли фотографії з написом "Безсмертний полк". Коли надійшла їхня черга покладати квіти, вони стали скандувати "Фашизм не пройде!" та заспівали пісень часів війни. У відповідь учасники АТО заспівали гімн України.
У ході церемонії виникло декілька невеликих сутичок та суперечок, в тому числі й через георгіївську стрічку. До Нацполіції не надходило звернень щодо тілесних ушкоджень.
Руїни Другої світової війни як меморіали миру
У Німеччині їх усе ще можна знайти - руїни Другої світової війни, які пережили мир. Деякі з них навмисне збережено так, щоб і десятиліття потому вони нагадували про нищівний вогонь війни.
Фото: imago/epd
Руїни як свідки війни
Важко повірити, що 1945 року німецькі міста були розбомблені так само вщент, як сьогодні деякі міста в Іраку чи Сирії. Зруйновані під час війни і більше ніколи не відбудовані - руїни в самісінькому серці того чи іншого німецького міста досі нагадують про жахи війни. Цих мовчазних свідків небагато. Йдеться передусім про сакральні будівлі на кшталт Меморіальної церкви кайзера Вільгельма у Берліні.
Фото: picture-alliance/dpa/M. Hiekel
"Порожній зуб" Берліна
Збудована у неоромантичному стилі та освячена у 1895 році церква кайзера Вільгельма в Берліні загорілася після однієї з повітряних атак Антигітлерівської коаліції 23 листопада 1943 року. Руїну головної вежі церкви заввишки 71 метр після закінчення війни зберегли як меморіал, доповнивши її 1961 року ще чотирма будівлями, зокрема, новою церквою. Берлінці прозвали руїну "порожнім зубом".
Фото: picture alliance/akg-images
Корисна руїна
Історія церкви францисканського монастиря у районі Берлін-Мітте сягає 1250 року. Монастир було розпущено 1539 року в період Реформації. 3 квітня 1945 року церкву охопило "полум’я з небес". Руїну церкви було укріплено та взято під охорону, тож з усього комплексу лише вона збереглася до наших днів. Після реставрації з 2004-го року у ній проводять виставки, театральні постановки та концерти.
Фото: gemeinfrei/imago/F. Berger
Жалоба просто неба
Ця зруйнована і більше ніколи не відбудована церква у Старому місті в Кельні носить ім'я святого Альбана. На фото - рештки хорів. У наші дні руїна церкви отримала функцію меморіала загиблих у війні. Всередині колишнього храму "Батьки в жалобі" закликають до миру – це скульптура Ернста Барлаха за ескізом німецької художниці Кете Колльвіц.
Фото: CC BY-SA 3.0/Raimond Spekking
Уціліла цінність
Неподалік від церкви святого Альбана розташовувалась церква святої Колумби, одна з найстаріших приходських церков Кельна. Перший її камінь було закладено ще 980 року. Усе, що залишилося після майже цілковитого знищення церкви в 1943 році, - статуя Діви Марії та рештки середньовічного муру.
Фото: picture-alliance/dpa/F. Gambarini
Музей для руїни
Саме для цієї статуї Марії вже в 1947-1950 роках на тому ж місці в руїнах спорудили восьмикутну каплицю. Кельнці прозвали її "Мадонною в руїнах". 1956-57 року каплицю Діви Марії доповнили квадратною каплицею Святих Дарів. Справжнім архітектурним шедевром зрештою стало те, що 2007 року рештки церкви святої Колумби повністю інтегрували в новобудову Архієпископського музею єпархії.
Фото: CC BY-SA 3.0/Elke Wetzig
Перлина німецького бароко
Цербстський замок в Саксонії-Ангальт був резиденцією князя Ангальт-Цербста. Новобудова була запланована в XVII столітті як комплекс з трьох частин і належала до найвизначніших будівель у стилі бароко в Середній Німеччині. У дитинстві сюди часто навідувалася до родичів принцеса Софі Августа Фрідеріке фон Ангальт-Цербст, яка згодом стала відома світу як російська цариця Катерина ІІ.
Фото: picture-alliance/AKG
Надія на нове життя
У квітні 1945 року внаслідок бомбардування замок Цербст згорів. Цінне внутрішнє убранство було повністю знищене. Замок можна було б відбудувати, але з політичних міркувань цю ідею відхилили. Лише східне крило вдалося врятувати від цілковитого знесення. Спеціальний фонд дбає про його збереження донині. Ентузіасти не втрачають надії колись повністю відбудувати хоча б цю частину Цербстського замку.
Фото: picture-alliance/dpa/J. Wolf
У бетоні навіки
Це хоч і не руїна, але однозначно меморіальний пам’ятник – дюссельдорфський бункер часів Другої світової війни спорудили у 1940-их роках, замаскувавши під церкву. З 1949 року бункер насправді став церквою. Будівля, що охороняється законом як архітектурна пам'ятка, - унікальна і вважається найстабільнішим храмом у світі. У наші дні бункер є не лише церквою, а й меморіалом та місцем для виставок.
Фото: CC BY-SA 3.0/Ilion
Церква як орієнтир для бомбардувальників
Історія головної церкви святого Миколая в Гамбургу сягає ще 1195 року. Після пожежі в 1842 році було споруджено новий храм у стилі неоготики. Остаточно будівництво завершили 1874 року. Вежа заввишки 147 метрів певний час навіть була найвищою будівлею в світі. 28 липня 1943 року церква згоріла вщент після того, як авіація Антигітлерівської коаліції розбомбила Гамбург.
Фото: gemeinfrei
Гамбург і "Гоморра"
Уціліли лише вежа та підвальна частина церкви. До сьогодні вони - як відкрита рана. Після війни сенат Гамбурга ухвалив рішення не відбудовувати церкву. Руїни церкви святого Миколая присвятили "жертвам війни та панування насильства у період з 1933 по 1945 роки". У підвалах створили документаційний центр. Постійна експозиція представляє відвідувачам "Гоморру 1943-го - знищення Гамбурга з повітря".
Фото: picture-alliance/dpa
Іноді кінець - це лише початок
У 1945 році Фрауенкірхе, перлина барокового Дрездена, взірець протестантського храму лежала в руїнах. Нищівні повітряні атаки у лютому 1945 року церква Божої Матері ще витримала, проте наступного дня після вогняного штурму масивний кам’яний купол обрушився. Руїни довгий час слугували меморіальним пам’ятником-застереженням проти війни та знищення. Для відбудови Фрауенкірхе НДР бракувало грошей.
Фото: Hulton Archive/AFP/Getty Images
З надією проти руїни
У 1996 році, вже після возз’єднання Німеччини, почався дев'ятирічний процес відбудови Фрауенкірхе. В нову будівлю інтегрували оригінальні уламки церкви. У фінансуванні проекту обсягом 180 мільйонів євро взяли участь 16 фондів з Німеччини та з-за кордону. Люди з усього світу робили пожертви, таким чином встановивши пам’ятник надії на порозуміння між народами.
Фото: DW/Holm Weber
Уламки як частини нового єдиного цілого
У 1947 році церква Воскресіння Христового у Пфорцгаймі стала першою церквою, збудованою в Німеччині після Другої світової війни. 30 тисяч цеглин для неї відкопали й зібрали на руїнах будинків навколо та ретельно очистили. Споруджена з руїн ця церква стала не лише символом нового початку, а й взірцем для ще 46 таких церков у знищених війною німецьких містах.
