Підписання 2 квітня президентом Латвії Раймондсом Вейонісом схваленого раніше Сеймом закону, який передбачає поступове переведення шкіл національних меншин на навчання латиською мовою, викликало бурхливі дискусії в латвійському суспільстві. Багато батьків, що представляють російськомовну громаду, вельми негативно оцінюють затверджену реформу освіти. 4 квітня в Ризі пройшов "Марш розгніваних батьків", в якому взяло участь близько тисячі людей. У чому суть проблеми, і які основні аргументи сторін, з'ясовувала DW.

З 2021 року - тільки латиською мовою

Затверджена Сеймом і схвалена президентом реформа навчальних закладів нацменшин стартує в Латвії у вересні 2019 року. У країні, в якій, за даними за 2017 рік, частка росіян становить 25,4 відсотка, зараз діють близько сотні шкіл, де навчання відбувається російською та латиською мовами (білінгвальні школи).

Суть прийнятої реформи полягає в тому, щоб до 1 вересня 2021 року повністю перевести на латиську мову навчання в усіх школах нацменшин. Російською мовою будуть викладатися тільки предмети, пов'язані з рідною мовою: російська мова і література.

"Навчання в середній школі латиською мовою забезпечить однакові можливості для всієї молоді отримати якісну освіту і побудувати своє життя у Латвії, щоб тут вчитися і працювати. Це створить більш згуртоване суспільство і сильну державу", - так прес-служба президента Латвії Вейоніса аргументує необхідність реформи.

Російськомовні батьки налаштовані критично

Ці доводи, судячи з усього, не переконують Костянтина Чекушина, члена правління "Латвійської асоціації на підтримку шкіл з навчанням російською мовою", голови ради школи й батька двох доньок. Він негативно ставиться до реформи та вказує на її "очевидне політичне підґрунтя" - 6 жовтня в Латвії пройдуть парламентські вибори.

В даний момент основна проблема в системі освіти Латвії - зовсім не вивчення латиської мови (всі випускники складають централізований іспит з цього предмету), а відсутність у шкіл достатньої автономії, надмірний контроль і бюрократизація, впевнений Чекушин. Зараз, за його словами, готується позов до Конституційного суду Латвії про визнання реформи неконституційною, і якщо це не допоможе, то наступним кроком буде звернення до Європейського суду з прав людини.

Громадський активіст з Риги Дегі Караєв виховує двох синів - один вчиться в третьому класі, другий готується піти в дитячий садок. В інтерв'ю DW Караєв вказав на такі недоліки реформи: "Російськомовний вчитель буде розмовляти з російськомовним учнем поганою латиською мовою. Як результат, скоротиться словниковий запас, а розуміння предмета учнями виявиться ускладненим".

В іншої співрозмовниці DW, юристки й депутатки Юрмальської міської думи Єлизавети Кривцової, двоє маленьких дітей, які через кілька років підуть до школи. На думку Кривцової, реформа призведе до зниження якості освіти: тим дітям, яким мови даються з великими труднощами, вчитися стане складніше, зникне сам сенс білінгвальної освіти для шкіл національних меншин, вона фактично стане другосортною.

Експерти вказують на недоліки мовної реформи

За висловом директора ризької Рінузької середньої школи (800 дітей, 85 вчителів) Дениса Клюкіна, в основі мовної реформи в школах нацменшин лежить правильна ідея, але вона здійснюється методами, що не виправдані як педагогічно, так і організаційно. Все це відбувається укупі з цілим рядом інших нововведень: переходом до освіти з 6 років, запровадженням нових стандартів освіти й реформи мережі шкіл, тобто школи не знають, що буде через рік по цілому ряду напрямків, констатує Клюкін.

Борис Цілевич, правозахисник і депутат Сейму від Соціал-демократичної партії "Згода", дивується, що менш ніж за рік до чергових парламентських виборів міністерство освіти Латвії раптом заявило, що білінгвальна система не працює і її треба міняти. "По суті це планомірне згортання освіти для нацменшин, яка ще недавно вважалася дуже хорошою і ефективною", - говорить Цілевич. І додає, що розглядати російську мову лише як "мову потенційного противника" - це стріляти собі в ногу.

"Замість того, щоб витискати російську із системи освіти, треба формувати свій, латвійський російськомовний простір. Якщо наша держава відмовляється від розробки стандартів, змісту освіти, підготовки підручників російською, то цей вакуум заповнить сусідня держава", - попереджає Цилевіч. За його словами, наївно було би сподіватися, що в Кремлі не скористаються цією ситуацією в своїх цілях.

Латвію досі розділяє мовне питання

Відомий латвійський політичний оглядач Отто Озолс, навпаки, вважає, що реформа є необхідною: "Суспільство в Латвії досі розділене на латисько- і російськомовних, ми ніби живемо в одній країні, але на двох різних планетах. Російськомовні закриваються в мовних гетто, найголовніша причина цього - мовний бар'єр".

Без знання латиської мови інтегруватися майже неможливо, це коло можна розірвати лише за допомогою повної освіти державною мовою, підкреслює Озолс. І звертає увагу на те, що залишаться уроки російської мови і літератури. "Політики будуть розпалювати пристрасті, але в цілому все буде добре. Нове покоління росіян буде краще знати державну мову, не буде проблем з працевлаштуванням", - підсумовує Озолс.