У Лівії воює близько тисячі російських найманців - звіт ООН
Аніта Вінкельмаєр
7 травня 2020 р.
До 1200 російських найманців воюють на боці генерала Халіфи Хафтара проти лівійського уряду, йдеться в конфіденційному звіті ООН.
Реклама
У Лівії на боці сил генерала Халіфи Хафтара воюють сотні російських найманців із приватної військової компанії (ПВК) "Вагнер", яку пов'язують із Кремлем. Про це йдеться у внутрішньому звіті експертів Організації Об'єднаних Націй (ООН), витяги з якого вранці в четвер, 7 травня, наводить агенція новин dpa.
Згідно зі звітом, кількість найманців ПВК "Вагнер", які дислоковані на території Лівії, становить від 800 до 1200 осіб. Вони беруть участь у бойових діях, які провадять сили Хафтара проти лівійського уряду, розташованого у столиці країни Триполі та підтримуваного ООН. Російські найманці, зокрема, беруть участь у здійсненні повітряних, артилерійських, а також снайперських обстрілах, йдеться в доповіді.
Раніше про участь найманців із ПВК "Вагнер" у війні в Лівії повідомляли видання New York Times, Foreign Policy та The Washington Post. Також у грудні 2019 року про присутність двох тисяч російських найманців у Лівії заявляв президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган. Утім, дотепер на рівні ООН така російська присутність у Лівії підтверджена не була, зазначає dpa.
На сьогодні в Лівії зберігається двовладдя. На заході країни у столиці Триполі перебуває сформований за підтримки ООН уряд національної єдності. Натомість на сході, у місті Тобрук, розташований парламент. Влада в цій частині країни функціонує незалежно від Триполі та спирається на самопроголошену "Лівійську національну армію" (ЛНА) на чолі з Халіфою Хафтаром. Він отримує військову підтримку з боку Єгипту та Об'єднаних Арабських Еміратів. З квітня 2019 року сили Хафтара ведуть бої за столицю країни Триполі проти урядових сил. Минулого тижня він оголосив про призупинення бойових дій у зв'язку з початком священного для мусульман місяця Рамадан.
Приватна військова компанія "Вагнер" чи "група Вагнера" - неофіційна військова організація, яка не входить до регулярних збройних сил Росії та не має жодного юридичного статусу. Існування ПВК "Вагнер" офіційні особи в Росії заперечують. Кремль лише визнає, що в приватному порядку росіяни можуть брати участь у бойових діях за кордоном.
Воювали на Донбасі, загинули в Сирії: чи бомбили США найманців "Вагнера"? (15.02.2018)
03:01
Лівія: громадянська війна і геополітичний конфлікт
Ситуація в Лівії вкрай заплутана. Хто за що воює і від яких країн отримує підтримку? Галерея DW розповідає про основні сторони конфлікту, їхні інтереси та цілі.
У північноафриканській Лівії практично ціле десятиліття точиться громадянська війна. У неї залучені найрізноманітніші сили: бойовики-націоналісти, ісламісти, туареги-кочівники, місцеві племена, іноземні найманці. Ще більш заплутаною ситуація стає через те, що два головні протиборчі угруповання отримують підтримку різних країн. Це робить конфлікт міжнародним і геополітичним.
Фото: Getty Images/AFP/A. Doma
Усе почалося з повалення Каддафі
Збройна боротьба за владу в Лівії не припиняється з часу повалення Муаммара Каддафі в 2011 році в ході повстання, що спалахнуло в рамках "арабської весни", підтриманого міжнародною військовою операцією. На цьому знімку кривавий диктатор, що правив чотири десятиліття, розриває Статут ООН під час свого скандально відомого виступу в 2009 році на Генасамблеї цієї організації.
Фото: imago/UPI Photo
Нафта і газ у пустелі та морі
Одна з головних причин громадянської війни - багаті запаси нафти і газу. Концесії на їх видобуток на суші і в морі отримували різні іноземні компанії, в тому числі німецька Wintershall (на фото - один з її об'єктів) і російський концерн "Газпром", у них з 2008 року є спільне підприємство в Лівії. Зараз галузь в занепаді. Не працює, наприклад, підводний газопровід Greenstream в Італію.
Фото: picture-alliance/dpa
Ключова фігура: Халіфа Хафтар
Інша причина громадянської війни - боротьба між прихильниками ісламського шляху і їхніми противниками, яка породила двовладдя, що панує в країні з 2014 року. Ісламісти закріпилися в столиці Тріполі на заході країни, на сході їм протистоїть так званий парламент в Тобруке. Від його імені править 76-річний воєначальник Халіфа Хафтар, командувач самопроголошеної "Лівійської національної армії".
Фото: AFP/A. Doma
Вони контролюючть майже всю країну
У бойовиків "Лівійської національної армії" є підстави фотографуватися в позі переможців. Війська Хафтара завоювали переважну частину території країни, крім пустельного півдня, який контролюють місцеві племена, і декількох районів на заході навколо Тріполі. Однак захопити офіційну столицю країни, незважаючи на неодноразові спроби штурму з квітня 2019 року, їм поки що не вдалося.
Фото: Reuters/E. O. Al-Fetori
Союзник Росії та агент ЦРУ
На боці Хафтара воюють російські найманці з ПВК "Вагнер". Самопроголошений маршал, який зробив військову кар'єру при Каддафі, але потім брав участь у його поваленні, навчався в СРСР в Академії імені Фрунзе і зараз користується підтримкою Росії (на фото: Москва, листопад 2016). На нього зробили також ставку Єгипет і Франція. У нього, за даними ЗМІ, є громадянство США, де він співпрацював з ЦРУ.
Фото: picture-alliance/dpa/M. Shipenkov
Сараджа підтримують ООН та Туруччина
Офіційним лідером Лівії, визнаним міжнародною спільнотою в особі ООН, є глава Уряду національної згоди, який розміщується в Тріполі, Фаїз Сарадж. Його активно підтримують, наприклад, Італія і Туреччина. Президент останньої Реджеп Тайїп Ердоган уклав з Лівією договір, в якому істотно змінив на користь своєї країни (і на шкоду Греції) кордон в Середземному морі.
Фото: DHA
Оборона Тріполі з допомогою Туреччини
У січні 2020 року Анкара перекинула в Тріполі турецьких військових для зміцнення оборони лівійської столиці, оскільки загони, що борються на стороні уряду національної згоди (фото), сильно ослаблені торішніми боями з військами Хафтара. В результаті різко зросла небезпека прямих зіткнень між кадровими турецькими військовими і російськими найманцями-вагнеровцями.
Фото: Imago Images/Xinhua
Розгром місцевого ІДІЛ
Ще однією стороною міжусобиці в Лівії стали ісламісти-екстремісти з ІДІЛ. Скориставшись двовладдям, прихильники "Ісламської держави" захопили на початку 2015 року портове і університетське місто Сирт. Однак восени 2016 року вони були розгромлені військами, вірними ісламістській владі в Тріполі (фото), і пішли в підпілля. Місто, яке переходило з рук в руки, сильно постраждало.
Фото: picture-alliance/AP Photo/M. Brabo
Саміт у Берліні: пошук рішення
19 січня 2020 року в Берлін на міжнародну конференцію з Лівії приїхали лідери понад десяти країн і керівники міжнародних організацій, включаючи ООН. На знімку: президент РФ Володимир Путін, канцлер ФРН Анґела Меркель і президент Єгипту Абдель Фаттах Ас-Сісі. Серед підсумків саміту - зобов'язання його учасників більше не постачати сторонам конфлікту зброю і механізм контролю за припиненням вогню.
Фото: picture-alliance/dpa/A. Nikolsky
Євросоюз стурбований потоком біженців
У ЄС немає єдиної позиції щодо Лівії, цілі окремих країн дуже різняться. Однак усі члени ЄС зацікавлені в тому, щоб Лівія перестала бути плацдармом для відправлення до Європи нелегальних мігрантів, багато з яких гинуть в Середземному морі. Цю міграційну й гуманітарну проблему без припинення війни в Лівії і відновлення її державності не вирішити.