1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

У лікаря – українська студентка в Німеччині ділиться досвідом

3 вересня 2010 р.

Спочатку мене дещо напружувало обов'язкове медичне страхування, хоча я й користуюсь спеціальним студентським тарифом. Коли мені знадобилася невідкладна допомога, тоді я й зрозуміла, що без страхування не обійтися.

Фото: picture-alliance/ ZB

Перше запитання на прийомі в лікаря: «Де Ви застраховані? Ваша страхова картка, будь-ласка». Отже, без такої картки вас можуть навіть не прийняти. Вже згодом я зрозуміла, що це взагалі зручно: як студент платиш щомісяця 70 євро, а в обмін дістаєш кваліфіковану медичну допомогу. Витрати за більшість ліків теж покриваються за рахунок страхування. До речі, про ліки. Сильні медикаменти, які справді допомагають, як правило, в німецьких аптеках продають виключно за рецептом. Тож, щоб отримати рецепт, потрібно знову ж таки вирушати на прийом до лікаря.

У медичній практиціФото: AP

Ділячись своїм досвідом пацієнта в Німеччині, хочу звернути увагу на кілька особливостей. Якось під час прийому лікар швидкої допомоги сказала, що я маю звернутися до іншого фахівця для подальшого обстеження. Я запитала, щоб вона мені порадила когось, на це вона здивовано зауважила, що не має права рекомендувати когось, бо це вважається певною мірою підкупом, коли лікар радить іншого конкретного лікаря. «У Бонні безліч медичних приватних практик, знайдіть когось самостійно, спробуйте через друзів».

Коли врешті-решт я знайшла через друзів потрібного мені лікаря, на мене чекала інша несподіванка: прийти до лікарської практики без попереднього запису, все одно, що згаяти час. Якось я спробувала так зробити. Лікар мене кінець-кінцем прийняв, але тільки після кількагодинного чекання. Я відчувала себе предметом, на який ніхто не звертає уваги.

Швидка допомогаФото: picture-alliance/ dpa

Але й коли домовляєшся заздалегідь, то теж слід набратися терпіння. Записатися до лікаря сьогодні на сьогодні – це великий виняток. Так приймають лише терапевти. На прийом до фахівця доводиться чекати тижнями. Одного разу мене записали на прийом аж через місяць. Однак все залежить, звичайно, від ситуації. Був випадок, я подзвонила й сказала, що негайно потрібен лікар, відчуваю себе вкрай погано, і мені призначили зустріч вже через дві години.

Ще цікава річ, що в Німеччині немає районних лікарень на кшталт таких, як в Україні. Звертатися можна до будь-якої, яка сподобається. Але все одно бажано знайти свого сімейного лікаря. До речі, додому лікаря в Німеччині викликають лише тоді, коли ти вже взагалі не рухаєшся. А так навіть з температурою 39 прямуй, будь-ласка, на прийом. Але якими б добрими не були лікарі та лікарні, краще намагатися не хворіти.

Автор: Вероніка Крамар,
студентка третього семестру магістерської програми International Media Studies у Бонні
Редактор: Володимир Медяний

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW