У Європарламенті дев'ятого скликання створили неформальну групу "друзів європейської України". Її установче засідання відбулося у вівторок, 24 вересня, у Брюсселі, повідомляє кореспондент DW. Як заявив євродепутат з фракції "Оновити Європу" Пятрас Ауштрявічюс, який вів засідання, 50 євродепутатів з шести фракцій висловили бажання увійти до цієї неформальної групи.

Двома основними цілями групи на 2019-2024 роки Ауштрявічюс назвав політичну підтримку України та економічну інтеграцію країни до ЄС. "Ми повинні все зробити, щоб питання України завжди було на порядку денному, щоб ніхто не сказав, що це другорядне питання", - зазначив литовський політик.

З євродепутатів у засіданні взяли участь, серед інших, Міхаель Ґалер (Michael Gahler), Сандра Калнієте, Андрюс Кубілюс з фракції Європейської народної партії (ЄНП), соціал-демократ Влодзімеж Цімошевич, Сергей Лагодинський (Sergey Lagodinsky) з фракції Зелених, Анна Фотига з фракції "Європейські консерватори та реформісти", а також Ларс Берґ (Lars Berg) з правопопулістської фракції "Ідентичність і демократія".

На засідання завітали й народні депутати України, зокрема голова комітету з питань інтеграції з ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе з "Європейської солідарності", перший заступник голови цього комітету Вадим Галайчук і заступниця голови комітету Марія Мезенцева (обидва входять до "Слуги народу").

Що цікавило євродепутатів?

На засіданні євродепутати поставили українським колегам одразу цілу низку запитань щодо останніх подій в Україні. Найбільше їх цікавили деталі щодо дискусії довкола "формули Штайнмаєра", ситуація довкола ексголови Нацбанку України Валерії Гонтаревої , а також відкриття провадження щодо голови Верховної Ради попереднього скликання Андрія Парубія через начебто організацію ним заворушень 2 травня 2014 року в Одесі. Це провадження Сандра Калнієте назвала "дуже дуже тривожними".

Постійного доповідача Європарламенту щодо України Міхаеля Ґалера цікавило, чого чекати від нового виборчого законодавства в Україні після того, як президент країни Володимир Зеленський ветував виборчий кодекс, ухвалений влітку. Галайчук відповів, що ухвалений кодекс є "незбалансованим". "Ми віримо, що процедури голосування є занадто складними. Їх треба спростити, треба зробити набагато легшою зміну виборчої адреси для людей. Треба зробити (голосування. - Ред.) набагато легшим для наших громадян за кордоном", - розповів Галайчук.

Нагадаємо, нинішній Європарламент обрали у травні цього року. У попередньому скликанні, з 2014 по 2019 рік, у ньому також працювала неформальна група "друзів України" серед євродепутатів.