На засіданні Кельнського муніципалітету 14 лютого розглядалася справа 400-літнього минулого. Вона стосується начальниці поштового відділення Катарини Генот, яку катували, задушили та спалили в далекому 1627-му. Ініціативу подав євангельський священик Гартмут Геґелер. Окрім Катарини Генот священнослужитель хоче реабілітувати ще 37 інших жертв відьомських переслідувань, яких було страчено в Кельні. Це місто стало 14-ою в Німеччині мерією, яка вирішила реабілітувати жертв відьомських процесів.

Питання моралі

«Я дуже заінтригований та водночас трохи нервую, - розповів Геґелер перед засіданням комісії. - Нашим моральним обов'язком є заступитися за долю людей, які були невинно страчені». Ідеться не стільки про юридичну, скільки про соціально-етичну реабілітацію, вважає Геґелер. Місто має нагоду поставити крапку в цьому темному розділі своєї історії, переконаний він.

Ганс Йоахім Гіртц, нащадок Катаріни Генот у 15-му коліні, вважає, що процес над нею навіть за тогочасними масштабами можна вважати судовим вбивством, оскільки жінка не визнала себе винною навіть під найжахливішими тортурами. А за законами тієї пори, людину могли засудити тільки в тому разі, коли вона сама визнавала провину. Щоб добитися цього «зізнання», власне, й застосовували тортури.

Відьмакам теж перепало

Серед 38-ми жертв переслідувань у Кельні – не тільки жінки, а й чоловіки і навіть один хлопчик. Однак випадок Катаріни Генот – найвідоміший. Кельнський музичний гурт «Bläck Fööss» навіть присвятив пісню її долі.

«Тема відьом тісно пов'язана із жіночою та гендерною історією: гонитву за відьмами прирівнюють до гонитви за жінками», - зазначає мюнхенський історик Ральф-Петер Фукс, автор книги про відьомські переслідування. Нині стало відомо, що від гонінь страждали й чоловіки – серед переслідуваних їх було 20%. Однак актуальні дослідження в університетах з'ясували, що першою чергою переслідували «мудрих жінок», таких як повитухи.

Христина Бондарєва / dpa, rundschau-online.de
Редактор: Христина Ніколайчук