Минули ті часи, коли типовими мігрантами в Німеччині були турки на фабричних конвеєрах чи поляки на будмайданчиках. Сьогодні "гастарбайтерами" стають люди, котрі шукають високооплачувану роботу, наприклад, лікар з Греції чи інженер з Іспанії. Це підтверджує статистика: у 2005-2009 роках частка мігрантів із вищою освітою в Німеччині збільшилася з третини до сорока чотирьох відсотків.

Такі висновки зробили в Інституті досліджень ринку праці та роботи (ІАВ) у Нюрнберзі. Науковці вважають такий тренд успіхом, пов'язаним з поступовим спрощенням умов в'їзду на роботу до Німеччини для висококваліфікованих працівників.

Болонський процес як каталізатор

Найбільше високоосвічених мігрантів прибувають до Німеччини з країн ЄС. Герберт Брюкер, дослідник ринку праці з ІАВ, вважає, що це стимулюють ініціативи ЄС на кшталт Болонського процесу, який дозволяє легше визнавати іноземні дипломи в Євросоюзі. Адже чимало переселенців – це студенти, котрі після навчання залишаються в Німеччині й знаходять роботу.

Та це не означає, що іноземні працівники, котрі трудяться на будівництві, в харчовій сфері чи сільському господарстві, погано освічені. "Чимало з цих людей працюють на роботах, які вимагають набагато нижчої кваліфікації", – припускає Брюкер.

Система визнання іноземних дипломів ще надто неповоротка, і багато чого треба покращити, вважає дослідник міграції з Рурського університету в Бохумі Людґер Пріс. Від квітня 2012 року іноземці, принаймні, мають право, щоб їхні дипломи визнавалися в Німеччині протягом трьох місяців.

Нездоланні перепони

Попри все, Герберт Брюкер прогнозує, що Німеччина й надалі залишиться сильним магнітом для працівників із інших країн, зокрема румунів і болгар. Адже з 2014 року мешканці цих держав ЄС зможуть працювати в Німеччині без спеціального дозволу на роботу. Поки що ж мобільність робочої сили – привілей не для всіх східних європейців.

Румуни та болгари приживуться в Німеччині не згірш, ніж 80 тисяч мешканців Східної Європи, котрі переїхали сюди після відкриття кордонів на ринку праці ЄС 2011 року, сподівається Брюкер. Попри побоювання політиків, що хвиля безробітних мігрантів вдарить по німецькій системі соціального захисту, майже всі новоприбулі тоді знайшли роботу.

Щоправда, якщо для когось двері до Німеччини саме широко відчиняються, для когось вони навпаки - зачиняються. На відміну від європейців, мешканцям країн, що розвиваються, потрапити на тутешній ринок праці дедалі важче. "Завдяки регулюванню міграційних потоків із третіх країн до Німеччини дістаються щораз менше біженців", – констатує дослідник міграції Людґер Пріс. За законами ЄС, людина має прохати про притулок у тій країні, через яку в'їжджає до ЄС. Отже, найбільше біженців можуть осісти у Греції, Іспанії та Італії. Під час дебатів про високоосвічених новачків на європейському ринку праці варто думати і про низькокваліфікованих біженців із країн, що розвиваються, застерігає Людґер Пріс.