У Німеччині все більше людей слідують екстремістським ідеологіям. Це випливає з доповіді щодо ситуації з охороною конституції за 2017 рік. Її у вівторок, 24 липня, у Берліні представили міністр внутрішніх справ ФРН Горст Зеегофер (Horst Seehofer) і керівник Федерального відомства з охорони конституції Ганс-Ґеорґ Маассен (Hans-Georg Maaßen). Минулого року 126 тисяч осіб поділяли ворожі до конституції ФРН погляди - це на дев'ять відсотків більше, ніж роком раніше, повідомив Маассен. цю цифру він назвав "дуже високою".

Так, зросла кількість салафітів з "ісламістсько-терористичним потенціалом". За підрахунками німецької влади, кількість таких осіб збільшилася з 1700 у червні 2017 року до 1900 - у кінці травня цьогоріч, передає dpa. З них, на думку правоохоронних органів, такими, що становлять безпосередню загрозу, є 775 ісламістів. Водночас зменшилася кількість ісламістських атак. Минулого року був один такий напад, позаторік - шість.

Вислання ісламістів, які несуть загрозу, - необхідне для громадської безпеки в Німеччині, переконаний Зеегофер. За його твердженням, тут є простір для покращення. Міністр закликав розглянути пропозицію передати повноваження з вислання від земельної до федеральної влади в Німеччині, повідомляє агенція AFP.

Зменшилася і кількість виявів жорстокості на ґрунті ксенофобії з боку правих екстремістів - на 35 відсотків. Загалом у 2017 році в Німеччині нарахували 24 тисячі правих екстремістів (майже на тисячу більше). Кількість неонацистів зросла на 200 осіб - до шести тисяч. 

У понад півтора рази - до 16,5 тисяч, збільшилася і кількість відомих владі прихильників руху так званих "рейхсбюргерів" - людей, які не визнають існування ФРН.

Натомість кількість правопорушень на лівоекстремістському ґрунті зросла - з понад 5200 випадків до майже 6400, інформує агенція Reuters.

Серед викликів конституційному ладу Німеччині відзначили й шпигунську діяльність. Тут найбільшу активність виявляють Росія, Китай та Іран. При цьому РФ докладає чималих фінансових та організаційних зусиль для здійснення шпигунської діяльності. Під прицілом - і політика, і економіка, і наука та технології, і збройні сили. "Внаслідок використання кіберпростору масштаб шпигунства зріс у багато разів", -  зазначено в звіті про охорону конституції.