Якщо сьогодні, у розпал найтяжчої боргової кризи у єврозоні, європейцям запропонувати підписати відозву, яка вимагає від банків покласти край спекулятивним фінансовим конструкціям і зосередитися на грошових операціях, за якими стоять реальні матеріальні цінності, то більшість такий документ, мабуть, підписали б.

Відсотки заборонені

Тим самим вони фактично схвалили б один з ключових принципів, яким має намір керуватися перший в Німеччині ісламський банк. Точніше кажучи, банк, що діятиме відповідно до ісламського законодавства. Його збирається створити цієї осені у Франкфурті-на-Майні стамбульська фінансова група Kuveyt Türk, яка контролюється кувейтськими інвесторами. Досі в неї є лише невелике представництво в Мангеймі, яке, однак, не має банківської ліцензії.

Банку, який заснований на принципах ісламського фінансування, заборонено вкладати гроші, зокрема, в азартні ігри, порнографію, торгівлю зброєю. Крім того, він не має права інвестувати у виробництво алкоголю та свинини, а також у підприємства з великими боргами. Всі пропоновані таким банком фінансові продукти перевіряються комісією з етики, пояснив DW Заїд аль-Могадедді, засновник та виконавчий директор Інституту ісламського банкінгу та фінансування у Франкфурті-на-Майні (Institute for Islamic Banking and Finance, IFIBAF).

Важлива особливість ісламського банкінгу полягає в тому, що його фінансові продукти набагато тісніше пов’язані з реальною економікою, ніж у традиційних банків, зазначив експерт. Такі вимоги шаріату – правових, морально-етичних та релігійних норм ісламу. У законах шаріату йдеться, що за кожною грошовою операцією повинна стояти угода з конкретним товаром або конкретною послугою. Іншими словами, заборонені не лише дуже спекулятивні фінансові продукти, але навіть елементарне отримання відсотків як винагороди за надану позику.

«Гроші безплідні»

Отже, в ісламському банку клієнт не може отримати класичний кредит. Замість того, сам банк купує уподобаний ним товар чи об’єкт, якщо йдеться про нерухомість. А потім клієнт частинами виплачує вкладену суму, але з націнкою, і викуповує об’єкт. «Як бачимо, в ісламській фінансовій системі існує механізм, схожий на стягнення відсотків за кредитами, але це не одне й те саме», –підкреслив Мартін Шульте, спеціаліст із ісламського банкінгу в Союзі іноземних банків у Німеччині.

Щоб краще зрозуміти концепцію ісламського банку, необхідно розібратися в тому, як в ісламі розуміють роль та місце грошей в економіці, впевнений Мартін Шульте. Він виклав цю концепцію так: «гроші безплідні, інакше кажучи, просто передаючи їх із рук в руки, я не створюю ніякої доданої вартості. Вони лише засіб обміну, який не має ніякого власного економічного потенціалу».

Німецький експерт зазначив, що європейський банківський бізнес від початку орієнтувався на інше – тимчасове надання грошей клієнтові у борг є платною послугою. «Якщо бути на ісламському боці, то цілком можливо розробити економічно розумні фінансові продукти, які на макрорівні прекрасно доповнили б традиційний банківський бізнес», – вважає Мартін Шульте.

Успішних прецедентів у Європі поки немає

Хоча, поки що це дуже теоретична розмова. У Великобританії, щоправда, ісламський банк вже є, однак якраз нині його доводиться підтримувати за допомогою вливань материнського концерну. Окремі фінансові продукти, які поєднувані з законами шаріату, пропонуються також у США та у Франції, однак особливим попитом вони там не користуються.

У травні цього року Федеральне відомство з нагляду за фінансовим сектором (BaFin) зареєструвало перший у Німеччині ісламський пайовий інвестиційний фонд (ПІФ), яким управляє компанія CIMB Principal із Малайзії.

Ліберальний Інститут імені Густава Штреземанна (Gustav-Stresemann-Institut) опублікував у липні 2012 року дослідження, в якому стверджується, що ідея ісламського фінансування зазнала у країнах Європи краху насамперед тому, що потенційні клієнти-мусульмани мають, як правило, дуже низький рівень прибутків.

Газета Financial Times Deutschland у статті щодо планів Kuveyt Türk на німецькому ринку, вказує, що ісламська схема іпотечного фінансування, при якій банк купує об’єкт, а потім перепродає його клієнтові, призводить до того, що податок на купівлю нерухомості доведеться платити двічі. До того ж ісламський банк не зможе брати участь у німецькій системі страхування внесків, оскільки сама ця ідея суперечить вимогам ісламу.

Проблема в маркетингу або в самій рекламі?

Голова IFIBAF Заїд аль-Могаддеді пояснює слабкий попит на ісламські банки скоріше поганим маркетингом. Перспективи проекту Kuveyt Türk він оцінює доволі оптимістично: «Вирішальне значення буде мати те, чи зможуть ісламські банки запропонувати своїм клієнтам привабливий набір фінансових продуктів і хороший сервіс і чи вдасться їм запевнити мусульман і немусульман у тому, що такі банки – цікава альтернатива на ринку».

У випадку успіху в Німеччині Kuveyt Türk став би своєрідним першопрохідцем і в глобальному масштабі, адже банки, які діють відповідно до законів шаріату, є досить новим явищем навіть у найбільш мусульманських країнах. Їх населення поки надає перевагу користуванню послугами звичайних кредитно-фінансових інститутів.