Що робити з тілами нападників-ісламістів? Це складне запитання постало зараз перед Німеччиною, точніше - перед двома баварськими містами: Вюрцбургом, де 17-річний імовірний прибічник терористичного угрупування "Ісламська держава" (ІД) з ножем і сокирою напав на пасажирів потяга, а пізніше був застрелений поліцією; та Ансбахом, де невдовзі 27-річний ісламіст-самогубець підірвав себе на музичному фестивалі, поранивши кількох людей.

Обидва тіла ще не видані прокуратурою. Хто взагалі має займатися похованням нападника з сокирою, наразі поки цілком незрозуміло, повідомила Deutsche Welle речниця окружної адміністрації Вюрцбурга. До того ж, залишається багато відкритих запитань: де має бути похований нападник - на мусульманському кладовищі чи звичайному цвинтарі? У безіменній могилі чи під власним іменем? І хто має понести витрати за похорон? В Ансбаху на ці питання теж ще не знайшли відповіді.

Мусульманське поховання - необов'язкове

"У принципі, мусульманин має бути похований по-мусульманськи", - каже голова центральної ради мусульман у ФРН Айман Мазьєк у розмові з Süddeutsche Zeitung. Але з теологічного погляду, за його словами, імам не зобов'язаний брати участь у похованні.

До цього часу ісламські громади в Баварії не зверталися з проханням про поховання нападників-самогубць. Якщо так піде й далі, то може виникнути суперчка. У будь-якому разі баварський представник центральної ради мусульман Мохамед Абу Ель Комсан у розмові з dpa висловив власну думку: жодного поховання на мусульманському кладовищі, а також жодної мусульманської церемонії для злочинців бути не може.

У Франції з цим делікатним питанням - як хоронити джихадистів - вже розібралися. Там усі без винятку мусульманські громади в країні відмовилися ховати за релігійними канонами обох нападників на церкву, які більше тижня тому вбили католицького священика на півночі країни. Так само й після паризьких атак у листопаді 2015 року у Франції затято дискутували, яка релігійна громада має займатися похованням терористів. Врешті один з нападників на театр "Батаклан" був похований безіменним у своєму рідному місті. Анонімно та без поховальної церемонії були поховані також двоє братів, які на початку 2015 року вбили 12 співробітників сатиричного видання Charlie Hebdo.

Анонімне поховання психічно неврівноваженого вбивці

Складне запитання, як ховати людей, які заподіяли іншим невимовні страждання, постає перед Німеччиною не лише у випадках з обома нападниками з Вюрцбурга та Ансбаха. Похованим також має бути 18-річний убивця з Мюнхена Давід С. У середині липня він застрелив дев'ятьох людей у торговому центрі, після чого застрелився сам.

Психологи кажуть, що для родичів неврівноважених убивць також важливо мати змогу гідно попрощатися з ними. Однак більшість таких могил лишаються безіменними через побоювання осквернення. Тому неврівноважений нападник Роберт С., який у 2002 році у своїй школі в Ерфурті застрелив 16 осіб, а потім застрелився сам, похований у невідомому місці. Так само засекреченим залишається місце поховання 17-річного Тіма К., який у 2009 році у Віннендені, що в землі Баден-Вюртемберг, убив 15 учнів і вчителів. а також - самого себе. За повідомленнями ЗМІ, він похований на віддаленому лісовому цвинтарі.

Жодного місця паломництва для фанатиків

До страху перед осквернителями додається ще одне побоювання - щоб могили неврівноважених злочинців чи терористів не перетворилися на місце паломництва для інших фанатиків, на свого роду культове місце для потенційних послідовників, які могли б там віддати пошану своєму взірцю.

Тому й було дуже суперечливим питання, де поховати обох терористів з неонацистського терористичного угрупування "Націонал-соціалістичне підпілля" (NSU) - Уве Бенгардта та Уве Мундлоса. Бенгардт, як повідомлялося, мав бути похований на кладовищі в місті Єна у братській могилі - анонімно, щоб там не виникло місця поклоніння для інших прибічників NSU.

У Єні побоювалися, щоб у них не склалася така ж ситуація, як у верхньофранконському Вундзіделі - там неонацисти роками здійснювали паломництво на кладовище, на якому похований один з керівників нацистської Німеччини, заступник Гітлера Рудольф Гесс. Однак проблему з паломництвом свого часу вирішили - зі згоди родичів могилу Гесса ліквідували, а його останки піддали кремації.

Гідність - недоторканна

Айман Мазьєк з центральної ради мусульман може зрозуміти, чому релігійні громади відмовляються хоронити у себе нападників-ісламістів. Але при цьому в інтерв'ю Süddeutsche Zeitung він нагадує: "Людська гідність є недоторканною, незалежно від того, що ця людина зробила. Людина має право на поховання".

Тому терористи з Вюрцбурга, Ансбаха та Мюнхена також отримають місце свого останнього спочинку, хоч якою нестерпною може видатися ця ідея для деяких родичів їхніх жертв.