Упродовж останніх тижнів денні температури близько 40 градусів за Цельсієм стали нормою в Німеччині. Тим часом синоптики поки не віщують нічого втішного в цьому плані.

Для того, щоб позасмагати, не обов'язково їхати на морське узбережжя. Це можна зробити прямо у міському парку. Як ось ця велосипедистка в Берліні. У кожному разі, це краще, ніж спливати потом у власних чотирьох стінах.

У аеропорту Ганновера приказка-жарт стала реальністю. Аномально висока температура повітря призвела до пошкоджень покриття злітно-посадкової смуги. Адміністрація аеропорту скасувала через це загалом 85 рейсів.

Скрізь у Німеччині спека завдала величезних збитків сільському господарству: як рослинництву, так і тваринництву. Керівництво Спілки селян Німеччини наполягає на оголошенні надзвичайного стану в окремих регіонах, що найбільше потерпають від безводдя й спеки.

За тривалої посухи пшениця, ячмінь та жито настільки посохли, що можуть від найменшої іскринки запалати не гірше, ніж сухий очерет. Тож тепер у ФРН нерідко на полях разом з комбайнами та тракторами можна побачити й пожежні машини, що боряться з вогнем.

Зараз у німецьких пожежників роботи стільки, що для поповнення запасу води доводиться імпровізувати. Приміром, в одному з поселень в федеральній землі Саксонія-Ангальт місцеві пожежники набирають воду прямо з місцевого басейну. А що робити, якщо навколо палають десятки гектарів лісових та сільськогосподарських площ.

Практично на всіх пляжах півночі Німеччини зайнятий кожний квадратний сантиметр. Адже всі, хто може, рятуються від спеки втечею до моря.

Сонце пече так немилосердно, що й тварини з води не вилазять. Ось ця біла ведмедиця на ім'я Тоня з Берлінського зоопарку отримує регулярно в спеку порцію фруктового морозива. Ним Тоня ласує навіть під водою.

Спекотливе за теперішніми мірками літо вже за 30 років може стати нормою. Дослідники Потсдамського кліматологічного інституту прогнозують настання дедалі частіших періодів екстремальної спеки.

Якщо дивитися з землі, то посуха, що вже кілька років триває в австралійському штаті Новий Південний Уельс, перетворила ландшафт на брунатну піщану пустелю. Але з висоти пташиного польоту тут проглядаються справжні художні форми й контури.

На одному з фермерських дворів самотою лежить біле, мов кістка, висохле дерево. Власниця ферми каже: "Посуха дещо нагадує рак - вона немов прогризається крізь тебе. Стає дедалі сухіше, ситуація - дедалі серйознішою, а життя складнішим". За даними представників влади, посуха зачепила близько 95 відсотків території штату Новий Південний Уельс.

Ось тут кенгуру втамовує спрагу з корита на одній з ферм штату Новий Південний Уельс. Для місцевих тварин посуха досить небезпечна. Приміром, з метою попередити можливі лісові пожежі в провінції зрубують евкаліптові дерева, внаслідок чого коалам нема чим харчуватися.

Посуха особливо дошкуляє фермерам. Якщо за кілька місяців на фермі Джіммі Маккеона не стане сіна, то засноване його дідом ще 1901 року господарство зазнає небачених збитків. У регіоні з 2010 року практично не було опадів.

На лугах трави не лишилося. Тож вівцям доводиться харчуватися збіжжям, яке фермер розсипав довгою смужкою. Уряд Австралії пообіцяв фермерам грошову допомогу обсягом близько одного мільярда австралійських доларів.

Один з фермерів видерся на дерево, спилює зелені гілляки й кидає їх додолу зголоднілим коровам. Це - єдиний харч, що ще залишився для його худоби. Адже в деяких регіонах Австралії цього разу метеорологи зафіксували друге за спекотою літо (грудень-лютий) та вкрай теплу й суху осінь (березень-травень).

На цьому полі у штаті Новий Південний Уельс проглядаються сліди оранки та посухи. Візерунок дещо нагадує традиційні наскельні розписи аборигенів.