А у федеральній землі Гессен їх вже скасували! Точніше дозволили державним школам відмовитися від звичних оцінок. Охочі є. Але гострі суперечки тривають.
Фото: picture-alliance/imagebroker/U. Umstätter
Реклама
У німецькій федеральній землі Гессен вирішили відмовитися від традиційних оцінок. Тепер державні школи (їх у землі майже 1800) можуть за бажанням скасувати оцінки й повністю перейти від "цифр" до детальних письмових характеристик. Виняток зробили лише для старших класів гімназії, адже випускникам для вступу до ВИШів потрібен середній бал атестату. Це рішення викликало гострі суперечки по всій Німеччині.
Прихильники скасування оцінок вважають, що ставити бали - непедагогічно, що поділ учнів на успішних і неуспішних застарів, що низькі бали забирають у дітей бажання вчитися. Окрім, так би мовити, ідеологічних і психологічних аргументів, наводять і суто практичні. На думку Ільки Гоффманн (Ilka Hoffmann), яка входить до правління профспілки співробітників просвіти, письмова характеристика дає змогу оцінювати успішність учня з урахуванням нюансів краще, ніж у випадку з абстрактними балами.
Молодших школярів у Німеччині не сварять
У молодших класах початкових шкіл багатьох федеральних земель Німеччини оцінки вже давно не ставлять. Відбувається наступне: у характеристиці після закінчення навчального року або півріччя пишуть: "Пройшов курс із природознавства". Або так: "Виявляв активність на уроках природознавства". Або навіть так: "Вирізнявся своєю активністю на уроках природознавства". Зрозуміла різниця?
У німецькій початковій школі не заведено у підсумкових характеристиках сварити школярів за будь-що, - лише хвалити. Але батьки чудово розуміють, що значить, наприклад, така фраза: "Активно обговорював з однокласниками почуте від учительки на уроці географії". Тобто, простою мовою, розмовляв під час уроку.
Такі формулювання, з одного боку, багато кажуть про успішність і поведінку школярів, впевнений Флоріан Кізер (Florian Kieser), котрий протягом кількох років був заступником голови Учнівської ради землі Баден-Вюртемберг. З іншого боку - не відбивають бажання навчатися, не засмучують школярів (і, що не менш важливо, їхніх батьків) через те, що у сусідки по парті табель та атестат кращі. "Діти мають прагнути покращувати знання, а не бали, - підкреслюють прихильники скасування шкільних оцінок у Німеччині, - і не мають боятися отримати четвірку, п’ятірку чи шестірку" (це найгірші бали у німецькій системі).
Оцінки й школа життя
Так воно і є, заперечують прихильники оцінок, але чому ми завжди говоримо про погані бали? Адже також існують хороші й навіть відмінні оцінки! Вони є чудовим стимулом для дітей: є до чого прагнути, підкреслює президент Німецького союзу вчителів Гайнц-Петер Майдінґер (Heinz-Peter Meidinger). Хочеться ще краще написати наступну контрольну, якщо, скажімо, за попередню ти отримав трійку.
У німецькій системі "1" - найвища оцінкаФото: picture-alliance/Bildagentur-online/Begsteiger
Конкретні бали показують рівень знання відповідного матеріалу, впевнений Майдінгер, і потрібно обов’язково знати свої слабкі сторони, щоб посилено над ними працювати. Оцінки в школі - це зовсім не фактор залякування, а лише орієнтир у навчанні, впевнені "традиціоналісти". На твердження противників шкільних оцінок, нібито бали занадто "тиснуть" на "бідних учнів", заперечують: такий "тиск" - набагато менший, ніж у дорослому житті, де також треба йти до успіху, прагнути більшого. Школа життя - це зовсім не погано.
Хай там як, освіта у Німеччині, так само як і культура, - це прерогатива федеральних земель, тобто фактичне скасування оцінок у Гессені геть не означає, що їх також зобов’язані скасувати в інших німецьких землях. Малоймовірно, що десь вирішать діяти за прикладом Гессену. Адже судячи з результатів соціологічного опитування, яке щойно провів Інститут дослідження суспільної думки Emnid, у Німеччині 75 відсотків респондентів підтримують шкільні оцінки, й лише 18 відсотків хочуть їх скасувати.
Особливості шкільної системи в Німеччині
У Німеччині кожна федеральна земля має свою систему шкільної освіти. Не заплутатися й обрати правильну школу часом важко самим німцям, не кажучи вже про іноземців.
Фото: picture alliance/dpa/F. Kästle
Від малюка до підлітка
До шести років діти ходять у дитячий садок. Потім вони зобов'язані відвідувати школу щонайменше до 15 років - до 9 чи 10 класу, залежно від федеральної землі. Навчання вдома можливе лише як виняток, наприклад, у разі тяжкої хвороби.
Фото: picture-alliance/dpa/D. Karmann
Початкова школа (Grundschule)
Перший день у школі батьки намагаються "підсолодити", кладучи до "шкільних кульків", які діти отримують у подарунок, багато смаколиків. Але далі на дітей чекає "серйозне життя". Освітню систему Німеччини регулює не федеральний уряд, а уряди окремих федеральних земель. У більшості земель діти ходять до початкової школи чотири роки (в Берліні навіть шість), перш ніж перейти до школи вищого рівня.
Фото: imago/Kickner
За порадою вчителя
Перед тим, як дитина закінчить початкову школу, вчителі радять, до школи якого типу краще далі віддати учня: до гімназії (Gymnasium), загальної (Gesamtschule), реальної (Realschule) чи основної школи (Hauptschule). Часто батьки, однак, лише уважно вислуховують пораду вчителя, але дитину віддають до старшої школи такого типу, який самі вважають за найкращий для свого чада.
Фото: picture-alliance/imageBROKER/R. Hottas
Гімназія (Gymnasium)
Гімназія готує дітей до навчання в університеті. Навчання триває до 12-го або в залежності від федеральної землі 13-го класу. В одинадцятому класі учні, як правило, вибирають дві-три дисципліни для поглибленого вивчення. Але це означає звуження профілю: учні гімназії отримують багатосторонню освіту. Атестат зрілості (Abitur) надає випускнику право на вступ до будь-якого вишу.
Фото: picture alliance/BeyondFoto
Реальна школа (Realschule)
У більшості земель навчання в реальній школі триває з 5 до 10 класу. Програма майже така сама, як у гімназії, але менше іноземних мов. Учнів готують до професійних шкіл. Крім того, вони мають право пройти дворічне навчання для роботи держслужбовцем. Учні з високою успішністю також можуть отримати атестат зрілості (Abitur), проте для цього їм доведеться перейти до гімназії чи загальної школи.
Фото: picture-alliance/W. Bahnmüller
Основна школа (Hauptschule)
Основна школа дає неповну середню освіту. Навчання триває до дев'ятого класу. Програма майже така сама, як у школах вищих рівнів, проте темп навчання тут повільніший. До програми входять курси практичного спрямування, які готують учнів до подальшого навчання в професійних освітніх закладах. Після закінчення основної школи учні звичайно можуть перейти до реальної школи, загальної школи чи гімназії.
Фото: picture-alliance/dpa/U. Baumgarten
Загальна школа (Gesamtschule)
Загальні школи поширились у Німеччині в 1970-х роках як альтернатива трискладовій шкільній системі - гімназія, реальна й основна школа. Ці три типи школи інтегровані в загальній школі під одним дахом. Учні можуть отримати атестат зрілості після 13 класу, як в гімназії, або розпочати професійну підготовку після 9 чи 10 класу.
Фото: picture-alliance/imageBROKER/u. umstätter
Боротьба за бажані місця
Нині в Німеччині майже половина школярів після початкової школи йде до гімназії. Зростає популярність і загальної школи, адже тут від учнів не вимагають одразу зробити вибір стосовно свого майбутнього - вища освіта чи робоча спеціальність. У великих містах попит на загальну школу вже перевищив пропозицію: так, у Кельні в 2018 році загальні школи були змушені відмовити приблизно 1000 кандидатів.
Фото: picture alliance/blickwinkel/M. Begsteiger
Період орієнтації
Якщо дитину прийняли до гімназії, це ще не гарантія, що вона її завершить. 5 і 6 класи гімназії вважаються орієнтаційними: якщо учню складно опанувати програму, вчителі можуть порадити перевести його до реальної чи основної школи. Водночас якщо учень реальної чи основної школи в 5 і 6 класах має високу успішність, він може відносно без проблем перейти до гімназії.
Фото: picture-alliance/dpa/P. Pleul
Різні федеральні землі, різні моделі
У різних федеральних землях - різна система: в Саксонії після початкової школи діти відвідують школу вищого рівня (Oberschule) (поєднання основної й реальної шкіл) або гімназію. В деяких землях також можна з 1 по 10 клас відвідувати громадську школу (Gemeinschaftsschule), яка є різновидом загальних шкіл. У Баварії з 2011 року замість старшої ввели середню школу (Mittelschule). Заплутатися легко.
Фото: picture-alliance/imageBROKER
Професійне училище (Berufsschule)
Після старшої й реальної шкіл учні продовжують навчання в професійному училищі. Тут теорія йде пліч-о-пліч з практикою, завдяки чому випускники стають затребуваними спеціалістами на ринку праці. Професійні школи тісно співпрацюють з фабриками й підприємствами, які пропонують проходження навчальної практики і є потенційними роботодавцями випускників.
Діти з інвалідністю зазвичай відвідують спеціальні школи (Förder- und Sonderschulen), які пристосовані під їхні потреби. Критики вважають, що таким чином діти почуваються ізольованими в суспільстві. Тим часом деякі з цих дітей можуть відвідувати й звичайні школи. Водночас опоненти вказують, що через брак вчителів зі спеціальною освітою у звичайних школах діти не отримують відповідного піклування.
Фото: picture-alliance/dpa/B. Wüstneck
Розклад уроків, що постійно змінюється
Часом заняття закінчуються о 12:00, часом о 15:00 чи 16:00. Для батьків, які працюють, це справжній виклик. Лише деякі школи пропонують догляд за дітьми впродовж усього дня, коли учні після уроків можуть залишатися виконувати домашні завдання чи відвідувати різні гуртки.
Фото: picture-alliance/Chromorange/F. Jouanneaux
Приватні школи - в меншості
Також у Німеччині є приватні навчальні заклади, як наприклад, вальдорфські школи, інтернати й школи, що фінансуються церквою. Але більшість дітей відвідують державні навчальні заклади. І не варто боятися: якість освіти висока також за межами приватних установ.
