Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) у середу, 12 жовтня, ухвалила дві резолюції щодо України: "Політичні наслідки російської агресії в Україні" авторства чеської депутатки Крістіни Зелєнкової та "Юридичні засоби проти порушень прав людини на українських територіях, що перебувають поза контролем української влади", над якою працювала німецька депутатка Марілуїзе Бек.

Дебати щодо цих резолюцій були об’єднані, бо їхні теми у багатьох аспектах переплітаються. Цікаво, що назва резолюції Зелєнкової спочатку звучала як "Політичні наслідки конфлікту в Україні". Однак назва була змінена прямо в сесійній залі через внесення відповідної поправки, яку підтримали більшість присутніх депутатів, - попри гнівний виступ-протест лідера групи лівих в ПАРЄ нідерландського депутата Тіні Кокса.

Мета Кремля - дестабілізація України

Лише демократична Україна з ефективними і стабільними інституціями, яка здолала корупційну й олігархічну систему, стане сильною, здатною зупинити зовнішню агресію та відновити мир, йдеться у резолюції, підготовленій Зелєнковою. У тексті наголошується, що Росія прагне продовжувати конфлікт на Донбасі, щоб таким чином посилити нестабільність в Україні, водночас насаджуючи гібридні загрози решті Європи.

У резолюції констатується, що "мінські угоди, незважаючи на чимало їхніх слабких місць і очевидний брак чіткості, запропонували щонайменше початкову точку для врегулювання конфлікту на Донбасі". Проте у ПАРЄ розуміють - якщо взяти до уваги стрімке погіршення безпекової ситуації на Сході України, а також зростання контролю Росії над сепаратистськими регіонами Донбасу "шанси на ефективну імплементацію мінських угод виглядають дуже слабкими". Однак у ПАРЄ дотримуються думки, що "виключення діалогу з Росією і її подальша ізоляція не в інтересах ні самої Росії, ні решти Європи, включно з Україною".

Права людей повинна захищати окупаційна влада

У другій резолюції, над якою працювала Марілуїзе Бек, ПАРЄ висловлила глибоке занепокоєння станом прав людини в Криму та на територіях так званих "ЛНР" та "ДНР". У тексті резолюції вказується на те, що самопроголошені республіки на Донбасі, "створені, підтримувані та посилено контрольовані Росією, не є легітимними згідно з українським та міжнародним правом". У документі наголошується, що саме Росія, яка фактично контролює ці території, несе відповідальність за захист тих людей, котрі там проживають. "Тому Росія повинна гарантувати дотримання прав людини для всіх жителів Криму та "ЛНР" і "ДНР", - зазначено в резолюції. ПАРЄ вважає, що єдиним джерелом правосуддя для жителів окупованих територій може бути Європейських суд з прав людини, чиї рішення зобов’язана виконувати Москва.

У висновках проекту резолюції ПАРЄ закликає російську владу "припинити репресії проти осіб, які підтримують українську владу" та відновити верховенство права на Сході України. А також забезпечити захист фундаментальних прав усіх жителів "ДНР" і "ЛНР", "використовуючи свій вплив на владу, яка де-факто керує на Донбасі". А Києву ПАРЄ наполегливо радить "полегшити повсякденне життя жителів окупованих територій та переміщених осіб", вирішивши питання з виплатою їм пенсій та доступу до правосуддя на територіях, підконтрольних уряду.

В обох доповідях згадувалося про проведення виборів на окупованому Донбасі - і висновки з цього приводу у них зроблені однакові. Вибори можливі лише за умови реального припинення вогню й повернення Україні контролю над кордонами, йдеться у резолюції Зелєнкової. “Асамблея вважає, що доти, поки на території "ЛНР" і "ДНР" панує атмосфера небезпеки, переслідувань та безкарності, а також відсутня свобода слова та інформації, вільні та чесні вибори там неможливі”, - наголошується у резолюції авторства Бек.

Росія - агресор, але Україна повинна дбати про реформи

Резолюції та доповіді, підготовлені доповідачками, на думку багатьох промовців, які виступали під час дебатів перед голосуванням, стали фактично описом наслідків агресії Росії проти України. На думку естонської депутатки Майліс Репс, ухвалені резолюції стали першими міжнародними документами, у яких констатується військова присутність Росії на Донбасі та її де-факто контроль над окупованими територіями. "Ці документи дають нам змогу усвідомити, що війна та анексія в Україні зачепила життя 6 мільйонів людей, а це - більше, ніж кількість населення багатьох країн, представники яких сидять у цій залі", - сказала депутатка.

Чимало депутатів, наголошуючи на неприйнятності дій Росії, називаючи її агресію проти України війною та порушенням міжнародного права, водночас звертали увагу на те, що українська влада не демонструє відданості реформам. "Незважаючи на те, що в Європі помітна втома від українського питання, ми підтримуємо Україну, але ми не відчуваємо її прагнення провести судову реформу і викорінити корупцію", - заявила депутатка від Франції Жозетт Дюр'є. Якщо Захід критикує Росію за те, що вона не виконує своїх зобов’язань перед Радою Європи, то треба говорити також про те, що й на Україні лежать певні зобов’язання, виконання яких ми повинні уважно відстежувати, зауважив німецький депутат Аксель Фішер.

Однак литовський депутат Егідіус Варейкіс запропонував присутнім все-таки детальніше проаналізувати політику Росії, яка й стала джерелом всіх останніх драматичних подій в Україні. Він поставив Москві “три політичні діагнози: патологічне бажання, щоб її поважали; ностальгія за Радянським Союзом як своїм "золотим" періодом; геополітична клептоманія - жага загарбати території сусідніх країн". "Україна - головна жертва цих трьох хвороб Росії, тому важливо не лише ухвалювати наші резолюції, а й втілювати їх у життя", - сказав Варейкіс.