Це сталося посерд білого дня у центрі Варшави. "Забирайся геть із Польщі!" - вигукнув нападник, приклавши пістолета до спини одного в'єтнамця. Цей напад, скоєний на ксенофобському ґрунті минулого тижня, завершився доволі без драми. Ішлося не про справжню зброю, а про пістолет для відлякування, повідомила поліція. В'єтнамець відбувся лише переляком, однак нападнику все одно загрожує судовий процес.

Ксенофобські настрої

Іноземці у Польщі раніше рідко зазанавали принижень чи побиття, але тепер таких випадків побільшало. І це тривожить. Як повідомляла DW, у Польщі останнім часом зазнавали нападів і українці. А у випадку з одним імамом із західнопольського міста Познань дійшло навіть до погроз убивства на ґрунті ксенофобії. Юссеф Хадід з 1996 року має польський паспорт, він  голова ради мусульманської ліги в Польщі, але це не захищає його від телефонних дзвінків та електронних листів із погрозами. "Вони хочуть мене позбутися і тому погрожують мені вдень і вночі", - скаржиться Хадід. Він навіть розмірковує над тим, щоб переїхати до іншої країни, якщо так триватиме далі.

У критичних до уряду ЗМІ не так давно точилася жвава дискусія  про випадок із мусульманською школяркою з Берліна, котра під час подорожі з класом у східнопольському Любліні була обпльована на вулиці. Дівчина повідомила, що польські поліцейські лише посміялися, коли вона попросила про допомогу. За цими даними, також і другий поліцейський патруль несерйозно поставився до інциденту. Після протесту омбудсмена Адама Боднара прокуратура порушила справу, але ідеться не про напад як такий, а про бездіяльність поліції. Тим часом омбудсмен Боднар теж опинився під тиском. Неофашистське угруповання "Націонал-радикальний табір"(ONR) подало проти нього позов. Правопопулістській правлячій партії "Право і справедливість" колишній адвокат-правозахисник вже давно є більмом на оці. Боднар належить до останніх обраних ще під час попереднього праволіберального уряду очільників органів демократичного контролю, які досі залишаються на посадах.

Уряд не допомагає

Боднар застерігає ще з 2016 року від дедалі сильнішої ненависті до ісламу в Польщі і закликає уряд до заходів протидії цьому. Утім, нічого не відбувається. Навпаки: представники уряду переважно мовчать. Ніхто не хоче виступати проти ксенофобських нападів і дій правоекстремістських угруповань. Так пояснив міністр внутрішніх справ Маріуш Блашчак на початку року після нападів на точки продажу кебабу у східнопольському Ельку, мовляв у багатьох поляків є "страх перед ісламом через терористичні напади у Західній Європі". Настрої проти чужинців лише погіршуються. Деякі напади навіть були спрямовані проти поляків, яких через їхню смаглявість вважали арабами, повідомляє незалежна структура, що здійснює моніторинг за расистськими і ксенофобськими випадками. "Загалом ми спостерігаємо різке зростання випадків ворожих до іноземців нападів і щодо їхньої кількості, і стосовно градусу", - пояснює Конрад Дульковський, котрий є представником цієї структури.

Він вбачає прямий зв'язок з приходом до влади партії "Право і справедливість" півтора року тому. Нині щодня його організація одержує від 30 до 100 електронних листів зі скаргами. Також і польська поліцейська статистика засвідчує тривожну картину. Так, кількість злочинів з расистськими чи ксенофобськими мотивами збільшилася вшестеро, починаючи з 2010 року. 2016 року офіційно було зафіксовано понад 700 таких випадків. Моніторингова служба нарікає, що багато злочинів, скоєних на ґрунті ксенофобії, взагалі не переслідуються. "Державні органи намагаються приховати, що ненависть до чужинців, яка допомогла "Праву і справедливості" прийти до влади, уже вийшла з-під контролю", - вважає Дульковський.

Підігрівання настроїв ПіС у виборчій кампанії 2015 року

Політики з табору "Права і справедливості" жалілися під час виборчої кампанії 2015 року на мігрантів з Близького Сходу та Африки. У розпал кризи біженців у ЄС партія Качинського виступила проти прийому близько семи тисяч біженців за європейськими квотами з притулків у Греції та Італії, хоча тодішній праволіберальний уряд пообіцяв ЄС їх прийняти. Глава партії Качинський сам сіяв страх, що з країн, з яких прибувають біженці, до Польщі можуть занести епідемії на кшталт холери, а також застерігав від нападів на місцевих жінок. Головні кандидати від партії "Право і справедливість" називали іслам "головною небезпекою", коли проводили прямий зв'язок між хвилею біженців і терактами в Парижі та Брюсселі. Це зробило свій внесок у те, щоб у суспільстві було сум'яття. Той факт, що саме Німеччина, котра сказала біженціям "ласкаво просимо", хотіла спонукати інші країни ЄС приймати мігрантів, розлютило польських правих. Варшава досі закидає Берліну його визначальну позицію в Європі під час кризи біженців.

Також і тому ПіС з часу приходу до влади 2015 року виступає проти "політкоректності" і "лівого істеблішменту ЄС". Ще в 90-х роках Польща прийняла десятки тисяч мусульманських біженців з Чечні. Нині навіть чеченські родини з маленькими дітьми зіштовхуються на білорусько-польському кордоні з перепонами, які заважають подати прохання про надання притулку. Навіть проти такого очевидного порушення прав людини громадськість не виступає з протестами. За даними центрального відомства з питань іноземців, кількість заяв на право перебування в Польщі з 2015 року зросла на 86 відсотків. Насамперед українці, білоруси, індійці, китайці та в'єтнамці хочуть оселитися в цій країні.