У Європарламенті представили звіт про права людини в Україні
Юрій Шейко
24 січня 2018 р.
Звільнені з російського ув'язнення заступники голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз та Ільмі Умеров розповіли євродепутатам про ситуацію з правами людини в Криму.
Реклама
У підкомітеті з прав людини Європейського парламенту представили звіт про дотримання прав людини в Україні. У засіданні цього підкомітету, яке відбулося у середу, 24 січня, взяли участь заступники голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз та Ільмі Умеров.
У звіті окремо розглядаються території, підконтрольні уряду, та території, які "тимчасово окуповані, а саме Крим та частини Східної України". Проблема, яку найчастіше згадують у контексті порушення прав людини, згідно з документом, - це ситуація кримських татар. Про це повідомляє кореспондент DW у Брюсселі. "Часті окремі випадки жорстокості, які відбувалися з першого дня нелегальної анексії, поступово перейшли у систематичне придушення, кульмінацією чого стала заборона Меджлісу", - зауважується у звіті.
Росія - винуватець
Ахтем Чийгоз та Ільмі Умеров розповіли з власного досвіду про порушення прав людини у Криму, адже вони лише восени минулого року були звільнені за посередництва Туреччини з російського ув'язнення на анексованому Москвою українському півострові."Навіть за побіжного та поверхового вивчення складається враження, що нинішня влада Криму не має уявлення, що таке права та свободи людини чи народу", - зазначив Ільмі Умеров.
"Ми маємо чітко розуміти, що там терор, там не просто арешти. Я сидів три роки у в'язниці Росії на території Криму. Я сидів за те, що я, як і інші, які там сьогодні продовжують сидіти, намагався відстоювати мирними методами своє право, свободу, гідність, громадянську позицію", - наголосив Чийгоз і докладно змалював умови, в яких його утримували у російській в'язниці. Він попросив Євросоюз врятувати життя інших політв'язнів. "Врятуйте наші народи", - також сказав Чийгоз.
Виступили також кілька євродепутатів. Так, представниця фракції "Зелених" з Німеччини Ребекка Гармс (Rebecca Harms) зазначила: "Ситуація з правами людини в Україні була би зовсім іншою, якби не окупація Криму та війна і окупація на Донбасі". Тому депутатка закликала у згадках про права людини в Україні ніколи не забувати, що саме "Росія - винуватець погіршення ситуації з правами людини в Україні, а також інших країнах".
"Чорна діра" у ситуації з правами людини
Наступною пріоритетною проблемою у звіті називають "гуманітарну ситуацію на території Східної України". У звіті додано, що якщо в Криму Росія є де-юре відповідальною за повагу прав людини, то контрольовані сепаратистами райони Донбасу стали "чорною дірою" у питанні дотримання прав людини.
На контрольованих урядом територіях питання, які найчастіше порушуються, включають "ситуацію з внутрішньо переміщеними особами, боротьбу з корупцією та, останнім часом, свободу ЗМІ", говориться у звіті. Тому в ньому рекомендують Євросоюзу використати європейські прагнення України як важіль впливу для "наполягання на послідовному шляху у напрямку реформ".
Підготували звіт Андрас Рач з Католицького університету Петера Пазманя (Угорщина), Нарін Газар'ян зі школи права Ноттінгемського університету (Великобританія) та Сергій Герасимчук з Ради зовнішньої політики "Українська призма".
Нові методи переслідування кримських татар в Криму (19.12.2017)
01:27
Наслідки російської анексії для Криму
У березні 2014 року Росія анексувала український Крим. Як змінилося відтоді життя на півострові - у фотогалереї DW.
Фото: DW
Операція із захоплення
Бравий Путін на графіті і плакатах, а також російські прапори замість українських з'явилися в Криму після 27 лютого 2014 року, коли люди у військовій формі без відзнак зайняли будівлі Радміну і Верховної Ради АРК в Сімферополі, а відтак ключові об'єкти і українські військові частини. Операція РФ із захоплення Автономної Республіки Крим, що перебуває у складі України, пройшла всього за кілька днів.
Фото: DW/I. Worobjow
Під контролем російських військових
Нелегітимний референдум 16 березня 2014 роки змінив життя кримчан. Незважаючи на протести, в обхід Конституції України на голосування було винесено питання про зміну статусу Криму. Нова влада назвала незаконною передачу Кримської області з РРФСР до складу УРСР в 1954 році і підписала договір про входження до складу РФ. Більшість жителів Криму раділа, а на учасників протестів обрушилися репресії.
Фото: Reuters
Кримські татари поза законом
Від анексії Криму найбільше постраждали кримські татари. Репресії торкнулися всіх, хто вважає дії Росії незаконними. У 2016 році Меджліс кримськотатарського народу визнаний в РФ екстремістською організацією. Його лідерів переслідують, в будинках активістів не припиняються обшуки і арешти. Так було в 1944 році, коли їх як ворогів народу депортував з півострова радянський НКВС.
Фото: picture-alliance/dpa
"А дихати в Криму можна?"
Замість українських телеканалів, відключених у Криму з весни 2014 року, працює аналогове телебачення Росії. Незалежний кримськотатарський канал ATR, який виступав за цілісність України, мовить тепер з Києва, оскільки на півострові його діяльність заборонена. Під заборону потрапили й інші ЗМІ - "15 хвилин", "Lâle", "Крим. Реалії". "А дихати в Криму можна?" - запитують місцеві журналісти.
Фото: picture-alliance/AP Photo/A. Zemlianichenko
Як легально потрапити в Крим
Київ не визнає безконтрольний в'їзд в анексований Крим з Росії. Іноземці повинні спочатку в'їхати на територію України і тільки потім слідувати на півострів, інакше можна потрапити в українські списки нев'їзних. Потрапити до Криму можна через КПП на адміністративному кордоні з материковою Україною - пішки або машиною, інший транспорт тут не ходить. Для українців проїзд і прохід вільний.
Фото: DW/L. Grishko
Санкції за анексію
Євросоюз і США не визнали анексію Криму, не рекомендують своїм компаніям купувати там бізнес і нерухомість, а також торгувати з півостровом. А підприємства Криму не можуть продавати свою продукцію в ЄС і Америку. Через санкції у кримчан не працюють карти Visa і MasterCard і подорожчали кредити, тому що в Крим не поспішають приходити і великі банки Росії.
Фото: picture-alliance/Sputnik/A. Polegenko
Обіцяного чекають три роки
Ті, хто проголосував за Крим в складі Росії, чекають від Путіна виконання обіцянок: споруди Керченського моста, газопроводу, електростанцій і вирішення соціальних проблем. Поки ж доходи кримчан не встигають за зростанням цін і збільшенням вартості "комуналки". Але інформація про незадоволених рівнем життя і про локальні протести з'являється тільки в соцмережах і незалежних ЗМІ.
Фото: DW/R. Richter
Міст від друга Путіна
Будівництво моста через Керченську протоку, який з'єднає материкову частину РФ і Крим, ведеться в авральному режимі. Підряд на будівництво вартістю в 228 мільярдів рублів отримала компанія "Стройгазмонтаж" Аркадія Ротенберга - російського олігарха і друга Путіна. До грудня 2018 року планується звести 4 автомобільні смуги, а до грудня 2019 - 2 смуги залізниці і під'їзні шляхи до них.
Фото: picture-alliance/Tass/V. Timkiv
Чорний переділ
За 3 роки малий бізнес кримчан сильно постраждав від переділу власності на користь бізнесменів РФ. За даними "Крим. Реалії", кількість малих підприємств в 2016 році в порівнянні з 2014-м скоротилася з 15 до 1 тисячі. Проблеми можуть виникнути у власників земельних ділянок і будинків в прибережній зоні. Вони втратять землі, якщо кримські суди не визнають документи, видані до анексії півострова.
Фото: DW/A. Karpenko
Турбізнес зазнає збитків
У сезон в Криму працюють всі пляжі, Росія дозволила ввозити сюди продукти з України. Жителі, зайняті в обслуговуванні, сподіваються, що життя увійде в звичне русло. Але потік туристів за три роки скоротився майже на третину. Залізничне сполучення перервано, а літати на відпочинок без особливого комфорту - дорого. Через санкції ЄС в порти Криму не заходять круїзні пароплави з іноземцями.
Фото: DW/A. Karpenko
Золото кримських скіфів переїде в Київ
Не повернуться до Криму скарби місцевих музеїв - сотні золотих прикрас і зброя. У грудні 2016- го суд в Нідерландах ухвалив передати Києву цю унікальну колекцію з 550 артефактів, яка в дні анексії Криму подорожувала виставками Європи. У судовій постанові сказано, що подальшу долю експонатів виставки "Крим. Золото і таємниці Чорного моря" вирішить український суд.
Фото: picture-alliance/dpa/B. Maat
З паспортом Росії
З часу анексії Криму місцеві жителі можуть купувати SIM-карти для мобільників тільки з паспортом РФ. Але з виданими на півострові документом не дають візу в посольствах країн ЄС і США. У виграші опинилися кримські пенсіонери, що отримали паспорти РФ. Пенсія у них зросла до рівня російської, а пенсійний вік для жінок знизився з 60 до 55 років.