Ердоган продовжив жорстку риторику щодо подолання наслідків невдалого перевороту. Опозиція закидає йому порушення принципів правової держави.
Ердоган під час промови біля Босфорського мосту в СтамбуліФото: Reuters/Turkish Presidency
Реклама
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган увечері суботи, 15 липня, виголошуючи промову в Стамбулі на роковинах невдалого путчу, знову повернувся до тези про необхідність відновлення смертної кари. "Перш за все ми відітнемо голови усім тим зрадникам", - цитує агенція AFP турецького лідера, який говорив про заколотників, виступаючи перед сотнями тисяч людей біля мосту через Босфор.
Він заявив, що підпише закон про повернення смертної кари, якщо такий буде ухвалено парламентом. Подібні наміри неодноразово критикували в Брюсселі та інших європейських столицях. "Жоден зрадник нації не може залишитися без покарання", - наголосив Ердоган.
Раніше у суботу лідер провідної опозиційної Республіканської народної партії Кемаль Киличдароглу розкритикував уряд за нездатність запобігти путчу та тривалі переслідування проти імовірних заколотників у порушення принципу правової держави. "Замість швидкої нормалізації ви загострили надзвичайний стан, що триває", - сказав Киличдароглу у турецькому парламенті на позачерговому засіданні. Заступник голови прокурдської Демократичної партії народів Ахмет Їлдирим, критикуючи масові звільнення та ув'язнення, закинув владі здійснення "другого путчу" після придушення спроби першого.
Нагадаємо, рік тому турки масово вийшли на вулиці проти військових, які намагалися здійснити державний переворот. Після провалу спроби путчу в країні було запроваджено надзвичайний стан, який триває і досі. У спробі перевороту Анкара звинуватила рух проповідника Фетхуллаха Гюлена, який живе у США. Під приводом боротьби з прихильниками проповідника у Туреччині було звільнено тисячі державних службовців, поліцейських, військових і вчених. Тисячі людей опинилися за ґратами.
Туреччина через рік після путчу (14.07.2017)
02:41
This browser does not support the video element.
Як Туреччина перетворюється на республіку імені Ердогана
У Туреччині 16 квітня відбувся референдум, на якому більшість громадян висловилася за внесення поправок до конституції, які забезпечують президента країни надзвичайно широкими повноваженнями.
Фото: Reuters/Y. Herman
Вся влада президенту
Референдум щодо внесення 18-ти поправок у конституцію Туреччини відбувся 16 квітня. Зміни, які підтримав понад 51 відсоток виборців, передбачають перехід від парламентської форми правління до президентської. Посаду прем'єр-міністра ліквідують, глава держави зможе призначати і звільняти міністрів, керувати за допомогою указів і контролювати судову систему. Критики побоюються диктатури Ердогана.
Фото: Reuters/Y. Herman
Протести опозиції
В турецькому парламенті поправки підтримали депутати лише двох фракцій: крім власної партії Ердогана, ще Партія націоналістичного руху. Але їхніх голосів вистачило для схвалення законопроекту. Найбільша опозиційна Народно-республіканська партія і прокурдська Демократична партія народів кілька разів влаштовували акції проти конституційної реформи. Ці заходи розганяла поліція.
Фото: Getty Images/AFP/A. Altan
В умовах надзвичайного стану
У Туреччині все ще діє режим надзвичайного стану, запроваджений у липні 2016 року після невдалої спроби путчу. Це означає, що у країні все ще діє заборона на проведення несанкціонованих мітингів. Опозиція вказує на порушення під час референдуму й на те, що голосування в таких умовах не відображає волю народу.
Фото: Reuters/H. Aldemir
Агітатори в Німеччині
У березні міністри з Туреччини поїхали до ФРН, щоби переконати представників місцевої турецької діаспори проголосувати за поправки до конституції. У трьох німецьких містах їм з різних причин заборонили виступати з агітацією. Ердоган звинуватив Німеччину у використані "нацистських методів". Можливо, це вплинуло і на результат: дві третини турків ФРН висловилися на підтримку реформи.
Фото: Reuters/W. Rattay
Дипломатичний скандал
Нідерланди виступили категорично проти агітаційних виступів турецьких міністрів на своїй території. Одного урядовця з Анкари не пустили до країни, його колегу - відправили з Роттердама у супроводі поліції. Зрештою, Туреччина назвала владу Нідерландів "фашистами", відмовила у в'їзді послу Нідерландів і призупинила дипломатичні контакти. Гаага вимагає вибачень і погрожує заходами у відповідь.
Фото: picture alliance/dpa/M.Beekman
Відносини Анкари та Брюсселя під питанням
Результати референдум та дії влади проти інакодумців країни ставлять багато знаків запитання в тому, що стосується майбутнього Туреччини як країни-кандидатки на вступ до ЄС. Багато хто у Брюсселі вимагає припинення перемовин із Анкарою. У Берліні такий крок сьогодні називають неправильним.
Фото: Getty Images/F. Vogel
Що означає "за" турків
Підтримка громадянами конституційної реформи на референдумі дає "зелене світло" перехідному періоду, який триватиме до 2019 року - допоки зміни набудуть чинності. У 2019 році в Туреччині відбудуться місцеві, президентські та парламентські вибори. Ними буде започатковано нову форму правління.
