Російські слідчі затримали громадянина України за підозрою у причетності до діяльності "Правого сектору".
Реклама
У Ростовській області Росії слідчі спільно з Федеральною службою безпеки Росії затримали громадянини України Романа Терновського. Про це в середу, 18 жовтня, повідомила прес-служба Слідчого комітету Росії (СКР).
"Встановлено, що Роман Терновський у складі учасників екстремістської (за офіційною позицією РФ. - Ред.) організації "Правий сектор" неодноразово брав участь у пікетах, мітингах та інших суспільно-масових заходах на території України, крім того, за допомогою соціальної мережі пропагував діяльність організації в інтернеті", - йдеться в повідомленні. Дії українського громадянина СКР кваліфікує як організацію діяльності екстремістської організації та вважає їх спрямованими проти інтересів Росії.
Російські правоохоронці також заявили, що під час обшуку в помешканні підозрюваного в Ростові-на-Дону виявили одяг та інші особисті речі з символікою "Правого сектору". За підсумками слідчих дій українця заарештували.
Нагадаємо, що 12 жовтня двом українським прикордонникам, які зникли раніше на кордоні у Сумській області та були взяті під варту у Росії, висунули обвинувачення в незаконному перетині держкордону РФ.
Від Євромайдану до кровопролитної війни
За рік після кривавої кульмінації протестів на Майдані Незалежності в Києві Україна лишається погрузлою у затяжну війну на Донбасі. Попри мінські домовленості продовжують гинути українські військові та мирне населення.
Фото: Reuters/V. Ogirenko
Рік Євромайдану
Для сотень тисяч українців 2014-ий рік розпочався на майдані Незалежності. А ще мільйони громадян України упродовж багатьох тижнів день і ніч уболівали за тих, хто перебував на головній площі країни та прилеглих вулицях, де мирний протест проти режиму Віктора Януковича та за європейський курс України переріс у криваве протистояння між учасниками Євромайдану та озброєними силовиками.
Фото: picture-alliance/dpa
Небесна сотня
Унаслідок спершу сутичок, а пізніше снайперських розстрілів на Майдані відійшли у вічність близько сотні людей - не лише українців, а й відданих Україні патріотів, як вірменин Сергій Нігоян (на фото), який загинув у День Соборності України 22 січня.
Фото: picture-alliance/dpa
Утеча від відповідальності
У той час, як 18-20 лютого на Майдані проливалася кров та лунали смертельні постріли, глави МЗС Польщі і ФРН, а також представник МЗС Франції вели переговори з президентом Януковичем та лідерами опозиції. 21 лютого сторони підписали угоду про врегулювання кризи. Після цього Янукович поспіхом залишив Україну, щоб сховатися від відповідальності за злочини проти Майдану в Росії.
Фото: Reuters
Анексія Криму
Поки українці оплакували загиблих, на території АР Крим з'явилися озброєні загони "невідомих людей" - як з'ясувалось згодом, також і російські солдати. На цьому фото кореспондента DW, знятому 3 березня, український військовий цілує свою наречену, однак біля входу до гарнізону в Перевальному чергують солдати іншої держави... 16 березня відбувся нелегітимний референдум про приєднання Криму до Росії.
Фото: DW/M. Bushuev
Сепаратизм за російським сценарієм
Попри погрози Заходу запровадити санкції, президент Росії Путін і самопроголошені очільники Криму підписали договір про анексію українського Криму. Тим часом на Сході України під приводом утисків російськомовного населення й на хвилі руху "Антимайдан" активізувалися прибічники від'єднання Донбасу від України. Владу в регіоні почали захоплювати агресивні проросійські сепаратисти "ДНР" та "ЛНР".
Фото: DW/R. Goncharenko
Президент та головнокомандувач
За умов дедалі більшого загострення фінансованого Москвою збройного протистояння на Донбасі 25 травня українці обрали нового президента. Петро Порошенко обійняв посаду, по суті, в часи неоголошеної війни. Розпочата у квітні "антитерористична операція" проти проросійських бойовиків на Сході України мала б тривати лічені години, а не місяці, критикував Порошенко під час президентської кампанії.
Фото: Reuters
Вистраждана угода про асоціацію
27 червня 2014 року в Брюсселі український президент підписав Угоду про асоціацію України та ЄС, відмова від підписання якої, власне, і зумовила початок Євромайдану у листопаді попереднього року. Політична частина цієї угоди, в якій наголошується на повазі до демократичних цінностей і прав людини, на дотриманні принципів вільної ринкової економіки та євроінтеграції, набула чинності 1 листопада.
Фото: Reuters
Авіакатастрофа, яка приголомшила світ
Масштаби бойових дій на Сході України світ усвідомив, коли 17 липня над контрольованою сепаратистами "ДНР" територією було збито малайзійський літак МН17, який летів з Амстердама до Куала-Лумпура. Загинули всі 283 пасажири та 15 членів екіпажу. Через перешкоджання сепаратистів спеціалістам ОБСЄ не відразу вдалося потрапити на місце катастрофи. Остаточно обставини трагедії все ще не з’ясовано.
Фото: Reuters
Утікачі від війни
Від початку конфлікту на Донбасі з охоплених ним територій змушені були виїхати більше півтора мільйона осіб. Такі дані 6 лютого навело Агентство ООН у справах біженців (UNHCR). З-поміж тих, хто змушений був покинути домівки, близько 980 тисяч переселенців усередині України та близько 600 тисяч біженців за її межами.
Фото: picture-alliance/dpa
Новий парламент
26 жовтня відбулися позачергові вибори до Верховної Ради. Ще ніколи український парламент не був таким проєвропейським: більшість сформували "Блок Петра Порошенка", "Народний Фронт", "Самопоміч", "Радикальна партія" та "Батьківщина". Уперше не потрапили до парламенту комуністи. Однак чи буде ефективним парламент, у складі якого поряд з активістами Євромайдану - ті, проти кого вони боролися?
Фото: Reuters/G. Garanich
Уряд реформаторів
Визначальною рисою уряду прем’єр-міністра Арсенія Яценюка стала присутність у ньому міністрів-іноземців. Наталія Яресько (ліворуч) зі США, Олександр Квіташвілі з Грузії та литовець Айварас Абромавічус (ліворуч вгорі) отримали українське громадянство, аби разом з іншими членами Кабміну втілити болісні, але необхідні реформи.
Фото: AFP/Getty Images/S. Supinsky
Війна на плечах волонтерів та добровольців
Через численні удари, які випали на долю України 2014 року, українці згуртувалися як ніколи. Громадянське суспільство, що зародилося у дні Євромайдану, стало рушійною силою важливих перетворень. Зусиллями тисяч волонтерів і добровольців армія стала боєздатною. А допомога небайдужих в Україні та за кордоном врятувала і рятує солдатів та мирне населення, яке потерпає від війни на Сході України.
Фото: picture-alliance/dpa/Z. Dzhavakhadze
Мінські домовленості
Завдяки дипломатичному посередництву Німеччини та Франції, в лютому 2015 року вже вдруге було підписано мирні домовленості в столиці Білорусі Мінську. У перемовинах взяли участь, зокрема, президенти Росії та України. Сторони домовились про перемир'я з 15 лютого з наступним відведенням важких озброєнь від лінії зіткнення на Донбасі. Однак через дії сепаратистів мир знову опинився під загрозою.
Фото: Reuters/Grigory Dukor
Дебальцеве
Незважаючи на нову угоду про припинення вогню, проросійські сепаратисти в результаті боїв встановили контроль над містом Дебальцеве, а українським воякам довелось залишити територію. За даними Генштабу, під час боїв на Дебальцівському плацдармі у полон потрапили понад 90 вояків, більше 150 були поранені.
Фото: Filip Warwick
Вшанування загиблих
20 лютого 2015 року українці вшанували річницю загибелі героїв "Небесної Сотні" - учасників Євромайдану, які загинули під час кривавих подій у Києві в лютому 2014 року. Саме ці події призвели до втечі з країни представників попередньої влади та перемоги проєвропейського руху.