У справі Януковича на допит викликали Порошенка та Яценюка
Стас Соколов
7 грудня 2017 р.
Суд у Києві у справі Януковича викликав на допит кількох чинних та колишніх високопосадовців та оголосив перерву в засіданні до 11 грудня. Сторона захисту готуватиме свої докази.
Віктор Янукович ще влітку відмовився брати участь у процесі (архівне фото)Фото: picture-alliance/dpa
Реклама
Оболонський районний суд Києва вирішив викликати на допит у справі про державну зраду екс-президента Віктора Януковича низку високопосадовців. На засіданні в четвер, 7 грудня, було задоволене клопотання держобвинувачення щодо допиту як свідків президента України Петра Порошенка, екс-прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, спікера Верховної Ради Андрія Парубія, міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та секретаря Ради нацбезпеки та оборони Олександра Турчинова, передає агенція "Інтерфакс-Україна".
Представник Головної військової прокуратури Руслан Кравченко окремо пояснив виклик глави держави. "Необхідність у допиті цього свідка виникла у сторони обвинувачення під час дослідження доказів у судовому засіданні, що відбулося 6 грудня 2017 року", - сказав він. Крім того, суд заслухає командувача військово-морських сил ЗСУ Ігоря Воронченка, екс-керівника МЗС Андрія Дещицю, низку дипломатів, офіцерів та співробітників Управління держохорони.
Державний адвокат Януковича Ігор Ляшенко попросив про час для підготовки до надання доказів стороною захисту. Через це суд оголосив перерву до 11 грудня.
Нагадаємо, 6 липня Віктор Янукович відмовився від послуг своїх адвокатів, через що суд ухвалив рішення призначити йому захисника.
Проте призначений адвокат взяв самовідвід і відмовився брати участь у захисті колишнього президента України. Після цього суд призначив Максима Гераська в якості державного захисника у справі. 25 жовтня суд вирішив замінити Гераська "через крайній непрофесіоналізм". Сам Герасько тоді назвав це рішення суду необґрунтованим.
Чотири роки Революції гідності: здобутки Майдану й відповідальність за злочини
Чотири роки тому українці вийшли на Майдан, відстоюючи євроінтеграцію України. Чого з того часу вдалося досягти і чи покарані убивці героїв Небесної сотні - у галереї DW.
Фото: Tomas Rafa
Довгоочікувана євроінтеграція
21 листопада 2013 року українці вийшли на Майдан, протестуючи проти політики тодішнього президента Віктора Януковича, який відмовився підписувати угоду про асоціацію з ЄС. Протести скінчилися зміною влади. У березні 2014-го Україна підписала політичну частину угоди, а в червні - економічну. Угода тривалий час була заблокована Нідерландами, але з 1 вересня 2017 року вона нарешті запрацювала.
Фото: REUTERS
Прогрес у втіленні угоди з ЄС на тлі корупції
У нещодавньому звіті щодо імплементації угоди про асоціацію з ЄС Єврокомісія відзначила прогрес України у сфері енергетики, охорони здоров'я, освіти, довкілля та децентралізації, але наголосила на браку поступу в боротьбі з корупцією. Також Україні нагадали, що прогрес у різних галузях - нерівномірний, і реформування загалом слід прискорити.
Фото: Reuters
"Тайговому союзу - ні"
Одна з вимог протестувальників - відмова від вступу до Митного союзу з Росією. Після перемоги Майдану нова влада відмовилися від цієї ідеї. Зараз ідея Митного союзу не дуже популярна серед жителів України. За даними КМІС, якби референдум про вступ до нього проводився у вересні 2017 року, "за" проголосували б 15 відсотків громадян України, 55 - "проти" і 30 - не визначились або не голосували б.
Фото: DW/L.Rzeutskaya
Свобода для політв'язнів
Під час протестів на Майдані силовики затримали понад 200 активістів. Проти більшості з них були порушені кримінальні справи, які в судах закінчувалися обвинувальними вироками. Соратники затриманих домагалися їхнього звільнення, протестуючи під стінами СІЗО і захищаючи їх у судах. Після перемоги Майдану всі політичні в'язні були випущені на свободу.
Фото: DW/L.Rzeutskaya
Суд проти президента-втікача
Після перемоги Майдану український екс-президент Віктор Янукович втік до Росії. В Україні йому, серед іншого, закидають державну зраду, пособництво у зміні меж території і держкордону України та у веденні агресивної війни. Нині суд перейшов до розгляду справи по суті. Однак цей процес постійно затягується з боку захисту підсудного, який має бути засуджений заочно.
Фото: picture-alliance/dpa/V. Matytsin
Покарання убивць Небесної сотні
За даними департаменту спецрозслідувань Генпрокуратури України, зараз розслідується понад три тисячі злочинів проти Майдану. Про підозру повідомили 380 особам, обвинувальні акти по 239 випадках направлені до суду, 48 осіб визнані винними. Одна людина відбуває покарання за ґратами. Між тим рідні героїв Небесної сотні кажуть про затягування з багатьма розслідуваннями.
Фото: DW/F. Hofmann
Справи проти "беркутівців"
ГПУ відкрила низку справ проти бійців нині розформованого спецпідрозділу "Беркут" за розгін Майдану та вбивства протестувальників. Частину справ зараз розглядають у судах, деяким "беркутівцям" вдалося втекти до Росії або анексованого Криму. На початку листопада РФ відмовилася видати Україні екс-командира київського "Беркута" Сергія Кусюка, якого підозрюють у перевищенні повноважень.
Фото: Reuters
Меморіал героїв Небесної сотні
Щоб вшанувати загиблих на Майдані, українська влада вирішила збудувати меморіальний комплекс. На конкурс з його створення вже подано 65 заявок з 12 країн, переможця має обрати конкурсна комісія. Меморіально-музейний комплекс збудують на алеї Героїв Небесної Сотні - колишній вулиці Інститутській, де загинули багато майданівців.
