У Стамбулі сотні тисяч демонстрантів вимагали справедливості
Олена Губар
9 липня 2017 р.
Масова демонстрація в Стамбулі стала завершенням "Маршу справедливості". Сотні тисяч прибічників опозиції вимагали від уряду припинити політичні переслідування.
Під час демонстрації в Стамбулі 9 липня 2017 рокуФото: Getty Images/C.McGrath
Реклама
У найбільшому місті Туреччини Стамбулі в неділю, 9 липня, пройшла масова демонстрація, яка стала завершенням 400-кілометрового "Маршу справедливості". На вулиці Стамбула вийшли сотні тисяч громадян, які вимагали від уряду припинити утиски по всій країні, які посилилися після провалу спроби держперевороту рік тому. Порядок у місті під час демонстрації охороняли близько 15 тисяч поліцейських, повідомляє агентство dpa.
"Марш справедливості" був організований лідером опозиційної Республіканської народної партії Кемалем Киличдароглу і розпочався 15 червня в Анкарі. Приводом стало засудження до 25 років ув'язнення депутата-однопартійця Киличдароглу, колишнього журналіста Еніса Бербероглу. Влада звинуватила його в "політичному та військовому шпигунстві" через те, що той передав журналістам газети Cumhuriyet фотографії, які були зроблені на початку 2014 року, і які нібито доводять, що розвідка Туреччини постачала зброю на територію Сирії.
Прихильники опозиції у Стамбулі під час "Маршу справедливості" 8 липняФото: Reuters/O. Orsal
Упродовж 25 днів десятки тисяч турецьких громадян приєднувалися до акції на маршруті понад 400 кілометрів з Анкари до Стамбула, вимагаючи від уряду припинити репресії. Під час мітингу в Стамбулі протестувальники вигукували: "Право, правосуддя, справедливість".
Виступаючи перед прихильниками, Кемаль Киличдароглу вимагав припинення дії надзвичайного стану в країні, запровадженого після невдалої спроби перевороту. "Ми хочемо, щоб припинилися всі антидемократичні практики", - наголосив лідер опозиційної партії. Він закинув президенту країни Реджепу Таїпу Ердогану вплив на рішення судів, які виконують "вказівки з президентського палацу". Киличдароглу висловив впевненість, що цей марш - лише "перший крок" у боротьбі за відновлення справедливості.
Нагадаємо, в Туреччині під час спроби військового перевороту в липні 2016 року були вбиті 248 осіб. Після провалу путчу Туреччиною прокотилася хвиля арештів, під час яких було взято під варту близько 50 тисяч людей. Майже 150 тисяч осіб - військових, чиновників, викладачів, поліцейських, співробітників органів юстиції - звільнили з роботи або тимчасово усунули від виконання обов'язків.
Як Туреччина перетворюється на республіку імені Ердогана
У Туреччині 16 квітня відбувся референдум, на якому більшість громадян висловилася за внесення поправок до конституції, які забезпечують президента країни надзвичайно широкими повноваженнями.
Фото: Reuters/Y. Herman
Вся влада президенту
Референдум щодо внесення 18-ти поправок у конституцію Туреччини відбувся 16 квітня. Зміни, які підтримав понад 51 відсоток виборців, передбачають перехід від парламентської форми правління до президентської. Посаду прем'єр-міністра ліквідують, глава держави зможе призначати і звільняти міністрів, керувати за допомогою указів і контролювати судову систему. Критики побоюються диктатури Ердогана.
Фото: Reuters/Y. Herman
Протести опозиції
В турецькому парламенті поправки підтримали депутати лише двох фракцій: крім власної партії Ердогана, ще Партія націоналістичного руху. Але їхніх голосів вистачило для схвалення законопроекту. Найбільша опозиційна Народно-республіканська партія і прокурдська Демократична партія народів кілька разів влаштовували акції проти конституційної реформи. Ці заходи розганяла поліція.
Фото: Getty Images/AFP/A. Altan
В умовах надзвичайного стану
У Туреччині все ще діє режим надзвичайного стану, запроваджений у липні 2016 року після невдалої спроби путчу. Це означає, що у країні все ще діє заборона на проведення несанкціонованих мітингів. Опозиція вказує на порушення під час референдуму й на те, що голосування в таких умовах не відображає волю народу.
Фото: Reuters/H. Aldemir
Агітатори в Німеччині
У березні міністри з Туреччини поїхали до ФРН, щоби переконати представників місцевої турецької діаспори проголосувати за поправки до конституції. У трьох німецьких містах їм з різних причин заборонили виступати з агітацією. Ердоган звинуватив Німеччину у використані "нацистських методів". Можливо, це вплинуло і на результат: дві третини турків ФРН висловилися на підтримку реформи.
Фото: Reuters/W. Rattay
Дипломатичний скандал
Нідерланди виступили категорично проти агітаційних виступів турецьких міністрів на своїй території. Одного урядовця з Анкари не пустили до країни, його колегу - відправили з Роттердама у супроводі поліції. Зрештою, Туреччина назвала владу Нідерландів "фашистами", відмовила у в'їзді послу Нідерландів і призупинила дипломатичні контакти. Гаага вимагає вибачень і погрожує заходами у відповідь.
Фото: picture alliance/dpa/M.Beekman
Відносини Анкари та Брюсселя під питанням
Результати референдум та дії влади проти інакодумців країни ставлять багато знаків запитання в тому, що стосується майбутнього Туреччини як країни-кандидатки на вступ до ЄС. Багато хто у Брюсселі вимагає припинення перемовин із Анкарою. У Берліні такий крок сьогодні називають неправильним.
Фото: Getty Images/F. Vogel
Що означає "за" турків
Підтримка громадянами конституційної реформи на референдумі дає "зелене світло" перехідному періоду, який триватиме до 2019 року - допоки зміни набудуть чинності. У 2019 році в Туреччині відбудуться місцеві, президентські та парламентські вибори. Ними буде започатковано нову форму правління.
