У Туреччині випустили з-за ґрат журналіста газети Cumhuriyet
Аніта Грабська
26 вересня 2017 р.
Колумніст турецької опозиційної газети Cumhuriyet Кадрі Гюрзель перебував під арештом одинадцять місяців. Ще четверо його колег залишаються за ґратами.
Кадрі ГюрзельФото: privat
Реклама
У Туреччині випустили з попереднього ув'язнення журналіста опозиційної газети Cumhuriyet. Відповідне рішення ухвалив увечері в понеділок, 25 вересня, суд у Стамбулі. Колумніста Cumhuriyet Кадрі Гюрзеля відпустили під письмове зобов'язання про невиїзд, передає інформагенція dpa з посиланням на турецькі медіа.
Журналіст перебував під вартою протягом одинадцяти місяців. Суд ухвалив, що тривалість попереднього ув'язнення була неприпустимою. Водночас за ґратами залишаються ще четверо працівників газети. Серед них - головний редактор Мурат Сабунчу, видавець Акін Аталай, журналіст-рослідувач Ахмет Сік та бухгалтер Емре Іпер.
У справі Cumhuriyet фігурують 18 працівників газети. Їх звинувачують у підтримці угруповань, які вважаються терористичними в Туреччині: "Робітничої партії Курдистану" (PПК), "Революційної народно-визвольної партії-фронту" (DHKP-C) та руху проповідника Мухаммеда Фетхуллаха Гюлена.
Судове засідання за цією справою продовжиться 31 жовтня, повідомляє державна турецька інформагенція Anadolu. Гюрзель - один із найвідоміших фігурантів. Він входить до керівництва Міжнародного інституту преси (IPI). Там називають цю справу політично мотивованою.
Незалежна ініціатива з моніторингу медіа Platform 24 у середині липня повідомляла, що в Туреччині за ґратами утримують 166 журналістів. До невдалого військового перевороту у в'язницях перебували 40 журналістів. Серед затриманих - працівник німецької газети Die Welt Деніз Юджель. Зі 160 закритих після проваленого перевороту ЗМІ відновити свою роботу змогли лише 24 мас-медіа, додають правозахисники Amnesty International.
Суд над турецькими журналістами Cumhuriyet: погляд з екзилу (24.07.2017)
02:48
This browser does not support the video element.
Як Туреччина перетворюється на республіку імені Ердогана
У Туреччині 16 квітня відбувся референдум, на якому більшість громадян висловилася за внесення поправок до конституції, які забезпечують президента країни надзвичайно широкими повноваженнями.
Фото: Reuters/Y. Herman
Вся влада президенту
Референдум щодо внесення 18-ти поправок у конституцію Туреччини відбувся 16 квітня. Зміни, які підтримав понад 51 відсоток виборців, передбачають перехід від парламентської форми правління до президентської. Посаду прем'єр-міністра ліквідують, глава держави зможе призначати і звільняти міністрів, керувати за допомогою указів і контролювати судову систему. Критики побоюються диктатури Ердогана.
Фото: Reuters/Y. Herman
Протести опозиції
В турецькому парламенті поправки підтримали депутати лише двох фракцій: крім власної партії Ердогана, ще Партія націоналістичного руху. Але їхніх голосів вистачило для схвалення законопроекту. Найбільша опозиційна Народно-республіканська партія і прокурдська Демократична партія народів кілька разів влаштовували акції проти конституційної реформи. Ці заходи розганяла поліція.
Фото: Getty Images/AFP/A. Altan
В умовах надзвичайного стану
У Туреччині все ще діє режим надзвичайного стану, запроваджений у липні 2016 року після невдалої спроби путчу. Це означає, що у країні все ще діє заборона на проведення несанкціонованих мітингів. Опозиція вказує на порушення під час референдуму й на те, що голосування в таких умовах не відображає волю народу.
Фото: Reuters/H. Aldemir
Агітатори в Німеччині
У березні міністри з Туреччини поїхали до ФРН, щоби переконати представників місцевої турецької діаспори проголосувати за поправки до конституції. У трьох німецьких містах їм з різних причин заборонили виступати з агітацією. Ердоган звинуватив Німеччину у використані "нацистських методів". Можливо, це вплинуло і на результат: дві третини турків ФРН висловилися на підтримку реформи.
Фото: Reuters/W. Rattay
Дипломатичний скандал
Нідерланди виступили категорично проти агітаційних виступів турецьких міністрів на своїй території. Одного урядовця з Анкари не пустили до країни, його колегу - відправили з Роттердама у супроводі поліції. Зрештою, Туреччина назвала владу Нідерландів "фашистами", відмовила у в'їзді послу Нідерландів і призупинила дипломатичні контакти. Гаага вимагає вибачень і погрожує заходами у відповідь.
Фото: picture alliance/dpa/M.Beekman
Відносини Анкари та Брюсселя під питанням
Результати референдум та дії влади проти інакодумців країни ставлять багато знаків запитання в тому, що стосується майбутнього Туреччини як країни-кандидатки на вступ до ЄС. Багато хто у Брюсселі вимагає припинення перемовин із Анкарою. У Берліні такий крок сьогодні називають неправильним.
Фото: Getty Images/F. Vogel
Що означає "за" турків
Підтримка громадянами конституційної реформи на референдумі дає "зелене світло" перехідному періоду, який триватиме до 2019 року - допоки зміни набудуть чинності. У 2019 році в Туреччині відбудуться місцеві, президентські та парламентські вибори. Ними буде започатковано нову форму правління.
