У Туреччині затримали голову місцевого відділення AI
Стас Соколов
7 червня 2017 р.
В організації заявляють, що арешт не пов'язаний із професійною діяльністю правозахисника. Тим не менш, AI вимагає негайного звільнення Танера Кіліча.
Протести проти порушень прав людини, організовані AI (архівне фото)Фото: picture-alliance/Pacific Press/A. Ronchini
Реклама
Турецькі правоохоронці у вівторок, 6 червня, заарештували голову місцевого відділення міжнародної правозахисної організації Amnesty International (AI) Танера Кіліча. Анкара підозрює його у зв'язках із рухом критика президента Реджепа Таїпа Ердогана проповідника Фетхуллаха Гюлена, якого влада Туреччини вважає ідеологом невдалого перевороту минулого літа. Кіліча затримали у нього вдома в Ізмірі, повідомляється на сайті AI.
Правозахисники закидають Анкарі вибірковість правосуддя. "У Кіліча - значне резюме захисту саме тих прав і свобод, які турецька влада нині намагається розтоптати", - зазначив генеральний секретар AI Саліл Шетті. Він заявив, що переконливих доказів причетності Кіліча до "міжнародно визнаних злочинів" немає, а затримання не пов'язане з роботою у правозахисній організації. AI закликала владу Туреччини негайно звільнити свого співробітника і також затриманих 22 правників та зняти обвинувачення проти них.
Нагадаємо, що після провалу путчу в Туреччині у липні минулого року в країні досі тривають масові арешти. Вони спрямовані, зокрема, проти представників громадянського суспільства таі політичних опонентів нинішньої влади. Анкару через це регулярно критикують у ЄС та європейських державах, проте не поспішають вживати жорсткіших заходів.
ЗМІ в Туреччині: між самоцензурою та втратою професії (16.05.2017)
02:24
This browser does not support the video element.
Як Туреччина перетворюється на республіку імені Ердогана
У Туреччині 16 квітня відбувся референдум, на якому більшість громадян висловилася за внесення поправок до конституції, які забезпечують президента країни надзвичайно широкими повноваженнями.
Фото: Reuters/Y. Herman
Вся влада президенту
Референдум щодо внесення 18-ти поправок у конституцію Туреччини відбувся 16 квітня. Зміни, які підтримав понад 51 відсоток виборців, передбачають перехід від парламентської форми правління до президентської. Посаду прем'єр-міністра ліквідують, глава держави зможе призначати і звільняти міністрів, керувати за допомогою указів і контролювати судову систему. Критики побоюються диктатури Ердогана.
Фото: Reuters/Y. Herman
Протести опозиції
В турецькому парламенті поправки підтримали депутати лише двох фракцій: крім власної партії Ердогана, ще Партія націоналістичного руху. Але їхніх голосів вистачило для схвалення законопроекту. Найбільша опозиційна Народно-республіканська партія і прокурдська Демократична партія народів кілька разів влаштовували акції проти конституційної реформи. Ці заходи розганяла поліція.
Фото: Getty Images/AFP/A. Altan
В умовах надзвичайного стану
У Туреччині все ще діє режим надзвичайного стану, запроваджений у липні 2016 року після невдалої спроби путчу. Це означає, що у країні все ще діє заборона на проведення несанкціонованих мітингів. Опозиція вказує на порушення під час референдуму й на те, що голосування в таких умовах не відображає волю народу.
Фото: Reuters/H. Aldemir
Агітатори в Німеччині
У березні міністри з Туреччини поїхали до ФРН, щоби переконати представників місцевої турецької діаспори проголосувати за поправки до конституції. У трьох німецьких містах їм з різних причин заборонили виступати з агітацією. Ердоган звинуватив Німеччину у використані "нацистських методів". Можливо, це вплинуло і на результат: дві третини турків ФРН висловилися на підтримку реформи.
Фото: Reuters/W. Rattay
Дипломатичний скандал
Нідерланди виступили категорично проти агітаційних виступів турецьких міністрів на своїй території. Одного урядовця з Анкари не пустили до країни, його колегу - відправили з Роттердама у супроводі поліції. Зрештою, Туреччина назвала владу Нідерландів "фашистами", відмовила у в'їзді послу Нідерландів і призупинила дипломатичні контакти. Гаага вимагає вибачень і погрожує заходами у відповідь.
Фото: picture alliance/dpa/M.Beekman
Відносини Анкари та Брюсселя під питанням
Результати референдум та дії влади проти інакодумців країни ставлять багато знаків запитання в тому, що стосується майбутнього Туреччини як країни-кандидатки на вступ до ЄС. Багато хто у Брюсселі вимагає припинення перемовин із Анкарою. У Берліні такий крок сьогодні називають неправильним.
Фото: Getty Images/F. Vogel
Що означає "за" турків
Підтримка громадянами конституційної реформи на референдумі дає "зелене світло" перехідному періоду, який триватиме до 2019 року - допоки зміни набудуть чинності. У 2019 році в Туреччині відбудуться місцеві, президентські та парламентські вибори. Ними буде започатковано нову форму правління.
