У Туреччині згадують жертв минулорічної спроби путчу
Дмитро Прокопчук
15 липня 2017 р.
У Туреччині відбуваються офіційні заходи до роковин спроби липневого путчу. Опозиція критикує уряд за масові звільнення та ув'язнення.
Реджеп Таїп Ердоган на офіційних заходах з нагоди вшанування жертв спроби державного переворотуФото: picture-alliance/AA/B. E. Gurun
Реклама
Туреччина згадує жертв минулорічної спроби військового перевороту, під час якої загинули понад 240 осіб. У суботу, 15 липня, президент країни Реджеп Таїп Ердоган, а також лідери опозиційних партій узяли участь в офіційних заходах з нагоди роковин спроби путчу.
Кемаль Киличдароглу критикує уряд на позачерговому засіданні парламентуФото: picture-alliance/AA/
Опозиційні сили Туреччини використали дату, щоб вкотре наголосити на зловживаннях владою з боку уряду. Так, лідер Республіканської народної партії Кемаль Киличдароглу заявив, правосуддя у країні знищене. "Замість швидкої нормалізації ви загострили надзвичайний стан, що триває", - сказав Киличдароглу перед турецькими парламентарями, які зібралися на позачергове засідання. Заступник голови прокурдської Демократичної партії народів Ахмет Їлдирим, критикуючи масові звільнення та ув'язнення, закинув уряду здійснення "другого путчу" після придушення спроби першого.
Нагадаємо, рік тому турки масово вийшли на вулиці проти військових, які намагалися здійснити державний переворот. Після придушення спроби путчу в країні було запроваджено надзвичайний стан, який триває і досі. У спробі перевороту Анкара звинуватила рух проповідника Фетхуллаха Гюлена, який проживає у США. Під приводом боротьби з прихильниками проповідника уряд звільнив близько 150 тисяч державних службовців, поліцейських, військових і вчених. Ще понад 50 тисяч осіб, включно з журналістами та опозиціонерами, було ув'язнено.
Спроба путчу 15 липня 2016 року в Туреччині (архівне фото)Фото: S. Samiloglu
Туреччина через рік після путчу (14.07.2017)
02:41
This browser does not support the video element.
Як Туреччина перетворюється на республіку імені Ердогана
У Туреччині 16 квітня відбувся референдум, на якому більшість громадян висловилася за внесення поправок до конституції, які забезпечують президента країни надзвичайно широкими повноваженнями.
Фото: Reuters/Y. Herman
Вся влада президенту
Референдум щодо внесення 18-ти поправок у конституцію Туреччини відбувся 16 квітня. Зміни, які підтримав понад 51 відсоток виборців, передбачають перехід від парламентської форми правління до президентської. Посаду прем'єр-міністра ліквідують, глава держави зможе призначати і звільняти міністрів, керувати за допомогою указів і контролювати судову систему. Критики побоюються диктатури Ердогана.
Фото: Reuters/Y. Herman
Протести опозиції
В турецькому парламенті поправки підтримали депутати лише двох фракцій: крім власної партії Ердогана, ще Партія націоналістичного руху. Але їхніх голосів вистачило для схвалення законопроекту. Найбільша опозиційна Народно-республіканська партія і прокурдська Демократична партія народів кілька разів влаштовували акції проти конституційної реформи. Ці заходи розганяла поліція.
Фото: Getty Images/AFP/A. Altan
В умовах надзвичайного стану
У Туреччині все ще діє режим надзвичайного стану, запроваджений у липні 2016 року після невдалої спроби путчу. Це означає, що у країні все ще діє заборона на проведення несанкціонованих мітингів. Опозиція вказує на порушення під час референдуму й на те, що голосування в таких умовах не відображає волю народу.
Фото: Reuters/H. Aldemir
Агітатори в Німеччині
У березні міністри з Туреччини поїхали до ФРН, щоби переконати представників місцевої турецької діаспори проголосувати за поправки до конституції. У трьох німецьких містах їм з різних причин заборонили виступати з агітацією. Ердоган звинуватив Німеччину у використані "нацистських методів". Можливо, це вплинуло і на результат: дві третини турків ФРН висловилися на підтримку реформи.
Фото: Reuters/W. Rattay
Дипломатичний скандал
Нідерланди виступили категорично проти агітаційних виступів турецьких міністрів на своїй території. Одного урядовця з Анкари не пустили до країни, його колегу - відправили з Роттердама у супроводі поліції. Зрештою, Туреччина назвала владу Нідерландів "фашистами", відмовила у в'їзді послу Нідерландів і призупинила дипломатичні контакти. Гаага вимагає вибачень і погрожує заходами у відповідь.
Фото: picture alliance/dpa/M.Beekman
Відносини Анкари та Брюсселя під питанням
Результати референдум та дії влади проти інакодумців країни ставлять багато знаків запитання в тому, що стосується майбутнього Туреччини як країни-кандидатки на вступ до ЄС. Багато хто у Брюсселі вимагає припинення перемовин із Анкарою. У Берліні такий крок сьогодні називають неправильним.
Фото: Getty Images/F. Vogel
Що означає "за" турків
Підтримка громадянами конституційної реформи на референдумі дає "зелене світло" перехідному періоду, який триватиме до 2019 року - допоки зміни набудуть чинності. У 2019 році в Туреччині відбудуться місцеві, президентські та парламентські вибори. Ними буде започатковано нову форму правління.
