Німецький федеральний уряд стривожився інвестиціями з-за кордону, які можуть у майбутньому загрожувати безпеці країни. Йдеться про рішення кабінету Анґели Меркель (Angela Merkel), за яким угоди про злиття та поглинання (M&A) щодо стратегічно важливих підприємств можуть бути заблоковані.

"Ми лишаємося однією з найбільш відкритих економік світу, але ми також зважаємо і на умови для чесної конкуренції", - пояснила міністерка економіки Бріґітте Цюпріс (Brigitte Zypries) у заяві в середу, 12 липня. За її словами, німецькі компанії часто змушені конкурувати з бізнесом із країн, де "економічна система менш відкрита", тож постанова уряду має гарантувати більший паритет.

На підставі цього рішення уряд може блокувати злиття та поглинання, якщо німецьким ноу-хау загрожує перехід до рук іноземців. Або якщо йдеться про "загрозу громадському порядку", тобто функціонуванню критичної інфраструктури: лікарень, електричних або водопровідних мереж, аеропортів, вокзалів чи телекомунікацій. Це стосується і компаній, які здійснюють експлуатацію цих об'єктів, і розробників програмного забезпечення для них. Нове рішення дає регулятору вдвічі більше часу - до чотирьох місяців - для аналізу угод, зокрема для попередження "непрямих поглинань", тобто купівлі німецьких компаній іноземними інвесторами через фірми-прокладки у ЄС.

Загрозливі апетити Китаю

Нові правила вирішили запровадити на тлі значних апетитів компаній з КНР на німецькому ринку. Минулого року китайський виробник побутової техніки Midea за 4,5 мільярда євро поглинув найбільшого виробника промислових роботів у ФРН, Kuka. Берлін намагався завадити цьому, але не знайшов відповідних інструментів. А ось в історії з намаганням минулого року китайською Fujian Grand Chip Investment поглинути німецького виробника мікропроцесорів Aixtron уряд ФРН спершу відкликав дозвіл на угоду, а остаточно їїзаблокував уряд США.

Бізнес у ФРН залишається одним з ласих шматків для китайських інвесторів. Розташований у Берліні Інститут досліджень Китаю Mercator підрахував, що прямі іноземні інвестиції з КНР до Німеччини почали стрімко зростати у 2015 році, а минулого року сягнули рекордних 11 мільярдів євро. За цим показником Німеччина - перша у Європі за обсягом інвестицій з Китаю.

"Це закон, спричинений Kuka", - пояснює керівник центру міжнародної економіки Інституту економічних досліджень ifo Ґабріель Фельбермайр (Gabriel Felbermayr), тому уряд ФРН намагається спонукати Китай до чесної поведінки, а також посилити власні переговорні позиції. Ухвалюючи це рішення, розраховували і на ефект відлякування, додає економіст і пояснює: це так само, як у Світовій організації торгівлі (СОТ) - якщо порушуєш правила, будеш покараний.

Принцип взаємності

Німецькі ж інвестори не мають такої свободи у Китаї, зазначає експерт з міжнародної торгівлі Інституту німецької економіки (IW) Крістіан Руше (Christian Rusche). За його словами, у КНР працюють більше п'яти тисяч німецьких фірм, але самостійно працювати їм у певних галузях не дозволяють. Наприклад, у пасажирських перевезеннях дозволені лише спільні з китайськими компанії, як-от з відомим потягом на магнітній підвісці, розробленим німцями маглевом Transrapid у Шанхаї.

"Підконтрольні державі китайські компанії і далі шукатимуть можливостей для злиття та поглинання в усьому світі. Але є одна річ, яка має з'явитися - взаємність", - зазначає співголова відділу M&A фінансового конгломерату JPMorgan Ернан Крістерна. "Західні компанії цікавляться, чи Китай дозволить більше інвестицій з-за кордону в китайський бізнес", - додає він.

Про схожі кроки замислюються й інші держави в Європі. На саміті ЄС у червні президент Франції Еммануель Макрон за підтримки Німеччини закликав об'єднання розробити спільний механізм для попередження "небажаних" M&A угод. 39-річний центрист пояснив необхідність більш жорсткого контролю в окремих секторах економіки через те, що "інші не поважають правила". При цьому він, утім, наголосив, що є відданим вільній торгівлі.

Ризики протекціонізму

У Федеральному об'єднанні німецької промисловості (BDI) не в захваті від рішення уряду. "BDI відкидає законодавчі норми щодо зовнішньої торгівлі, які дедалі ускладнюють інвестиції", - цитує Reuters представника ради організаціїї Штефана Маіра (Stefan Mair). Він закликав Берлін повернутися до відкритості грошовим вливанням з-за кордону.

В економічній раді партії Меркель, Християнсько-демократичному союзі, також розкритикували рішення уряду, зокрема через те, що визначення "загроза громадському порядку", яке міститься у ньому, залишає доволі широкий простір для інтерпретації.

Ще один побічний ефект такого рішення називає економіст Ґабріель Фельбермайр. Через посилення контролю, каже він, під підозрою опиняться всі інвестиції з-за меж ЄС, хоча існують ситуації, коли вони необхідні для порятунку підприємства у скруті та, відповідно, збереження робочих місць.