Упродовж 2018 року органами влади Німеччини зареєстровано майже 186 тисяч прохань на отримання статусу біженця, що на 16,5 відсотка менше порівняно з 2017 роком, повідомили в МВС ФРН.
Реклама
Німецькі органи влади зафіксували подальше зниження кількості заяв на отримання притулку в Німеччині. Згідно з опублікованими в середу, 23 січня, даними федерального міністерства внутрішніх справ, протягом 2018 року було подано 185 853 таких заяви. Це - майже на 37 тисяч заяв або на 16,5 відсотка менше порівняно з 2017 роком, наголошують у МВС ФРН.
Така тенденція простежується вже третій рік поспіль: 2016 року було зафіксовано близько 280 тисяч подібних заяв, що значно менше порівняно з даними за 2015 рік. Тоді надійшло близько 890 тисяч заяв від прохачів притулку.
"Тривалим скороченням" кількості прибулих до Німеччини шукачів притулку назвав це міністр внутрішніх справ ФРН Горст Зеегофер (Horst Seehofer), якого цитує сайт відомства.
У лідерах сирійці, іракці, афганці, іранці та росіяни
Торік найбільше письмових прохань на отримання статусу шукача притулку в Німеччині надійшло від громадян Сирії, Іраку, Афганістану та Ірану, кажуть у МВС. Так, зафіксовано понад 46 тисяч заяв від сирійців, близько 18 тисяч від іракців, понад 12 тисяч від афганців, та близько 11,8 тисячі від іранців.
До 10 країн, звідки походить найбільша кількість зареєстрованих прохачів притулку, належала також і Росія. Впродовж 2018 року німецькі органи влади зафіксували 5,2 тисячі громадян РФ, котрі подали заяви на отримання в ФРН статусу біженця.
Шляхи біженців до Європи: альтернативні маршрути
Після закриття так званого "балканського маршруту" біженці почали шукати обхідні шляхи проникнення до Європи. Але не всі з них безпечні. У фотогалереї DW - про альтернативні шляхи, якими йдуть мігранти.
Фото: Reuters/I. Kalnins
"Балканський маршрут"
Дотепер головний маршрут біженців до Західної Європи проходив через балканські країни - Македонію, Сербію та Хорватію. Цей шлях остаточно перекрили наприкінці лютого - тоді македонські прикордонники перестали пропускати біженців з території Греції. Зараз на кордоні Греції та Македонії зібралось кілька тисяч мігрантів.
Фото: DW/D.Tosidis
Угода з Туреччиною: ефективність під питанням
ЄС домовився з Анкарою, що повертатиме до Туреччини біженців, які нелегально дістаються Греції. Проте, на думку експертів, це не зупинить потоки мігрантів. Дедалі популярнішими стають альтернативні шляхи - приміром, Італією чи Албанією.
Маршрут Італією
Одна з альтернатив "балканському маршрутові" починається у порту Анталії на півдні Туреччини. Або у Мерсині поблизу сирійського кордону. Або ж в Афінах у центрі Греції. Потім мігранти риболовними чи малими торгівельними судами перетинають Середземне море та потрапляють в Італію. За оцінками ЗМІ, переправа коштує від трьох до п'яти тисяч євро.
Фото: picture alliance/dpa/ Italian Navy Press Office
Маршрут Албанією
Дедалі більш популярним стає і шлях через Албанію. Туди біженці прибувають з Греції, потім морем дістаються Італії або ж рушають автомобілем на північ Європи. Утім, просування мігрантів Чорногорією та Боснією і Герцеговиною ускладнено - там усе ще є мінні поля з часів громадянської війни 1990-х. На фото - кордон Албанії та Греції.
Фото: DW/A. Topi
Маршрут Болгарією
Ще одна альтернатива для біженців - пройти Болгарією. Туди мігранти приїздять з території Туречини, далі намагаються потрапити до Румунії чи Сербії. Щоправда, це не так і просто: просування до Румунії блокують Карпати, тоді як кордони Сербії з ЄС - під суворим контролем. Через це багато мігрантів залишаються в Болгарії.
Фото: Getty Images/AFP/B. Kilic
Маршрут Румунією
Румунія наразі залишалася осторонь масивних потоків біженців. Проте в січні тут затримали 60 мігрантів з Пакистану, Іраку, Марокко, Афганістану й Сомалі - вони намагалися вночі перетнути кордон із Сербією. Останнім часом місцева влада звертає увагу і на зростання числа біженців, які прибувають через з Україну та Молдову - переважно це афганці, котрі дісталися сюди країнами Центральної Азії.
Фото: DW
"Арктичний маршрут"
З початку 2016 року близько тисячі біженців пройшли Росією до Фінляндії. За повідомленням фінської влади, це переважно мігранти з Афганістану, Сирії, Індії та Бангладеш. Багато з них уже тривалий час жили в Росії. Задля припинення подальшого потоку біженців Росія та Фінляндія запровадили тимчасові обмеження на пропуск громадян третіх країн на двох прикордонних пунктах.
Фото: Getty Images/AFP/J. Nukari
"Балтійський маршрут"
Останнім часом почастішали випадки незаконного перетину слабо захищеного кордону Латвії з Росією та Білоруссю. У 2015 році там затримали близько 500 нелегальних мігрантів - переважно вихідці з В'єтнаму, Іраку та Афганістану. Латвія сподівається обмежити потік мігрантів за допомогою паркану на кордоні. Його мають звести до 2020 року.
Фото: Reuters/I. Kalnins
8 фото1 | 8
"Європейська мрія": як біженці тікають від війни (фотогалерея)
Фотографії напливу мігрантів до Європи у 2015 та 2016 роках розлетілися по всьому світу. Найдраматичніші світлини - у фотогалереї DW.
Фото: Getty Images/J. J. Mitchell
Мета - вижити
Тисячі людей, здебільшого із Сирії, вирушили у небезпечну подорож до Європи у 2015-2016 роках, тікаючи від війни. Близько 10 тисяч біженців залишаються на островах Лесбос, Хіос та Самос. З січіня до травня цього року зафіксовано понад 6 тисяч нових шукачів притулку.
Фото: Getty Images/AFP/A. Messinis
Пішки до Європи
У 2015 та 2016 роках понад мільйон людей намагалися дістатися Західної Європи з Греції або Туреччини так званим "балканським маршрутом" - через Македонію, Сербію та Угорщину. Потік біженців зупинився лише із офіційним закриттям цього шляху, і фізичного перекриття кордонів. Нині більшість біженців обирають небезпечний середземноморський маршрут з Лівії до Європи.
Фото: Getty Images/J. Mitchell
Глобальний шок
Ця світлина вразила світ. Тіло трирічного хлопчика Айлана Курді з Сирії викинуло на пляж у Туреччині у вересні 2015-го. Фотографія швидко розлетілася соціальними мережами і стала символом кризи біженців. Європа більше не могла залишатися осторонь.
Фото: picture-alliance/AP Photo/DHA
Хаос та відчай
Встигнути останньої миті: тисячі біженців намагаються втиснутися у переповнені автобуси та потяги в Хорватії після того, як стало відомо про майбутнє закриття маршруту через Європу. У жовтні 2015-го Угорщина закрила свої кордони та встановила контейнерні табори, де біженці могли перебувати під час процесу надання їм притулку.
Фото: Getty Images/J. J. Mitchell
Підніжка біженцю
Угорська журналістка стала героїнею скандалу після того, як у вересні 2015 поставила підніжку сирійському біженцю, який намагався втекти від поліції неподалік кордону. На піку кризи ставлення до біженців погіршилося. У Німеччині збільшилася кількість нападів на притулки.
Фото: Reuters/M. Djurica
Жодних відкритих кордонів
Офіційне закриття "балканського маршруту" в березні 2016 року призвело до загострення ситуації на КПП. У складному становищі опинилися тисячі біженців, з’явилися повідомлення про насильство. Багато хто намагався обійти прикордонні пункти, як ось ці біженці на межі Греції та Македонії невдовзі після закриття кордонів.
Хлопчик у крові та пилюці: фотографія п’ятирічного Oмрана шокувала світ у 2016-му. Вона стала символом жаху громадянської війни у Сирії та страждань людей. Рік потому в мережі з’явилися нові світлини хлопчика, на яких він був набагато щасливішим. Прибічники Башара Асада назвали торішнє фото пропагандистським.
Фото: picture-alliance/dpa/Aleppo Media Center
Невідомий новий дім
Сирійський чоловік несе доньку під дощем на грецько-македонському кордоні в Ідомені. Він сподівається, що у Європі його родина буде в безпеці. Згідно з Дублінською угодою, про притулок біженці можуть просити в першій країні в'їзду. Багатьох з тих, хто рушив далі, відправляють назад. Найбільше навантаження - на Грецію та Італію.
Фото: Reuters/Y. Behrakis
Надія на підтримку
Німеччина залишається головним пунктом призначення біженців, попри те, що законодавство щодо надання притулку посилили. Жодна з європейських країн не прийняла стільки шукачів притулку, як Німеччина - 1,2 мільйона з початку кризи. Канцлерка Анґела Меркель була іконою для багатьох з тих, хто приїхав сюди.
Фото: picture-alliance/dpa/S. Hoppe
Надзвичайна ситуація в таборах
На півночі Франції влада розчищає сумнозвісні "джунглі" - табір біженців в Кале. Під час евакуації у жовтні 2016-го там спалахнула пожежа. Близько 6,500 мешканців табору розселили в інших притулках у Франції. Через півроку благодійні організації повідомили, що біля Кале живе багато безпритульних неповнолітніх біженців.
Фото: picture-alliance/dpa/E. Laurent
Порятунок у морі
Рятувальні судна постійно перебувають у пошуках човнів з мігрантами, які зазнають лиха. Попри надзвичайну небезпеку під час їхньої подорожі багато біженців, рятуючись від бідності або конфліктів у своїх країнах, сподіваються на краще майбутнє в Європі. Переповнені човни часто перекидаються. Лише у 2017 році внаслідок цього загинули 1,800 людей, торік - 5,000.
Фото: picture alliance/AP Photo/E. Morenatti
Перечекати у Лівії
Сотні тисяч біженців зі Субсахарської Африки та Близького Сходу чекають на перетин Середземного моря у лівійських таборах. Контрабандисти та торгівці людьми налагодили тут свій бізнес. Умови у таборах катастрофічні, наголошують правозахисні організації. Свідки повідомляють про рабство та примусову проституцію. Все ж, мешканці таборів не полишають мрії приїхати до Європи.
Фото: Narciso Contreras, courtesy by Fondation Carmignac