"Німеччина має тривалі проблеми з расовою дискримінацією", - заявив очільник відомства Бернгард Франке (Bernhard Franke) під час презентації доповіді.
Всього у 2019 році відомство отримало 3580 звернень людей, які заявляли про дискримінацію через їхню зовнішність, стать, релігію чи інші фактори. У 2018 році було 3455 таких випадків. З них третина стосується заяв про расизм.
Кількість звернень щодо дискримінації через расизм зросла більш ніж удвічі з 2015 року - з 545 до 1176 звернень. У 2018 році відомство зареєструвало 1070 таких заяв.
На другому та третьому місцях опинилися звернення щодо гендерної дискримінації (29 відсотків) та дискримінації щодо людей з інвалідністю (26 відсотків). Люди також зверталися до відомства із заявами про дискримінацію за віком (12 відсотків), через релігію (7 відсотків), сексуальну ідентичність (4 відсотки) та світоглядні переконання (2 відсотки).
Більшість повідомлень щодо дискримінації стосується професійної діяльності або спроб працевлаштування (36 відсотків). Ще 26 відсотків заяв стосується проявів дискримінації у повсякденному житті - під час пошуку житла, покупок, обслуговування в закладах харчування, а також в страхових компаніях та банках.
Дискусія щодо проявів расизму в Німеччині загострилася після останніх протестів проти расизму, які спалахнули у США, а потім пройшли в багатьох країнах світу, зокрема, і в німецьких містах. Лідерка Соціал-демократичної партії Німеччини Заскіа Ескен (Saskia Esken) заявила, що в Німеччині існує "латентний расизм в лавах сил правопорядку", з яким потрібно боротися.
Міністерка оборони Німеччини Аннеґрет Крамп-Карренбауер (Annegret Kramp-Karrenbauer) закликала до рішучої боротьби з проявами расизму в Німеччині. Вона назвала "хорошим, важливим, а також сигналом, що надихає", той факт, що "в Німеччині стільки людей вийшли на вулиці проти расизму". "Те, що і тут, в Німеччині, в повсякденні існують дискримінація та утиски, - це факт", - заявила вона в інтерв'ю DW.
Доля Джоржа Флойда з Міннеаполіса обурила людей у всьому світі. Незважаючи на пандемію коронавірусу, сотні тисяч вийшли на вулиці та демонстрували проти системного расизму. Фоторепортаж DW.
Фото: picture-alliance/Photoshot/A. Morissard
Париж: протест на Марсовому полі
Кілька днів тому французька поліція застосувала проти демонстрантів сльозогінний газ, а заявки на проведення акцій у суботу біля Ейфелевої вежі та перед посольством США були відхилені. Попри це десятки тисяч все одно вийшли на вулиці Парижа та інших міст у Франції та протестували проти расизму. Адже проблема поліцейського насильства щодо чорношкірих відома і Франції.
Фото: picture-alliance/Photoshot/A. Morissard
Льєж: демонстрація попри заборону
У минулому Бельгія також - колоніальна держава: нинішня Демократична Республіка Конго була приватною власністю короля Леопольда ІІ, від імені якого там був запроваджений режим расистської диктатури. У 1908 році він продав цю територію Бельгії, колонією якої вона була до 1960-го. У Брюсселі, Антверпені та Льєжі відбулись масові демонстрації проти расизму попри заборони через коронавірус.
Фото: picture-alliance/abaca/B. Arnaud
Мюнхен: різнокольорова Баварія
Одна з найбільших демонстрацій в Німеччині відбулась у Мюнхені - тут зібрались понад 30 тисяч людей. Численні протести пройшли також у Кельні, Франкфурті та Гамбурзі. У Берліні поліція була вимушена змінити рух транспорту навколо Александерплатц, оскільки на площі зібралась величезна кількість протестувальників.
Фото: picture-alliance/Zumapress/S. Babbar
Відень: 50 тисяч проти расизму
У столиці Австрії уже у п'ятницю, за даними поліції, на вулиці вийшли 50 тисяч людей. Ця демонстрація стала однією з найбільших за минулі роки, на які припадають і масові протести австрійців у 2019 році під час скандалу навколо відео з Ібіци, котре розвалило тодішню правлячу коаліцію і спричинило позачергові парламентські вибори.
Фото: picture-alliance/H. Punz
Софія: сотні противників расизму
Як і в багатьох інших європейських країнах, влада Болгарії не дала згоду на протести через карантинні обмеження. Попри це на вулиці Софії вийшли сотні людей. Вигукуючи останні слова Флойда "Я не можу дихати", вони висловлювали протест расизму у болгарському суспільстві.
Фото: picture-alliance/AA
Турін: протести на тлі епідемії COVID-19
Ця жінка з італійського Туріна причепила протестний слоган "Black lives matter in Italy too" ("Чорні життя мають значення так само в Італії") на захисну маску, яку населення країни досі повинно носити через епідемію коронавірусної хвороби COVID-19. Акції протесту проти расизму, що пройшли, зокрема, в Мілані та Римі, можна сміливо назвати найбільшими публічними акціями від початку епідемії.
Фото: picture-alliance/NurPhoto/M. Ujetto
Лісабон: "Дійте зараз!"
"Act now" ("Дійте зараз") - написано на транспаранті протестувальників у столиці Португалії Лісабоні. Хоч акцію й не було погоджено з владою, поліція не чіпала її учасників. Поліцейське насильство щодо чорношкірих - не виняток і для Португалії. Коли внаслідок одного з таких інцидентів в січні 2019 року на вулиці спонтанно вийшли сотні людей, поліція застосувала проти них гумові кулі.
Фото: picture-alliance/NurPhoto/J. Mantilla
Мехіко: Флойд ті Лопес
У Мексиці суспільні настрої підігріває не лише історія померлого афроамериканця Джорджа Флойда в США, але й доля місцевого робітника Джованні Лопеса. У травні його затримали в штаті Халіско на заході країни, бо його обличчя не було закрите захисною маскою. Він загинув, згідно з повідомленнями, внаслідок поліцейського насильства. Відео його затримання лише посилює лють демонстрантів.
Фото: picture-alliance/Zumapress
Сідней: расизм щодо аборигенів
Акція протесту в австралійському Сіднеї почалася з традиційної курильної церемонії. Свою солідарність щонайменше 20 тисяч учасників акції демонстрували не лише з Джорджем Флойдом, але й австралійськими аборигенами, які також ставали жертвами поліцейського насильства. Демонстранти вимагали, аби жоден із них не помирав більше під поліцейським арештом.
Фото: picture-alliance/NurPhoto/I. Khan
Преторія: кулак догори
Піднятий догори кулак став символом руху під хештегом #BlackLivesMatter. Та сам по собі цей символ не новий. Коли режим апартеїду в Південно-Африканській Республіці випустив з-під арешту активіста руху боротьби проти расизму Нельсона Манделу в лютому 1990 року, той підняв догори кулак, так само як ця мітингувальниця в столиці країни Преторії. Білі досі часто мають привілейоване становище в ПАР.
