Український прикордонний пункт пропуску "Плетенівка" розташований за два кілометри від російського пункту пропуску "Шебекіно". Вже кілька днів волонтери риють тут окопи, будують бліндажі і вогневі точки. Більшість добровольців – харків’яни. Вони, як повідомив DW представник громадської організації "Громадська Варта Харкова" Дмитро Маковецький, відгукнулися у соцмережах на заклик "піднятися на захист". Відтак зібрали гроші на лопати, рукавички, інструменти і транспорт. "Прикордонники нам дали екскаватор, ми його заправляємо пальним, з ним, звичайно, працювати легше. Але, в ідеалі тут потрібна більш потужна "землерийка", яка за день може зробити тижневий обсяг робіт. Та орендувати її дорого, в нас немає таких ресурсів", - розповідають активісти.

Пункт пропуску "Плетенівка" було переведено на посилений режим охорони кордону майже півроку тому. Відтоді прикордонники провели роботи з будівництва фортифікаційних споруд. "Добровольці, звичайно, працюють за нашим планом, під наглядом наших інженерів. Те, що ці хлопці роблять за день, ми б робили тиждень. Ми дуже вдячні їм",- сказав DW перший заступник начальника відділу прикордонної служби України "Вовчанськ" Сергій Колесніченко. Офіцер розповідає , що після появи на кордоні цивільних з лопатами та патріотичними українськими піснями росіяни дещо занепокоїлися."Але ми повідомили їм, що проводимо інженерні роботи. Ситуація зараз спокійна".

Самооборона Харкова

У самому ж Харкові на центральних площах проходять лекції Відкритого університету з інформаційної та психологічної підготовки городян до можливих воєнних дій. "Кожен має зібрати "тривожну валізу" - документи, запас їжі, води, ліків. Краще не до метро не бігти, а до бомбосховища. І не забувайте засоби проти бліх, їх там багато",- розповідає городянам адміністратор Харківського "Союзу десантників" Тетяна Рябоконь.

Кожні вихідні Відкритий університет відвідує сотні харків’ян. Їм демонструють, як поводитися зі зброєю, бронежилетом, надати допомогу пораненим, записують у різні оплатні і безоплатні "курси виживання" і навіть у партизанські загони. "Курсантами можуть стать і чоловіки, і жінки. Вони будуть в змозі вести партизансько-диверсійну діяльність на території міста. Їх тренують учасники АТО. Наші партизани зможуть допомогти і населенню у разі паніки під час обстрілу", - запевняє один з інструкторів батальйону "Східній корпус". Саме таким партизаном хоче стати 22-річний Ярослав. Він розповів, що не служив в армії через стан здоров’я, але зараз "ситуація в країні вимагає надбання певних навичок захисту себе і своїх близьких".

Ситуація з бомбосховищами

Місцева влада запевняє, що підготовка до оборони міста не припинялася. Чиновники заспокоюють населення, мовляв, область надійно захищена блокпостами, військові вже давно будують захисні споруди, військкомати набирають добровольців у загони територіальної оборони на випадок бойових дій у місті, лікарі збираються також навчати людей як допомоги пораненим. Влада обіцяє поінформувати населення щодо розташування бомбосховищ в повному обсязі, забезпечити доступ до них. Але цього недостатньо, впевнена волонтерка Оксана Марчук. Вона разом з іншими активістами кілька тижнів домагалася від чиновників списку харківських бомбосховищ і проведення громадської експертизи їх стану. З 1200 бомбосховищ прийняти людей можуть менше третини. "Вони зачинені, завалені сміттям. Там нічого не працює і нічого немає. Ми самі збираємо добровольців для розчистки", - розповіла вона.

Поки місцеві можновладці просять зберігати спокій, активісти розповідають, що й у зовні спокійному Харкові є своя "сепаратистська бомба" - мітинги представників Антимайдану. Незважаючи на рішення суду про заборону, вони регулярно проходять вже півроку. Хоча масовими їх не назвеш - у середньому близько сотні людей. Водночас в місті тривають і заходи Євромайдану. Там кількість учасників в рази більша. Останнім часом між опонентами відновилися зіткнення. Цими вихідними, незважаючи на посилену охорону мітингів міліціонерами, сталася бійка між жінками-активістками.