Під час Народного Віче Євромайдану в Харкові у неділю, 22 червня, сталась несподіванка: на заклик "остаточно розібратись з прихильниками сепаратистів і терористів" група людей вирушила до місця зібрання активістів Антимайдану, які у цей же день проводили у місті свою акцію.

Утім, на заклик відгукнулись не всі учасники Віче - до "антимайданівців" пішли лише кілька десятків людей, дехто в балаклавах, з прапорами радикальної націоналістичної організації "Патріот України". Незважаючи на попередження міліції про незаконність таких дій, вони продовжили ходу центром міста. Тож міліцейський спецпідрозділ "Грифон" зупинив їх у доволі жорсткий спосіб, застосувавши кийки проти усіх,без розбору. В результаті було затримано 30 осіб з колони проукраїнських радикалів, а також антимайданівців, які ще не встигли розійтись після своєї акції протесту.

Провокація чи просто емоції?

Внаслідок сутичок, яких не вдалось уникнути, постраждали також журналісти, відчувши на собі силу кийків та лайки силовиків з "Грифону". Опитані DW представники преси кажуть про "надмірне застосування сили з боку міліції, агресивну та неадекватну поведінку". Керівництво харківської міліції вибачилось перед журналістами, заявило про проведення внутрішнього розслідування, але наголосило, що бійці "Грифону" виконали завдання, не допустивши ескалації конфлікту".

Координаційна рада Євромайдану вперше поставилась лояльно до агресії міліціонерів. "У нас завжди були претензії до харківської міліції, але цього разу можу сказати, що якби "Грифон" не зупинив колону, могла б пролитися кров", - заявив DW член ради Ігор Россоха. Він переконаний, що 22 червня в Харкові готувалась масштабна провокація. Причому, у раді Євромайдану не виключають, що до неї могла бути причетна міська влада.

Опитані DW євромайданівці кажуть про одне і те саме: у Харкові був спокій, допоки тиждень тому мер Геннадій Кернес не повернувся до міста з Ізраїлю, де він лікувався після замаху на нього наприкінці квітня. Прямих доказів цьому припущенню немає, каже політолог Валерій Дудко. Однак він нагадує, що в Харкові ще залишився "націоналістичний криміналітет" - харківські "тітушки" з клубу "Оплот", які ще в часи "київської революції" активно "працювали кулаками і битками" на боці режиму екс-президента Віктора Януковича.

"Повернення мера до Харкова спричинило відповідну реакцію з боку залишків "Оплоту". Вони в черговий раз вирішили продемонструвати схильність до федералізації", - впевнений Дудко. Політолог Юлія Біденко натомість вважає зіткнення у Харкові "відголоском загальної української ситуації". "Війна на Донбасі тільки поглибила прірву між прихильниками і противниками єдиної України. Рівень ненависті один до одного значно виріс", - наголосила вона у розмові з DW.

Достатньо однієї іскри

Будь-які звинувачення щодо спроб дестабілізувати ситуацію в місті харківська мерія на своєму офіційному сайті категорично спростовує. Відповідальними за зіткнення 22 червня міська влада називає координаційну раду Євромайдану, яка "не змогла зупинити радикально налаштованих громадян".

У мерії також заявляють про відсутність бажання "окремих керівників міністерств і облдержадміністрації" співпрацювати заради збереження миру і спокою на Харківщині. Спроби дестабілізації "прифронтового" Харкова відзначає і харківський губернатор Ігор Балута: "Це необхідно нашим противникам і тим, хто явно виступає проти української державності на території Луганської, Донецької та Харківської областей".

"Ситуація на Донбасі починає вщухати, але диверсійна робота може активізуватися і тут, на Харківщині", - підсумовує і політолог Дудко. До диверсії "зсередини" уже почали готуватись євромайданівці, які вирішили посилити ряди самооборони. Харківська влада теж закликає городян не брати участь у будь-яких провокаціях.

Загалом ситуацію у Харкові та області опитані DW експерти вважають доволі тривожною. Особливо їх непокоять офіційні повідомлення про ймовірні диверсії на стратегічних об'єктах. Відтак у Харкові почали щодня брати проби води та повітря.