Перші 30 днів дії безвізового режиму між ЄС і Україною дає підстави для святкування, вважають у Єврокомісії. В українській Держприкордонслужбі констатують: ажіотажу в європейському напрямку не було... поки що.
Реклама
Попри рекордні черги, в які вишикувалися українців, щоб отримати біометричні паспорти, за місяць дії безвізового режиму між Україною і ЄС лише понад 120 тисячі українців скористалися його перевагами. Як повідомив у Києві речник Держприкордонслужби України Олег Слободян, українські прикордонники "не спостерігають серйозного збільшення навантаження на пунктах пропуску, але активізація є". Кількість осіб, які подорожували за безвізовим режимом, становить лише п'ять відсотків від усієї кількість українців, які поїхали до ЄС. Слободян взяв участь у круглому столі на тему "Чи беруть українці Європу штурмом? Підсумки безвізового режиму з ЄС після першого місяця дії". Безвізовий режим між Європейським Союзом і Україною запрацював 11 червня.
За місяць дії безвізу 51 українцю європейські прикордонники у перетині кордону відмовили. "Це менше ніж 0,05 відсотка від усієї кількості українців, які скористалися безвізом", - сказав Слободян. За його словами, причинами відмови були перевищення дозволеного строку перебування в країнах ЄС під час попередніх візитів і неспроможність пояснити мету своєї поїздки. Згідно зі статистикою від Держприкордонслужби, власники біометричних паспортів найчастіше перетинають кордон з ЄС через аеропорти і їдуть переважно до Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини.
Не забувати про реформи
У Представництві ЄС у Києві вважають, що підставою відсвяткувати перший місяць дії безвізу є те, що він розвінчав усі "страшилки" про теки необхідних документів, які буцімто треба показувати європейським прикордонникам для того, щоб переконати їх пустити власника біометричного паспорта до країн Шенгенської зони. Таку думку під час круглого столу висловив керівник відділу преси та інформації Представництва ЄС Юргіс Вілчінскас. "За цей час 120 тисяч українців переконалися, як насправді легко перетнути кордон і потрапити до європейських країн", - сказав дипломат.
Вілчінскас також нагадав, які важливі реформи, зокрема у сфері боротьби з корупцією, провела українська влада задля того, щоб відбулася візова лібералізація. "ЄС сподівається, що відкату назад у реформах не буде", - зауважив він.
Щодо працевлаштування - є винятки
Незважаючи на потужну інформаційну кампанію, присвячену вимогам безвізового режиму, українські громадяни і сьогодні потребують роз’яснень з приводу того, як і на яких умовах можна перебувати на території ЄС без віз. Найбільше непорозумінь виникає в українців з приводу працевлаштування в європейських країнах. "Безвіз не дає права на працевлаштування в ЄС, хоча, на жаль, багато хто так вважає", - сказав Вілчінскіс.
Про цей регламент візової лібералізації нагадав і начальник Управління консульського забезпечення Департаменту консульської служби МЗС Василь Кирилич. Він наголосив, що для працевлаштування на території ЄС українським громадянам необхідна робоча віза.
Проте виконавчий директор громадської організації "Європа без бар’єрів" Ірина Сушко зауважила, що національне законодавство деяких європейських країн дозволяють українцям працювати на своїй території без спеціальних віз у рамках правил безвізу, не порушуючи формулу 90/180. Згідно з цим правилом мандрівник не повинен перебувати у Шенгені більше 90 днів упродовж будь-якого періоду у 180 днів.Такі норми до свого законодавства вже внесли Польща та Угорщина. "Але такі можливості працювати в ЄС законодавчо регулюються на двосторонній основі між Україною та конкретною європейською країною", - наголосила Сушко.
Фотогалерея: Куди поїхати за "безвізом"- найпопулярніші місця в Європі
Запровадження Євросоюзом безвізового режиму для громадян України дозволить подорожувати 30 країнами Європи. DW відібрала найпопулярніші в Instagram пам'ятки з цих країн.
Фото: picture-alliance/robertharding/N. Clark
Дев'яте місце: Нюрбурґрінґ, Айфель
Легендарна німецька гоночна траса Нюрбурґрінґ розташована приблизно за 60 кілометрів на південь від Бонна в регіоні Айфель. Була відкрита в 1927 році, але ідея її створення належала ще кайзеру Вільгельму ІІ. Становить інтерес не лише в дні змагань. Тут працює автомобільний музей, проводяться екскурсії, а також є багато інших можливостей з користю провести час.
Фото: Imago/Hans Blossey
Восьме місце: Альгамбра, Гранада
Альгамбра розташована у місті Гранада на півдні Іспанії. Це була остання столиця мавританських правителів на Іберійському півострові. В результаті Реконкісти у 1492 році вона здалася військам монархів Арагону та Кастилії і тому не зазнала руйнувань. За фортечними мурами можна знайти: величну цитадель, або Алькасабу, затишні палаци та парки, а неподалік розташувалися сади Хенераліфе.
Фото: picture-alliance/Lou Avers
Сьоме місце: Собор Святого Сімейства, Барселона
У Барселоні є багато пам'яток, які варто відвідати. Але найбільше людей приваблює Собор Святого Сімейства, який почали зводити ще 1882 року та планують завершити у 2026-му. Над ним встигли попрацювати багато інженерів, але своєю незвичністю цей храм завдячує уяві геніального Антоніо Гауді. Неодмінно слід зайти всередину собору: химерні колони та вітражі створюють атмосферу чудернацького лісу.
Фото: picture-alliance/dpa/R. Goldmann
Шосте місце: Акрополь, Афіни
У багатьох містах Античної Греції були акрополі - цитаделі, розміщені на пагорбі. Найвідомішим є, звісно, Афінський акрополь. Зараз там можна знайти залишки величних храмових споруд, історія яких налічує близько 2,5 тисяч років. На фото - Парфенон: храм, присвячений покровительці міста, богині Афіні.
Фото: Reuters/C. Hartmann
П'яте місце: Колізей, Рим
Древні римляні хотіли хліба та видовищ. Одним з найулюбленіших видів розваг були бої гладіаторів. Для їхнього проведення в Римі в кінці І століття нашої ери звели Амфітеатр Флавіїв, або Колізей. Це найбільший амфітеатр у світі, він міг вмістити понад 50 тисяч глядачів. Корисна порада: квиток у Колізей включає також вхід на Палатин - пагорб, де розміщувалися палаци Римських імператорів.
Фото: picture-alliance/AP Photo/A. Medichini
Четверте місце: Октоберфест, Мюнхен
Мюнхен можна сміливо назвати світовою столицею пива - принаймні під час проведення традиційного пивного свята Октоберфест (Oktoberfest). Щороку близько 6,5 мільйона відвідувачів приєднуються до свята. Вперше його провели 17 жовтня 1810 року. Приводом стало весілля майбутнього баварського короля Людвіга I та принцеси Терези.
Фото: Getty Images/J. Koch
Третє місце: Собор Паризької Богоматері
Кафедральний собор Парижа розташований на острові Сіте в самому центрі французької столиці. Нотр-Дам де Парі вважається одним з найкрасивіших взірців середньовічної французької готики. Для багатьох Собор Паризької Богоматері став відомим завдяки однойменному роману Віктора Гюго.
Фото: picture-alliance/dpa/B. Thissen
Друге місце: Берлінський мур
Берлінський мур (Berliner Mauer) було повалено уже понад чверть століття тому. Сьогодні про мур, котрий розділив місто в 1961 році, в німецькій столиці нагадують: East Side Gallery - галерея під відкритим небом; Checkpoint Charlie Museum - музей КПП Чекпойнт Чарлі; Mauerpark - парк на прикордонній смузі між вулицями Бемштрассе і Бернауерштрассе; пішохідний маршрут вздовж колишньої стіни.
Фото: picture alliance/DUMONT Bildarchiv
Перше місце: Ейфелева вежа, Париж
Компанія Густава Ейфеля спорудила на Марсовому полі в центрі Парижа залізну вежу до Всесвітньої виставки 1889 року. Взагалі-то Ейфелева вежа була задумана як тимчасова споруда, але в підсумку її вирішили не розбирати. Нині ж це - символ Парижа. Вежу висотою 324 метри щороку відвідують близько семи мільйонів осіб. Проте вистояти в черзі вартує того, аби піднятися майже на саму її верхівку.