Країни-члени Європейського Союзу посилили домовленості про контроль за експортом озброєнь. Європейська Рада ухвалила в понеділок, 16 вересня, доопрацьовані правила експорту продукції військового призначення. Мета цих правил - збільшити прозорість продажу зброї за кордон і надати урядам держав ЄС вказівки щодо того, як треба трактувати схвалені раніше норми щодо експорту озброєнь, повідомляє інформагенція AFP.

Країни-члени ЄС доопрацювали схвалений у 2008 році документ про "Спільну позицію" щодо експорту зброї. Цей документ визначає критерії, за якими продаж озброєнь не може бути дозволений. Ідеться серед іншого про такі випадки: експорт зброї в зони конфліктів; якщо в країні-покупці масово порушують права людини; якщо існує ризик, що експортовану зброю перепродаватимуть у "гарячі точки".

У Брюсселі, зокрема, домовилися, що до кінця червня кожного року країни-члени мають інформувати спільноту про експорт озброєнь протягом останніх 12-ти місяців. Щорічний звіт ЄС із цими даними мають публікувати в інтернеті. У міністерстві закордонних справ Німеччини заявили про "важливий крок на шляху до більшого узгодження між країнами-членами (ЄС - Ред.) у сфері контролю за експортом озброєнь". Наступний перегляд "Спільної позиції" держав ЄС щодо контролю за експортом зброї запланований у 2024 році.

Експорт зброї і спільні проекти

Попри численні спільні проекти з виробництва озброєнь, країни-члени ЄС далекі від уніфікованої політики щодо експорту зброї. Доопрацьовані правила не мають зобов'язувальної сили, нагадує AFP.

Проблема полягає в тому, що національні уряди по-різному трактують чинні норми. Приміром, восени 2018 року держави ЄС не змогли накласти спільне ембарго на продаж зброї Саудівській Аравії через участь цієї держави в конфлікті в сусідньому Ємені. Німецький уряд призупинив експорт озброєнь до Ер-Ріяда після вбивства саудівського журналіста Джамаля Хашоггі. Франція й Великобританія цього не зробили і розкритикували позицію Берліна.

Посилення спільної політики ЄС у сфері експорту зброї пояснюється тим, що країни-члени спільноти прагнуть розвивати спільні проекти з виробництва озброєнь. А отже, потрібно чітко визначити, в які країни світу зброю можна буде продавати. Наприклад, Німеччина і Франція планують спільне виробництво нових винищувачів із можливістю продажу за межі ЄС.