Врегулювання конфлікту на Донбасі - не ізольований процес, а частина більшої картини, на яку безпосередній вплив мають геостратегічні наміри Росії. На цьому наголошували учасники відеоконференції "Мінський процес: поступовий успіх чи глухий кут", яка була присвячена останнім домовленостям щодо припинення вогню, досягнутих у рамках Тристоронньої контактної групи (ТКГ), що набрали чинності з 27 липня. 

Росія має бути частиною рішення

За словами генерального секретаря Європейської служби зовнішньої діяльності, політичного директора Енріке Мора, попри три випадки порушення режиму припинення вогню у ці дні не було зафіксовано людських жертв, тобто домовленість "більш-менш працює".

Читайте також: Чому Зеленському не варто чекати швидкого миру на Донбасі

Коментуючи заяви прессекретаря президента Росії Дмитра Пєскова про те, що Росія не може гарантувати дотримання режиму припинення вогню на Донбасі, оскільки не є стороною конфлікту, Енріке Мора заявив: "Для нас роль Росії зрозуміла. Вона не посередник у цьому конфлікті, а його сторона". Він також наголосив, що РФ "повинна стати частиною рішення" конфлікту на Сході України, "якщо хоче, щоб ЄС зняв санкції, які були на неї накладені після незаконної анексії Криму та перед початком військових дій на Донбасі". "Це наша позиція, і вона залишатиметься незмінною доти, доки ми не побачимо чіткого прогресу у цьому питанні", - наголосив Мора.

Російські заяви для самих росіян

Міністр з питань тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков вважає, що заяви Пєскова були спрямовані передусім не Києву, "а російському суспільству та європейським країнам".  За його словами, таким чином Москва намагається переконати їх, що з Росії треба знімати санкції, бо вона не бере участі у збройному конфлікті і не несе відповідальності за перемир'я. При цьому урядовець наголосив: "для лідерів нормандського формату не є секретом", що на Донбасі воюють військову формування Збройний сил РФ. "Ми дозволимо їм бавитися у цю гру, але хай лишень вони виконують ті домовленості, які були досягнуті в ТКГ і які зафіксовані підписом їхнього представника", - наголосив Резніков.

Скептично про готовність Москви сприяти перемир'ю на Донбасі висловився асоційований член Програми з питань Росії та Євразії Chatham House Джеймс Шерр.  Він вважає, що згода на припинення вогню з боку Москви може бути стратегічним маневром, який РФ використає у власних геополітичних інтересах.  На його думку, про це свідчать, зокрема,  слова президента Путіна про те, колишній республіки СРСР після його розпаду отримали у подарунок територіальні "подарунки від російського народу".

Читайте також: Німецька преса про перемир'я на Донбасі: У Кремлі ставлять на ескалацію

Реформаційний тиск на Зеленського

Попри досі скромні успіхи у мирному врегулюванні у Брюсселі визнають, що президент України Володимир Зеленський виявив "політичну сміливість", бо залучився "інклюзивним підходом у вирішенні ситуації на Донбасі із залученням обох сторін" конфлікту. Результатом цього стали домовленості саміту у нормандському форматі, який відбувся у Парижі в грудні минулого року. За словами Енріке Мора, "Україна зробила сміливий крок", але Росія його не підтримала. Тільки на те, щоб домовитися про припинення вогню та перемир'я "пішло сім місяців". 

Європейський чиновник також наголосив, що політична сміливість Зеленського у врегулювання конфлікту на Донбасі "повинна супроводжуватися такою є рішучістю у проведенні реформ". "Гарантування верховенства права, модернізація, функціональна ринкова економіка - це найголовніше, чого має досягти Зеленський для того, щоб вирішити цей конфлікт", - наголосив Мора.