Англійці обожнюють поратися в саду. Щоліта сотні мешканців Великобританії відкривають свої приватні сади для публіки. Господарі пригощають гостей чаєм і випічкою, дехто бере невелику плату за вхід. Зібрані кошти часто жертвують не благодійність. Ідея отримала чимало прихильників і в інших європейських країнах.

На території замку Сіссінгерст у Кенті знаходиться один з найвідоміших садів Великобританії. Віта Саквіль-Вест зі своїм чоловіком почала створювати цей сад з 1930 року. Дизайн саду розроблений у вигляді окремих садових кімнат, найвідоміша з яких має назву "Білий сад". Саквіль-Вест посадила тут білосніжні квіти, бо хотіла бачити їх навіть вночі.

Версальський палац - один з найбільших у Європі. Барокові сади палацу стали моделлю і натхненням для багатьох європейських монархів. Головний садівник короля Луї XIV, Андре Ленотр, вважається одним з найвидатніших ландшафтних архітекторів усіх часів. Версаль був справою його життя. Чіткі форми символізують тріумф людини над неприборканою природою.

Один із найбільш відвідуваних парків Франції оточує ренесансний замок Віландрі в долині Луари. Парк був створений у 1906 році як наслідування садам Андре Ленотра. Парк складається з трьох частин-терас, де квіткові сади гармонійно поєднуються з овочевими грядками, створюючи природну мозаїку кольорів і форм.

Серце Герренгаузена - Великий сад. Це єдиний оригінальний бароковий сад Німеччини, що зберігся до наших днів. Збергіся він завдяки власне тому, що королі з Ганновера ним не надто піклувались. Між 1714 та 1823 роками вони правили в Англії і заощаджували у себе вдома в Німеччині. Тож у часи, коли повсюди створювалися нові ландшафтні сади, Герренгаузена зміни не торкнулися.

Тон у садовому дизайні розкішних сільських маєтків задавала Італія. Ренесансні сади вілли д'Есте були створені у 16 столітті. Родзинка парку - алея "Сто фонтанів". Сади вілли д'Есте з 2001 року входять до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

Дизайнер садів, який не мав власного саду: Пітер Джозеф Ленне опікувався садами прусського королівського двору впродовж півстоліття, з 1816 до року своєї смерті - 1886-го. Особливість його стилю: просторі парки з вражаючими перспективами. Парк палацу Сан-Сусі, який він розширив і удосконалив, зараз належить до об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

На берегах Ельби, герцог Леопольд III з Ангальт-Десау створив парк в англійському стилі. Парк був відкритим для публіки, що було унікальним явищем для свого часу. В парку гармонійно поєдналися природні та штучно створені джерела, острівці й скульптури. Справжній витвір садово-паркового мистецтва, що зачаровує людей донині.

Талановиті люди - талановиті в усьому. Художник-імпресіоніст Клод Моне створив цей сад в своєму заміському будинку в Живерні. Сад був його пристрастю. Він невтомно купував нові рослини, домагаючись справжнього буяння кольорів у саду. Улюбленими квітами його саду й мотивом його картин стали водяні лілії.

Традиційні моделі садів відходять у минуле. Нині сад - це перш за все розвага. Різноманітні проекти з садівництва стають популярними в мегаполісах. Наприклад, садово-городній проект на території колишнього аеропорту Темпельгоф у Берліні. Така оаза посеред великого міста завжди відкрита для публіки.