От уже понад сто років слідчі активно користуються відбитками пальців, шукаючи злочинців. Дактилоскопія (з давньогрецької – "палець" і "дивитися") – надійний метод розслідування. Адже кожного можна безпомилково розпізнати за так званими папілярними лініями на пальцях рук і ніг.

Бази даних із відбитками пальців є в кожній країні. Існує й база даних Європейського Союзу – "Євродак". У цій дактилоскопічній системі зберігаються "сліди" біженців та нелегалів із усієї Європи. Базу наповнюють від 2000 року, щоб можна було перевірити, у скількох країнах мігрант попрохав притулку й чи отримує він соціальну допомогу. За законодавством ЄС, знедолені мають просити притулку в першій державі, до якої прибули.

Але, як кажуть, апетит приходить під час їжі: Єврокомісія та країни ЄС схоже не проти того, аби "Євродаком" користувалась і поліція. Адже пропозиція Комісії ЄС якраз і спрямована на те, щоб у майбутньому надати доступ до бази даних з відбитками пальців як національним правоохоронним органам, так і Європолу. Правозахисні організації палко критикують заплановану реформу.  

Навколо пальця не обвести

"Хоча дані вже зібрані, вони не повинні бути використані для інших цілей, бо це може мати далекосяжні негативні наслідки для життя окремих людей", – каже Петер Гастінгс. Європейський уповноважений із захисту персональних даних застерігає, що шукачі притулку будуть зневажені й упосліджені, якщо до їхніх персональних даних отримає доступ поліція. Тим паче, що Єврокомісія не навела поважних причин для реформи.

"Поки біженців потенційно можна ідентифікувати за "Євродаком", ця база даних не допоможе у визначенні інших осіб, адже відповідні архіви створюються не для всіх соціальних груп", - зауважує Гастінгс.

Комітет з питань внутрішньої політики Європарламенту теж висловився проти ініціативи Комісії. "Ми вважаємо, що завдяки новій реформі "Євродака" біженців, які шукають захисту, стигматизують. Вони будуть зрівняні зі злочинцями", – сказала Ска Келлер, "зелена" депутатка Європарламенту, в розмові з Deutsche Welle. На її думку, аргументи, що таким чином буцімто вдасться запобігати терактам та швидше відшукати терористів, є чистісінькою спекуляцією.

Карл Копп із правозахисної організації "Pro Asyl", яка відстоює інтереси прохачів політичного притулку, навіть називає пропозицію Єврокомісії "фатальною". На його думку, це означає утиски біженців та катастрофу для захисту даних. "Ті, хто шукають захисту, опиняться під однією загальною підозрою", – каже правозахисник. За його словами, поліцейські в Європі вже нині мають доступ до національних баз даних з відбитками пальців у межах міжнаціональної співпраці правоохоронних органів. Копп закидає Єврокомісії, що не було названо поважних причин, із яких теперішніх методів пошуку злочинців не достатньо.

Доступ обмежено

У планів Єврокомісії є й свої прихильники. "Правила підвищать рівень безпеки в ЄС", – вважає Моніка Луїза Маковей, депутатка Європарламенту від Європейської народної партії Румунії та парламентська доповідачка у справі "Євродак". За її словами, доступ до бази даних буде дуже обмежений: "Якщо, наприклад, німецькі поліцейські для розслідування кримінального діяння чи теракту не знайдуть у своїй базі даних чи базах інших країн ЄС відбитків пальців, то зможуть надіслати запит до "Євродаку". Проте вони не матимуть жодного прямого доступу до бази даних ЄС", – підкреслила Маковей у коментарі Deutsche Welle.

Пропозиція Єврокомісії передбачає, що працівники "Євродаку" не надаватимуть поліції імена підозрюваних. Їхнє завдання – перевірити, чи бралися "підозрілі" відбитки пальців у межах ЄС і якщо так, то в якій країні. Про решту деталей треба буде домовлятися на рівні держав. "Ми не вважаємо, що на людей, зареєстрованих у "Євродаку", заведено кримінальні справи. Це не має нічого спільного з дискримінацією", – заявила депутатка.

Попри заспокійливі пояснення, плани Брюсселя наштовхуються на критику. "Комісія прагне загалом розширити збір даних і надати інформацію у розпорядження для кримінальних переслідувань", – каже Ска Келлер. Вона застерігає, що все це матиме надто далекосяжні наслідки.