Про полегшену процедуру оформлення паспортів консульськими установами Румунії для мешканців Молдови, а також української Буковини відомо віддавна. Втім, донині масштаби цього явища залишалися предметом спекуляцій. Тепер впливовий британський тижневик Sunday Times опублікував дані, посилаючись на офіційну статистику уряду Румунії, які викликали бурхливу дискусію не тільки у британській пресі, яка побоюється за стабільність ринку праці, але й у Європарламенті. Згідно з ними, понад 120 тисяч молдован вже отримали румунський паспорт. Ще близько 800 тисяч перебувають на черзі.

Паспорт як робоча перепустка

Оформлення паспортів відбувається згідно з державною програмою надання громадянства особам, передусім, мешканцям Молдови і України, що пов’язують себе із румунським етносом. Її головним ініціатором вважають румунського президента Траяна Басеску, який на початку року пообіцяв жителям Молдови видавати щонайменше по 10 тисяч паспортів щомісячно, аби ті могли безперешкодно пересуватися територією Румунії та цілого ЄС. Попит на румунські паспорти у Молдові є настільки високим, що це змусило Бухарест відкрити два додаткові консульства у містах Балті та Кахул. Обидва представництва функціонують коштом ЄС. Як відзначає румунський політичний оглядач Ніколета Драгусін, ні для кого по обидві сторони кордону не є таємницею те, що у більшості випадків за прагненням отримати румунський паспорт стоять суто прагматичні міркування: «Цей паспорт є для них дуже важливим. По-суті це перепустка, квиток з Молдови до ЄС, до західного світу, де можна знайти роботу і заробляти гроші. Тому й шикуються такі черги на отримання паспорту», - каже аналітик.

Власті Молдови поки що ніяк помітно не протидіють цьому явищу, тим більше, що як серед молдавських політиків так і серед молодіжних організацій не бракує прихильників повної інтеграції чи "возз'єднання" з Румунією. Між тим молдавська влада днями відкрила доступ працівникам румунських консульств до державного реєстру громадян, у якому зберігаються всі особисті дані на мешканців республіки.

До ЄС через "задній вхід"

Тим часом, у Євросоюзі повідомлення про темпи, а головне про сумнівний шлях набуття румунського громадянства викликали жваву дискусію. Так, депутат Європарламенту Найджел Фараж, відомий своїми частими критичними виступами, заявив, що озвучена статистика "приголомшує і незабаром вже дорівнюватиме населенню цілої держави". Інший чільний представник Єврокомісії, слова якого наводить британська преса без розголошення особи, зазначив, що йдеться про процес розширення Євросоюзу «через задній вхід». Питання трудової міграції є особливо болючим для Великобританії, яка з 1 січня 2007-го року відкрила 25-тисячні квоти на легальне працевлаштування у королівстві. Водночас за оцінками прикордонних служб реальна кількість румунських заробітчан, насамперед, нелегальних є у рази більшою. Тепер же в країні лунають побоювання про загрозу ринку праці у разі масового притоку мігрантів також і з Молдови.

Деякі аналітики у свою чергу зазначають, що Румунія у паспортному питанні не є винятком. Інші новачки ЄС, зокрема, Угорщина та Болгарія нещодавно також оголосили про полегшення процедури видання паспорту для носіїв свого етносу. За останніми даними Болгарія вже видала понад 60 тисяч своїх паспортів мешканцям Македонії. Проте, Євросоюз, незважаючи на тривогу не здатен вплинути на Бухарест, оскільки питання громадянства є суверенною справою кожного члена спільноти.

Дмитро Каневський / Євген Тейзе/ AP / Sunday Times