Урядові ізраїльські партії домовилися розробити законопроект, котрий уможливить страту палестинських терористів за скоєні теракти.
Реклама
Ізраїльський уряд планує ініцювати законодавчі зміни, які дали б змогу застосувати смертну кару для палестинських терористів за скоєння терактів проти мирного населення Ізраїлю. Під час проведених напередодні консультацій представників шести урядових партій Ізраїлю було домовлено розробити відповідний законопроект. Сам закон передбачатиме смертну кару за тероризм, повідомили в прес-службі націоналістичної партії "Наш дім - Ізраїль", яку очолює міністр оборони країни Авігдор Ліберман, передає інформагенція AFP.
У партії сподіваються, що такий закон відлякуватиме палестинців від скоєння терактів. Палестинські терористи не матимуть більше надії відсидіти певний термін у ізраїльських в'язницях, а потім вийти на волю, аргументують у партії. "Нам не можна допускати, щоб вони після вбивств відсиділи у в'язниці, насолоджуючись там приємними умовами та, можливо, колись вийшли на волю", - наголосив міністр Ліберман, якого цитує AFP.
Поки що невідомо, коли саме Кнесет розглядатиме відповідний законопроект щодо запровадження смертної кари проти терористів. Досі в Ізраїлі страчували лише злочинців, визнаних винними у скоєнні злочинів проти людяності. Останнього разу страту застосували проти злочинця нацистського режиму в Німеччині Адольфа Айхманна (Adolf Eichmann), якого повісили у 1962 році.
Ізраїль обстріляв позиції ХАМАСу
Тим часом ізраїльська авіація, за власними даними, завдала ракетно-бомбових ударів по центру вишколу радикального палестинського руху ХАМАС у Секторі Гази. Проведене в понеділок, 18 грудня, бомбардування, цілю якого став табір підготовки бойовиків ХАМАСу, було відповіддю на ракетний обстріл палестинцями територій Ізраїлю, повідомили в міноборони Ізраїлю.
Єрусалим - одне з найдавніших міст світу, за яке упродовж тисячоліть точиться боротьба. Його вважають своїм Святим містом юдеї, мусульмани та християни.
Фото: picture-alliance/Zumapress/S. Qaq
Місто Давида
Згідно зі Старим Заповітом, близько 1000 року до нашої ери ізраїльський цар Давид захопив місто, яке доти населяли євусити. Відтак Давид переніс сюди власну резиденцію і зробив з Єрусалима релігійний центр свого царства. За Біблією, син та наступник Давида - цар Соломон - спорудив перший Храм для Ягве, Бога Ізраїлевого. Відтоді Єрусалим став центром юдаїзму.
Фото: Imago/Leemage
Перше руйнування
Вавилонський цар Навуходоносор ІІ захоплював Єрусалим у 597 та 586 рр. до нашої ери. Першого разу вавилонський правитель взяв у полон царя Єгояхіма разом із юдейською елітою, військовими та ремісниками, а другого - вщент зруйнував місто й Храм. Після того, як Вавилон захопив перський цар Кір ІІ, юдеям дозволили повернутись на батьківщину та відбудувати Храм.
Фото: picture-alliance/Mary Evans Picture Library
Римське та візантійське панування
Починаючи з 63 року до н.е. Єрусалим перебуває під пануванням Рима. Місцеве населення протестує, що має наслідком Юдейську війну, розпочату у 66 році н.е. Чотири роки по тому війна завершується перемогою Рима і другим зруйнуванням Єрусалима та Храму римлянами. Епоха римського та візантійського панування в регіоні триває близько 700 років.
Фото: Historical Picture Archive/COR
Завоювання арабами
Арабські війська, що вдерлися на землі візантійців, увійшли і в Палестину. За наказом халіфа Омара загони арабів 637 року оточили та захопили Єрусалим. Це стало початком мусульманського панування, під час якого регіон потрапляв під контроль різних мусульманських правителів. Місто часто переживало облоги та переходило з рук в руки.
Фото: Selva/Leemage
Епоха Хрестових походів
Християнський світ відчував дедалі більшу загрозу з боку турків-сельджуків, чиє правління розпочалося 1070 року. Тож Папа Урбан ІІ закликав до Хрестового походу. Впродовж майже 200 років європейці провели п'ять Хрестових походів саме з метою захопити Єрусалим. Іноді це вдавалося. Але 1244 року хрестоносці остаточно втратили контроль над містом, і воно знову перейшло під контроль мусульман.
Фото: picture-alliance/akg-images
Османи та британці
Після завоювання у XVI столітті турками-османами Єгипту та Аравії Єрусалим став адміністративним центром османської провінції. Перші десятиліття османського пануння принесли місту значний економічний підйом. Після перемоги британців над турками 1917 року Палестина та Єрусалим перейшли під контроль Великобританії.
Фото: Gemeinfrei
Розділене місто
Після Другої світової війни британці відмовилися від мандата над Палестиною. ООН проголосувала за поділ територій таким чином, щоб дати батьківщину тим, хто вижив під час Голокосту. Одразу після цього деякі арабські країни оголосили Ізраїлю війну. До 1967 року місто було розділене на ізраїльську західну та йорданську східну частини.
Фото: Gemeinfrei
Східний Єрусалим знову переходить до Ізраїлю
1967 року Ізраїль перемагає у Шестиденній війні проти Єгипту, Йорданії та Сирії. Ізраїльські війська захопили Сінайський півострів, Сектор Гази, Західний берег річки Йордан, Голанські висоти та Східний Єрусалим. Вперше з 1949 року ізраїльтяни знову отримали доступ до Стіни плачу. Офіційно Східний Єрусалим спочатку не анексували, а лише адміністративно інтегрували.
Мусульмани можуть і надалі відвідувати свої святині
Відтоді влада Ізраїлю не забороняла мусульманам відвідувати розташовані в цьому місті мусульманські святі місця, зокрема мечеть Аль-Акса - третьої за значенням святині ісламу. Храмова гора має автономну мусульманську адміністрацію. Мусульмани можуть заходити на Храмову гору та в мечеть Аль-Акса й молитися тут.
Фото: Getty Images/AFP/A. Gharabli
Остаточний статус і досі не визначений
Єрусалим і досі вважається перешкодою на шляху до миру між Ізраїлем та Палестиною. 1980 року Ізраїль оголосив усе місто своєю "вічною та неподільною столицею". Після того, як 1988 року Йорданія відмовилася від своїх претензій на Західний берег річки Йордан та Східний Єрусалим, було проголошено Палестинську державу. І ця держава претендує на Східний Єрусалим як свою столицю, принаймні теоретичну.
Фото: picture-alliance/dpa/R. Jensen
10 фото1 | 10
Фоторепортаж: Ізраїльські поселення на палестинських територіях
Попри протести, Кнесет Ізраїлю ухвалив закон про легалізацію поселень на палестинських територіях. Критики вважають, що тепер конфлікт не вирішити - навіть якщо буде створено дві держави.
Фото: Reuters/B. Ratner
Понад двісті поселень
Згідно з даними правозахисної організації "Бецелем", в 1967-2013 роках на Західному березі річки Йордан та в Східному Єрусалимі були створені 125 офіційних ізраїльських поселень й аванпостів, а також близько сотні нелегальних. За інформацією Управління ООН з координації гуманітарних питань (УКГП), влада Ізраїлю зайняла 35 відсотків території Східного Єрусалима під будівництво одиниць житла.
Фото: Reuters/B. Ratner
Чи є шанс на примирення?
У районі Хар-Хома, розташованому між Єрусалимом і Вифлеємом, будують нове єврейське поселення. Представники палестинців вважають, що ізраїльська політика поселень перешкоджає мирному врегулюванню та знищує шанси на рішення тривалого конфлікту шляхом створення двох держав. Міжнародна спільнота також критикує будівництво поселень.
Фото: picture alliance/newscom/D. Hill
Ізраїль конфіскує приватні землі
На землях, що перебували в приватній власності палестинців, будівництво поселень заборонялося. Новий закон постфактум легалізував поселення, зведені на палестинських територіях "через незнання або за ініціативою держави". Власникам землі виплатять компенсації або виділять альтернативні ділянки. Палестинська автономія не дозволяє продавати Ізраїлю землю під страхом смертної кари.
Фото: Reuters/A. Awad
Знесення Амони
Новий закон не поширюється на ті єврейські поселення, які рішенням суду повинні були знесені. Проте саме за допомогою цього закону прибічники поселень сподівалися запобігти примусовому виселенню жителів Амони - поселення на Західному березі річки Йордан, конфлікт мешканців якого з владою Ізраїлю тягнеться з 2005 року. 40 родин примусово виселили, після чого почали зносити будівлі.
Фото: Getty Images/AFP/T. Coex
Барикади та заворушення
Верховний суд Ізраїлю постановив знести Амону ще наприкінці 2014 року. Терміни знесення не раз переносили. До останнього моменту учасники правих угруповань та поселенці протидіяли евакуації жителів та руйнуванню поселення. Багато противників знесення Амони спеціально приїхали сюди з інших міст. У свою чергу палестинці запекло протестували проти збереження поселення.
Фото: Reuters/M. Torokman
Конфлікт поселенців з палестинцями
Поселенці з Амони вважають, що Західний берег річки Йордан, який Ізраїль захопив в результаті Шестиденної війни у 1967 році - це земля, обіцяна єврейському народу Богом, про що йдеться в Торі. Зараз близько 600 тисяч ізраїльтян мешкають у поселеннях на Західному березі та у Східному Єрусалимі. Між єврейськими поселенцями та палестинцями знову й знову відбуваються сутички.
Фото: Reuters/M. Torokman
Новий прихисток в Офрі
Загалом близько 4000 квартир для єврейських поселенців були збудовані на земельних ділянках, що належали палестинцям. У підсумку йдеться про 16 поселень та аванпостів. Тепер їх потрібно або примусово знести, або легалізувати відповідно до нового закону. Багато колишніх жителів Амони знайшли новий прихисток у сусідньому поселенні Офра.
Фото: Reuters/B. Ratner
Примусове знесення в Офрі
Але й у самій Офрі, яка існує з 1975 року, не всі будівлі були зведені на законних підставах. Тому до 5 березня 2017 року тут потрібно буде знести дев'ять осель, збудованих на приватних земельних володіннях палестинців. Родина Бен Шушан опинилась серед тих, кому доведеться залишити помешкання.