Основу виставленого на аукціон зібрання складали листи й листівки, відправлені Великими князями Георгієм та Михаїлом і Великими княгинями Ксенією та Ольгою Романовими їхньому швейцарському вчителю Фердинанду Тормеєру. Довгий час листи зберігалися в Швейцарії, на горищі будинку, який належав вчителю. Ці предмети нещодавно виявили його спадкоємці. Сам Тормеєр, швейцарець за походженням, у молодому віці вирушив до Росії, де 1886-го року став вчителем дітей царської сімї.

Частиною програми вивчення французької мови було листування з вчителем. Діти відсилали своєму наставнику розповіді про своє щоденне життя. Ці листи вчитель зберігав все життя, аж поки їх випадково не виявили спадкоємці, розповідає Крістіна Робінсон з женевського аукціонного будинку Hotel des Ventes. "До нашого аукціонного будинку завітав чоловік з низкою предметів. Він надав нам для ознайомлення 20 листів, аби визначити, чи становлять вони якийсь потенційний інтерес. Всі вони були написані великою княжною Ольгою Куліковською (Романовою) - сестрою останнього царя. Ми спитали цього чоловіка, чи він має додаткові предмети. Він приніс нам ще 500. Упродовж кількох місяців ми були зайняті їхнім вивченням", - розповідає Робінсон.

Меню з фазанами

Колекція загалом нараховує тисячу рукописних листів, понад 400 телеграм та 200 листівок, а також близько 150-ти особистих фотографій. Також збереглися спеціальний розклад руху царських поїздів і меню царських сніданків з підписом Михаїла на аркушах з двоголовими орлами.

"Стає зрозумілим з листів, що ці діти вели дуже розкішний стиль життя. З іншого боку вони були абсолютно відірвані від реальності. Наприклад великий князь Михаїл щодня ходив на полювання і у листах до вчителя розповідає, скількох ведмедів підстрелив. У меню царського дому були вечері з фазанами, морозиво і тістечка. На їжі не заощаджували", – каже Робінсон.

Монарші прищики

І все це, варто нагадати, у засніженому Санкт-Петербурзі 1910-го, коли невдоволення простих росіян життям в імперії лише зростало, а до ленінської революції залишалися лічені роки. Рядки з особистого листування проливають також світло на контакти членів імператорської родини з родичами з інших монархічних династій Європи. З ними вони приятелювали, запрошували в гості, дарували дорогі подарунки. Найменше згадок у листах про соціальні та економічні проблеми Росії. В одному з листів княгиня Ольга прозаїчно пояснює, чому її брат Михаїл не зможе взяти участь в коронації його кузена англійського короля Георга V. «У нього алергія, і на обличчі вискочили червоні прищики. Саме тому він не зможе представляти Росію на урочистостях», - цитує листа Робінсон.

Все це закінчилося після більшовицької революції 1917-го року. З усієї імператорської родини, яку згадано у листах, і більшість якої було розстріляно у Єкатеринбурзі, врятуватися вдалося Ользі та її сестрі Ксенії. Вони провели решту життя на вигнанні. Та навіть після втечі з Росії вони продовжували писати листи до свого вчителя. Останній з них Ольга надіслала 1959-го року, лише за декілька тижнів до своєї смерті.

Автор: Імоген Фоулкс, Дмитро Каневський
Редактор: Леся Юрченко