1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Факти про Трампа та Паризьку кліматичну угоду

Валерій Сааков
3 червня 2017 р.

США хочуть вийти з Паризької кліматичної угоди. Для президента Дональда Трампа вона в нинішньому вигляді - економічний та фінансовий тягар, що підіграє іншим країнам. Але чи так це насправді?

Президент Трамп каже, що Паризька угода щодо захисту клімату "несправедлива", але чи так це?
Президент Трамп каже, що Паризька угода щодо захисту клімату "несправедлива", але чи так це?Фото: picture-alliance/AP/dpa/A. Harnik

Близько 30-ти хвилин знадобилось президенту США Дональду Трампу для того, щоб обґрунтувати вихід США з Паризької кліматичної угоди. При цьому він жодного разу не використав словосполучення "зміни клімату". Трамп говорив про гроші та робочі місця: "Паризька кліматична угода - просто останній приклад того, як Вашингтон приєднався до угоди, укладеної винятково в інтересах інших країн і шкідливої для США. Адже кошти за це ляжуть тягарем на американських робітників, яких я дуже люблю, та платників податків унаслідок втрати робочих місць, нижчих зарплат, закриття фабрик і подальшого спаду в економіці та виробництві".

Трамп навіть цифри навів: за його даними, якщо США виконуватимуть умови угоди, до 2040 року виробництво паперу знизиться на 12 відсотків, цементу - на 23 відсотки, заліза й сталі - на 38 відсотків. Вугільну промисловість він бачить на 86 відсотків у мінусі, а видобуток газу скоротиться на 31 відсоток. Через цю угоду, на думку Трампа, може зникнути 6,5 мільйона робочих місць у промисловості. Середній дохід сім'ї зменшиться на 7000 доларів. Спад в економіці стане настільки відчутним, що американський ВВП знизиться на три трильйони доларів, вважає господар Білого дому.

Дослідження противників захисту клімату

Як повідомляє Washington Post, статистика, якою сипав Трамп, міститься в дослідженні, проведеному на замовлення Торговельної палати США та експертної групи ACCF (American Council for Capital Formation). Обидві установи - противники Паризької кліматичної угоди. Природозахисна організація Greenpeace ще у 2005 році зазначала, що ACCF фінансується однією з найбільших нафтових компаній світу - ExxonMobil. Близька до ACCF компанія ICCF (International Council for Capital Formation) перед кліматичними переговорами у Кіото мала "згуртувати навколо себе концерни, що заробляють на відсталих щодо кліматичних аспектів технологіях, аби торпедувати подальший перебіг кліматичних переговорів".

Учасники акції протесту проти кліматичної політики Дональда Трампа, Вашингтон, квітень 2017 рокуФото: Reuters/M. Theiler

У своїх розрахунках автори доповіді використали значно вищі кліматичні цілі, ніж ті, які обіцяв екс-президент США Барак Обама. Крім того, в ній не були враховані можливі позитивні наслідки скорочення викидів парникових газів. На додачу, автори дослідження не сподіваються на те, що "зелена" енергетика розвиватиметься й надалі, стаючи дешевшою. В одній з приміток зазначається, що дослідження "не враховує потенційні переваги скорочення обсягів викидів… Модель не зважає також на ті поки що не розроблені технології, які могли б у довготривалій перспективі скоротити витрати".

З іншого боку, наведені Трампом статистичні дані суперечать тим розрахункам, які були зроблені експертами Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD). Згідно з цими даними, політика захисту клімату швидко компенсує ті витрати, на які підуть країни Великої двадцятки (G20). Це має окупитися в вигляді економічного зростання, створення нових робочих місць та модернізації.

Несправедлива угода?

У своїй промові Дональд Трамп дорікнув Китаю та Індії, що ті, за умовами угоди, можуть і надалі без обмежень розвивати енергетику на викопних видах палива. "Китай матиме право будувати сотні нових теплових електростанцій, що спалюватимуть вугілля, Індія зможе подвоїти кількість (теплових. - Ред.) електростанцій, та й Європа й надалі зможе споруджувати вугільні ТЕС. Згідно з Паризькою угодою, вони зможуть це робити, а ми - ні", - сказав президент США. На його погляд, така ситуація - несправедлива.

Але насправді все не так. Угода щодо захисту клімату нічого не дозволяє й нічого не забороняє. Тут радше кожна країна заявляє, наскільки вона готова скоротити власні викиди в атмосферу, й яким чином вона збирається цього досягти. Крім того, в січні цього року Китай зупинив спорудження понад сотні запланованих вугільних ТЕС. Споживання вугілля у Піднебесній скорочується третій рік поспіль. У КНР погодились скоротити до 2030 року викиди парникових газів на 60-65 відсотків. Натомість мільярди інвестуватимуть у вітрову та сонячну енергетику, а також у спорудження нових атомних електростанцій.

Індія теж пообіцяла, обмежити обсяги парникових викидів за період з 2005 по 2030 роки на 33-35 відсотків. Як саме досягатимуть цієї мети, - вже клопіт самої Індії. Водночас Індія, так само як і решта країн-підписантів угоди, муситиме подавати регулярні звіти щодо того, як просувається справа зі зменшенням викидів у атмосферу.

Чи варті 0,2 градуса того?

Дональд Трамп поставив під сумнів доцільність самої Паризької кліматичної угоди. "Навіть якби всі країни дотримувались умов Паризької угоди, то це скоротило б зростання температури до 2100 року лише на 0,2 градуса", - зазначив він. Дійсно, є чимало критики з боку експертів, що умов угоди замало для досягнення цілей обмеження глобального потепління на рівні не більше двох градусів до 2100 року. Проте, Паризька угода - крок уперед, порівняно з укладеною в грудні 2009 року в Копенгагені угодою.

Трамп не вважає цілі Паризької угоди вартими увагиФото: Reuters/K. Lamarque

Трамп також посилається на дослідження Массачусетського технологічного інституту, опубліковане ще 2015 року. Утім, журналісти видання Washington Post наводять слова одного з авторів дослідження, який взагалі не згоден з висловлюваннями Трампа, що заради такої буцім незначної цілі не варто взагалі дотримуватись умов угоди. На думку дослідника, Паризька угода - досить гнучка, до 2030 року всі країни мають можливість скорегувати свої цілі. Та й справді, є дослідження, автори яких не виключають, що виконання досягнутих у Парижі умов могло б призвести до скорочення потепління на 0,8 градуса.

Чи зарадять нафта й газ у боротьбі з бідністю?

Дональд Трамп виходить з того, що відновлювальної енергетики замало для покриття потреб економіки США. "Відновлювальні види енергії зможуть покрити зростання наших потреб лише тоді, коли ми матимемо економічне зростання лише в один відсоток. Але я очікую приросту від трьох до чотирьох відсотків", - наголосив Трамп. Утім, його оптимізм щодо обсягів зростання майже ніхто не поділяє. 

Трамп також вказав у своїй промові на те, що Сполучені Штати володіють найбільшими на планеті резервами енергоносіїв. "Цього досить, щоб вивести мільйони американських робітників з бідності. Але під дією Паризької угоди, ми зробимо ці резерви недоступними, залишивши величезні народні багатства невикористаними", - застеріг він. Та й справді, США видобувають більше нафти та газу ніж будь-яка інша країна в світі. З 2012 року США безроздільно посідають перше місце в світі з видобутку цих видів палива. Але це досягається й в тому числі за рахунок вкрай суперечливих технологій фрекінгу.

Відновлювальна енергетика як економічний фактор

Водночас у самих Сполучених Штатах значно зросла частка вітрової та сонячної енергетики на ринку, і ці види відновлювальної енергетики стали значно дешевшими. Наразі в сфері відновлювальної енергетики в країні зайнято більше людей, ніж у сфері видобутку викопних видів палива. І тут справа не лише в технологічних гігантах на кшталт корпорацій Facebook чи Google, які вимагають від своїх постачальників електроенергії струму саме з відновлювальних джерел. Так само й інші великі корпорації переходять на політику активнішого захисту клімату.

Водночас після промови Трампа окремі штати та великі міста заявили, що вони й надалі дотримуватимуться домовлених в Паризькій угоді обсягів викидів. До таких міст належить і Пітсбург, мером якого є Білл Педуто. Раніше Трамп заявляв: "Мене обрали для того, щоб представляти Пітсбург, а не Париж". На це Педуто відповів: "Раніше у нашому місті спостерігалось те, що зараз побачиш у Китаї, де повітря настільки забруднене димом, що вуличні ліхтарі лишаються ввімкненими 24 години на добу. Педуто планував ще 2 червня видати спеціальне розпорядження, яке б залишало чинним виконання містом умов Паризької угоди.

Вихід США з кліматичної угоди: демонстранти та Ілон Маск проти рішення Трампа (02.06.2017)

03:27

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW