"Те, що тут відбувається, ірраціонально", - описує свої розмови з прихильниками президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана голова турецької громади в Німеччині Ґокай Зофуоглу. Він агітує своїх співвітчизників голосувати проти конституційної реформи, яка фактично сконцентрує всю владу в руках Ердогана. Зофуоглу говорить з багатьма людьми, які підтримують суперечливий курс глави турецької держави. Його враження: раціонально пояснити їхнє захоплення Ердоганом неможливо.

Куди більшу роль відіграють емоції. "Ердоган створює у багатьох німецьких турків відчуття, що вони є сильнішими, більшими, могутнішими", - переконаний Зофуоглу. Своїми енергійними словами він долає відчуття меншовартості.

Опора для ісламсько-консервативного Ердогана

У Німеччині проживають близько 1,4 мільйона осіб з турецьким або подвійним громадянством. І на квітневому референдумі у Туреччині вони мають право голосу. Навіть більше: вони можуть вирішити його підсумки й у тому разі, якщо явка становитиме 40 відсотків - як от на парламентських виборах 2015 року. Адже більшість активних виборців серед німецьких турків традиційно підтримують ісламсько-консервативний курс Ердогана. У 2015-му таких серед них було 60 відсотків - це більше, ніж у самій Туреччині.

Чому ж Ердоган може розраховувати на численні "за" у Німеччині? Як може бути так, що деякі німецькі турки йдуть на барикади через скасовані виступи міністрів з Туреччини у Кельні та Гамбурзі, але водночас не висловлюють протест суттєвим обмеженням свободи зібрань і слова на своїй старій батьківщині?

Психологи називають такий стан когнітивним дисонансом - коли людина живе з суперечностями, які є несумісними. Частина правди ніби затирається, щоб інша частина краще сприймалась, а совість не мучила.

Тобто багато німецьких турків цілковито підтримують ліквідацію демократії Ердоганом, проте водночас насолоджуються демократичними свободами у Німеччині. На це саме і звертає увагу психолог Хаджі Халіль Услуджан, який керує Центром турецьких студій та дослідження інтеграції в Університеті Дуйсбурга-Ессена: "Після заборони виступів турецьких політиків у ФРН багато прихильників Ердогана тепер кажуть: погляньте, Німеччина також намагається придушити неугодні голоси".

Консервативний світогляд 1960-х років

Більшість турецьких мігрантів прибули до Німеччини у 1960-х та 1970-х років як гастарбайтери. Їх вважають консервативними та релігійними провінціалами. Але саме ліберальне суспільство у Німеччині дозволило їм передати цей консервативний світогляд своїм дітям, говорить Услуджан. Серед цих традиціоналістів Ердоган користується значною підтримкою.

Проте й чимало молоді серед німецьких турків палко симпатизує нинішньому президенту Туреччини. За словами Услуджана, вони не відчувають, що німецькі політики чують їх. "Саме досвід "я нікому тут не потрібний" і спонукає людей підтримувати такі партії, як "Партію справедливості і розвитку" (урядова турецька партія - Ред.), котора обіцяє їм велич, гордість та ідентифікацію", пояснює керівник Центру турецьких студій.

Однак чи достатньо сказати, що причина полягає у невдалій інтеграції? "Пояснення, що лише неінтегровані голосують за Ердогана, було б надто простим", - уточнює психолог Услуджан. Серед прихильників Ердогана є і науковці, і підприємці, тобто ті, хто й економічно, й у мовному плані добре інтегрований. Услуджан наголошує, що проблема полягає у політичному впливі: "Коли людина не відчуває, що є частиною сильної Німеччини, то вона тягнеться до іншого сильного колективу". А риторика Ердогана обіцяє їм відчуття приналежності до сильної Туреччини.

Спотворений образ Туреччини

На додачу до цього багато з них не знають, що відбувається у країні їхніх предків. Адже порушення прав людини та верховенства права їх не зачіпають. Вони знають Туреччину переважно як місце відпочинку, а також з повідомлень тамтешніх ЗМІ. Тим часом на усіх каналах державного телебачення показують відфільтрований та прикрашений образ Ердогана: президент Ердоган відкриває тунель, президент Ердоган дає імпульс розвитку економіки, президент Ердоган допомагає людям. Водночас німецькі турки сприймають потужну критику Туреччини у німецьких мас-медіа. І "напади" на Ердогана часто провокують своєрідний рефлекс: тепер уже по-справжньому ставати на захист президента.

На думку багатьох оглядачів, Ердогана сприймають переважно позитивно - як людину, яка посприяла економічному підйому та забезпечує політичну стабільність. Його "Партія справедливості та розвитку" править країною вже 15 років. І в умовах нинішніх криз - невдалої спроби державного перевороту, війни в сусідній Сирії, терактів - багато хто сприймає Ердогана правильною людиною на чолі країни.

Керівник Маннгаймського інституту інтеграції та міжрелігійного діалогу Талат Камран наголошує: для турків-традиціоналістів Ердоган уособлює батьківщину та ідентичність. Багато хто боїться громадянської війни в Туреччині, пояснює Камран, "тому люди дивляться на нього не з точки зору верховенства права або свобод, а з позиції стабільності".

Як проголосують турки на референдумі, важко прогнозувати. Адже не всі прихильники правлячої партії автоматично голосуватимуть за президентську форму правління. При цьому Хаджі Халіль Услуджан звертає увагу на те, що більшість німецьких турків байдужа до Ердогана, і припускає: на референдумі багато з них не голосуватимуть взагалі.