Традиційно лідери держав ЄС на весняному саміті обговорюють економіку. Цього ж разу на першому плані стоїть питання особистого протистояння між Дональдом Туском та Ярославом Качинським.
Реклама
Президент Європейської Ради Дональд Туск має намір і бажання залишитись на посаді на наступні два з половиною роки. Його переобрання мало би бути, власне, формальністю, якій глави держав та урядів країн-членів ЄС мали би приділити на весняному саміті у четвер, 9 березня, лише кілька хвилин.
Проте цього разу буде інакше, оскільки польський уряд висловився проти. Націонал-консервативна прем'єр-міністерка Польщі Беата Шидло виступає проти переобрання Туска, про що вона повідомила у листі до своїх 27-ми колег по саміту. Туск, який представляє польську опозиційну партію "Громадянська платформа" і сам очолював уряд у Варшаві, неприпустимим чином втручався у польські внутрішньополітичні справи, стверджує Шидло. "Ми не можемо допустити жодного небезпечного прецеденту", - йдеться у листі Шидло, яка до того ж надає свої докази на підтвердження закиду.
Особиста неприязнь
Причиною атаки проти Туска є протистояння між польським урядом та Єврокомісією, яке триває уже понад рік. Брюссель закидає Варшаві зловживання більшістю в парламенті для підривання основ правової держави. Передусім йдеться про ускладнення роботи конституційного суду Польщі. Нинішній президент Європейської Ради, говорячи в грудні про необхідність дотримання принципів правової держави загалом, згадав і Польщу.
Окрім того, Дональд Туск є червоною ганчіркою для голови правлячої націонал-консервативної партії "Право і справедливість" Ярослава Качинського. Ця політсила вбачає частку провини Туска у загибелі Леха Качинського, близнюка Ярослава. У 2010 році тодішній президент Польщі Лех Качинський перебував у літаку, який розбився під Смоленськом. Тодішньому прем'єру лідер нинішньої правлячої партії закидає недбалість у питаннях безпеки.
Одна проти всіх?
Польський уряд хоче, аби поляк залишався на чолі Європейської Ради, і тому висунув свою кандидатуру євродепутата Яцека Саріуша-Вольського, який, однак, не має жодних шансів. За даними німецьких урядових кіл, переобрання Туска є вирішеним питанням, оскільки Варшава не заручилася підтримкою жодної з інших 27 держав-членів ЄС. І не лише канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel) переконана в тому, що Дональд Туск добре виконує свою роботу посередника у ці кризові часи.
Твердження представників уряду Польщі, що близький до нього уряд Угорщини підтримує наміри запобігти переобранню Туска, угорські чиновники у Брюсселі напередодні саміту не підтверджували і не заперечували. "Це мають вирішити керівники", - звучала відповідь. Обрання президента Європейської Ради проходить за правилом кваліфікованої більшості: проголосувати "за" мають щонайменше 20 держав-членів, які представляють 65 відсотків населення ЄС.
Тож польський уряд навіть пригрозив блокуванням усього саміту глав держав та урядів Євросоюзу. Варшава поінформує інші держави-члени ЄС, що "весь саміт поставлено під загрозу", якщо "наші партнери" спробують "примусом" провести голосування щодо Туска, заявив у інтерв'ю телеканалу TVN24 міністр закордонних справ Вітольд Вищаковський.
Найвпливовіші жінки-політики
Дедалі більше країн та політичних рухів у світі очолюють жінки. DW розповідає про деяких з них.
Фото: picture-alliance/dpa/O.Hoslet
Анґела Меркель
Анґела Меркель (Angela Merkel) вперше була обрана на посаду федеральної канцлерки в 2005 році. Це перша жінка-канцлер в історії Німеччини. В 2015 році газети The New York Times, Financial Times та журнал Тime назвали Анґелу Меркель людиною року. А 2016 року вона вже вшосте поспіль очолила список 100 найвпливовіших жінок світу за версією журналу Forbes.
Фото: picture-alliance/dpa/O.Hoslet
Шейх Хасіна Вазед
Через її опозиційні погляди в 2004 році на Шейх Хасіну Вазед вчинили напад, 2007 року її намагалися заарештувати. Політик з Бангладеш змогла втекти до США та повернулася на батьківщину лише 2008 року. Вже за місяць після повернення вона здобула перемогу на парламентських виборах та стала прем'єркою країни.
Фото: picture-alliance/dpa/Bildfunk
Тереза Мей
Тереза Мей - друга жінка в історії Великобританії, яка стала прем'єркою країни. Її часто називають "новою залізною леді" та порівнюють з першою жінкою на цій посаді Маргарет Тетчер та нинішньою канцлеркою Німеччини Анґелою Меркель. Мей заступила на посаду глави британського уряду в непрості для країни часи - одразу після проведення референдуму щодо виходу країни з ЄС - Brexit.
Фото: picture-alliance/dpa/H. Tyagi
Колінда Грабар-Кітарович
Перед тим, як стати першою жінкою-президенткою в історії Хорватії, Колінда Грабар-Кітарович була помічницею генсека НАТО з питань публічної дипломатії, а ще раніше - главою хорватського МЗС. Грабар-Кітарович заміжня та виховує двох дітей - Луку та Катарину.
Фото: Reuters/D. Sagolj
Цай Інвень
У січні 2016 року Цай Інвень стала першою жінкою на посаді президента Тайваня. Очільниця Демократичної прогресивної партії (ДПП) виступає проти зближення острівної країни з Китайською Народною Республікою (КНР).
Фото: Reuters/T. Siu
Даля Грібаускайте
Даля Грібаускайте стала президенткою Литви після виборів 2009-го року. Тоді на виборчі дільниці прийшла рекордна кількість виборців. 2014-го року її переобрали на другий термін. Ця леді справді "залізна". У Грібаускайте - чорний пояс карате. Вона володіє п'ятьма мовами.
Фото: Reuters/E. Vidal
Елен Джонсон-Серліф
Нещодавно Елен Джонсон-Серліф виповнилось 78 років, вона обіймає посаду президента Ліберії, починаючи від 2006-го року. 2011-го року отримала Нобелівську премію миру за активну боротьбу за безпеку й права жінок. Джонсон-Серліф - перша жінка-президент африканської країни.
Фото: Reuters/N. Kharmis
Ерна Сульберг
Прем'єрка Норвегії Ерна Сульберг з дитинства страждає на дислекцію. Попри проблеми, пов'язані з письмовою мовою, вона отримала диплом соціолога й політолога в Бергенському університеті. Сульберг виступила за зміну політики щодо мігрантів, зокрема, отримання статусу біженця.
Фото: picture-alliance/dpa/V. Wivestad Groett
Пак Кин Хе
У 2013 році журнал Forbes назвав Пак Кин Хе однією з найвпливовіших жінок світу. У 64 року вона стала першою жінкою-президентом в історії Корейської Республіки. Таким чином вона продовжила справу свого батька. Але в грудні 2016-го року її повноваження були призупинені в зв'язку з процедурою імпічменту. Внаслідок політичного скандалу рейтинг Пак Кин Хе впав до 5 відсотків. Так минає мирська слава…