Зобов'язання створити Фонд енергоефективності Україна взяла на себе, підписавши угоду про асоціацію з ЄС. Законопроект про цей фонд розробляли майже рік. У вівторок, 21 березня, Верховна Рада схвалила його в першому читанні. "Сьогодні 22 тисячі ОСББ (об'єднань співвласників багатоквартирних будинків. - Ред.) чекають цього закону. Ще дуже велика кількість людей у сільській місцевості також чекає на впровадження цього інструменту", - сказав віце-прем'єр-міністр України, очільник міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко у парламенті під час розгляду законопроекту. Уряд просить Верховну Раду максимально швидко доопрацювати законопроект до другого читання, аби Фонд енергоефективності повноцінно запрацював з наступного опалювального сезону.

Як працюватиме фонд?

Урядовці сподіваються саме завдяки цьому фонду здійснити глобальну тепломодернізацію країни. Почати планують з домогосподарств. За підрахунками мінрегіонбуду, в Україні їх - 15 мільйонів. Половина з них розташовується у приватних будинках, інша половина - у багатоповерхівках, збудованих переважно у 1960-1980-тих роках. "Наш житловий сектор споживає 30 відсотків первинної теплової енергії, яка виробляється у країні", - констатує заступниця голови парламентського комітету з питань будівництва, містобудування і ЖКГ Альона Бабак. За словами Зубка, Україна споживає уп'ятеро більше теплової енергії, ніж Німеччина, утричі - ніж Польща, і удвічі більше за Білорусь.

В уряді вважають, що саме домогосподарства у багатоквартирних будинках нині є найбільш енергозатратними. Тому саме їм першочергово хочуть запропонувати фінансову підтримку. Однак модернізувати свої будинки за допомогою фонду зможуть і домогосподарства, розташовані у приватних будинках. Кабмін пропонує, аби у фонді акумулювалися кошти з державного бюджету та від донорів. За словами Геннадія Зубка, вже зараз Євросоюз готовий перерахувати до фонду 100 мільйонів євро. Також у держбюджеті на 2017 рік передбачено 400 мільйонів гривень на фінансування програм з енергоефективності через фонд. Він надаватиме фінансування ОСББ чи приватним домогосподарствам через банки у вигляді кредитів або грантів. Автори законопроекту обіцяють, що власники житла зможуть отримувати від 20 до 50 відсотків компенсації від загальної вартості витрат на енергозбереження.

Гроші лише після енергоаудиту

Головною вимогою фонду для отримання коштів на енергозбережнення буде попереднє проведення професійного енергоаудиту, який визначить клас енергоефективності будівлі та допоможе ідентифікувати місця найбільшої втрати тепла. Енергоаудитори видаватимуть сертифікат із інформацією про споживання енергоресурсів будинком та рекомендації для підвищення його енергоефективності. Це потрібно, аби розробити ефективний комплекс заходів із модернізації житла, пояснюють урядовці. Адже утеплення окремих квартир не приносять бажаної економії.

Із цим погоджують й експерти. "Клаптикове утеплення окремих квартир приносить навіть більше шкоди, аніж користі. Потрібен комплексний професійний підхід, який зробить оселі теплішими і зекономить гроші на сплаті комунальних рахунків", - каже сертифікований енергоаудитор, викладач курсів для ОСББ з енергозбереження Микола Політикін.

Він зауважує, що незалежна діагностика будівлі та правильно розроблений план її утеплення є запорукою більш ефективного використання коштів. "Фонд видаватиме гроші тільки під розроблені технічні умови з зазначеними строками окупності проекту та з подальшою верифікацією зробленого. І це правильно, оскільки є відповідальність людини, яка робить енергоаудит, а отже, і справжній ефект від витрачених на енергомодернізацію коштів", - вважає експерт.

Споживач обиратиме енергоаудитора через платформу, де міститимуться дані про якість виконаних ним робіт та описаний ефект від модернізації будинку на основі зробленого аудиту. Але оскільки діяльність енергоаудиторів в Україні не підлягає ліцензуванню, є ризики проведення неякісного енергоаудиту людьми без професійної підготовки, застерігають експерти. Вони радять уряду вже зараз подбати про контроль за діяльністю енергоаудиторів. "Є енергоаудитори, які роблять аудит під конкретні цифри, які виділяють програми чи фонди, а не виходячи з реального стану будівлі. Це  небезпечно, адже реальної термомодернізації не відбувається. Потрібен контроль за діяльністю енергоаудиторів, щорічна переатестація, виставлення рейтингових оцінок тощо", - вважає координатор програми з енергоефективності польсько-української фундації ПАУСІ В'ячеслав Гусєв.

Корупційні ризики

Юристка проекту з допомоги ОСББ громадянської мережі ОПОРА Марія Осипчук схвалює ідею створення Фонду енергоефективності, адже він потрібен українським споживачам. Але водночас вона вважає, що існують деякі корупційні ризики. "Необхідний чіткий механізм стримувань та противаг для того, щоб цей фонд функціонував дійсно прозоро", - зазначає Осипчук.

У пояснювальній  записці  до законопроекту вказано, що дирекція фонду складатиметься з трьох  директорів, які узгоджуватимуть проекти незалежно один від одного та орієнтуючись на максимальний ефект досягнення енергозбереження. "Така структура діяльності розроблена на основі практик країн-членів ЄС та направлена на виключення корупції та ефективне використання коштів на енергоефективність", - ідеться у документі. Окрім цього, автори законопроекту переконують, що передбачено створення наглядової ради Фонду, куди входитимуть три представники уряду, три незалежні представники та один представник донорів.

В'ячеслав Гусєв переконаний, що така структура нівелює, однак не повністю прибирає ймовірні  корупційні ризики. "Якщо від заявника вимагатимуть купу погоджень проекту і збору довідок на місцевому рівні, то ОСББ чи приватні домогосподарства стикатимуться з корупцією, хоча структура фонду й буде кришталево прозорою", - зазначає експерт.