За підсумками триденного саміту в Брюсселі стало відомо, хто може очолити Євросоюз на наступні п'ять років. DW вирішила розповісти, чого Україні варто очікувати від цих політиків.

Міністерка оборони ФРН на шляху до Брюсселя

Європейська Рада висунула нинішню міністерку оборони Німеччини Урсулу фон дер Ляєн  (Ursula von der Leyen) на посаду голови Єврокомісії. Тепер справа за Європарламентом. Зібрати більшість там німкені буде непросто - чимало євродепутатів уже висловили невдоволення і тим, як саме відбувалося погодження її кандидатури главами держав та урядів ЄС, і нею самою. Чи переїде фон дер Ляєн працювати в Брюссель, місто, де вона народилася, стане відомо після 15 липня.

Якщо ж її затвердять, то кардинальних розворотів у роботі Єврокомісії очікувати не варто, адже найвпливовіша посада у ЄС залишиться в руках консервативної Європейської народної партії (ЄНП), до якої належать як фон дер Ляєн, так і нинішній керівник Єврокомісії Жан-Клод Юнкер. Такої думки дотримується, зокрема, брюссельський експерт Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів Бруно Лете. Він очікує продовження нинішнього курсу Єврокомісії.

Представник України при ЄС Микола Точицький зауважує, що за час роботи Юнкера в Єврокомісії Україну "чули і чують". Він сподівається, що будуть чути і надалі, але додає, що для цього Україні самій треба чітко формулювати свої цілі.

Керівництво держав Балтії вже привітало кандидатуру фон дер Ляєн, тоді як у Москві поставилися насторожено. Так, заступник директора московського Інституту Європи Владислав Бєлов назвав німкеню "однією з найгірших кандидаток" для Росії. На відміну від деяких своїх колег у німецькому уряді, фон дер Ляєн часто вживає слово "агресія", коли говорить про дії Росії щодо України.

"В України є підстави буди оптимістичною з приводу кандидатури пані фон дер Ляєн", - каже брюссельський експерт Лете. Зокрема, вона робила чіткі заяви щодо дій Росії під час Керченської кризи 2018 року, закликаючи Москву звільнити українських моряків. "З іншого боку, фон дер Ляєн завжди виступала проти постачання зброї Україні", - додає експерт.

Майстер компромісів на чолі Європейської Ради

Єдине кадрове рішення з ухвалених у вівторок, яке є остаточним, стосується очільника Європейської Ради (ЄР) - органу, який складається з глав держав та урядів країн Євросоюзу. 1 грудня її має очолити Шарль Мішель - нинішній в.о. прем'єра Бельгії. Саме він головуватиме на самітах ЄС. І для цієї роботи оглядачі дружно називають Мішеля ледь не ідеальним кандидатом. Адже він з 2014 року очолює уряд Бельгії, який складався одразу з чотирьох партій. І 43-річному лібералу вдавалося знаходити компроміси не лише між цими партіями, а й між різними частинами Бельгії, кожна з яких має не лише свою мову (французьку, фламандську, німецьку), але й власні інтереси. "Сильна сторона Мішеля для посади голови Європейської Ради - це його здатність знаходити консенсус між багатьма різними точками зору", - говорить Лете.

Утім, президент ЄР займається і міжнародними справами, наприклад, представляє ЄС на світовій арені - разом з головою Єврокомісії він є учасником самітів Великої сімки або ж, приміром, Україна-ЄС. Лете зауважує, що в міжнародних справах Мішель має мало досвіду - в уряді Бельгії ними опікувався переважно глава МЗС країни Дідьє Рейндерс. І це викликає певне занепокоєння у брюссельського експерта.

Крім того, Мішеля вважають доволі м'яким у його ставленні до Росії. Наприклад, прем'єр РФ Дмитро Медведєв під час візиту до Брюсселя у жовтні 2018 року поклав відповідальність за санкції щодо Росії на ЄС. Мішель, який у цей час стояв поряд з Медведєвим, не нагадав своєму колезі з Москви, що санкції запровадили через дії саме Кремля - анексію Криму та війну на Донбасі.

Бруно Лете додає, що за прем'єрства Мішеля Бельгія була зазвичай однією з останніх країн, яка давала свою згоду на санкції щодо Росії. "Проте я не думаю, що Мішель буде антиукраїнським. Так само я не думаю, що він буде проросійським. Варто очікувати збалансованого підходу", - вважає експерт.

Можна очікувати, що Мішель буде суттєво відрізнятися від нинішнього глави ЄР поляка Дональда Туска, який займав дуже жорстку позицію до Володимира Путіна, а у Верховній Раді виступав українською мовою. "Непростою буде співпраця після президента Туска з Європейською Радою з паном Мішелем. Але будемо сподіватися, що з огляду на позитивне ставлення Шарля Мішеля до України, ми її налагодимо", - впевнений представник України при ЄС Точицький. Позицію Мішеля щодо санкцій він пояснює дипломатично: "Не забувайте, що Бельгія - це країна, орієнтована на хороші ефективні бізнес-проекти".

Іспанський соціаліст як голова дипломатії ЄС

На відміну від доволі молодого Мішеля, верховним представником ЄС із зовнішньої та безпекової політики може стати немолодий політик - 72-річний соціаліст Жозеп Боррель. На цій посаді він має замінити італійку Федеріку Могеріні. Нині Боррель очолює МЗС Іспанії. Його затвердження обіцяє бути менш проблематичним, ніж у випадку фон дер Ляєн - для цього необхідна лише згода наступного голови Єврокомісії.

За свого віку Боррель може похвалитися значним досвідом. Високі посади він обіймає аж з початку 1980-х років. Так само, як фон дер Ляєн і Мішель, він добре знає Брюссель, адже у 2004-2007 роках був спікером Європарламенту. За словами оглядачів, іспанець любить багато говорити та жартувати, хоча іноді це його підводить.

Борреля вважають прихильником хороших відносин Мадрида з Москвою. Утім, у травні цього року він назвав Росію "старим ворогом" Євросоюзу, через що МЗС РФ викликало посла Іспанії та назвало ці слова "недружніми". Після цього в Мадриді виправдовувалися, стверджуючи, що сказане не стосується двосторонніх відносин, а є лише міркуванням на тему світової геополітики.

Інший випадок викликав питання вже в Брюсселі. Під час свого візиту до Мадрида восени минулого року глава МЗС Росії Сергій Лавров запропонував Боррелю створити спільну групу з кібербезпеки для протидії дезінформації. Іспанський міністр пропозицію привітав. Бруно Лете називає таку згоду "незвичною" та "дивною", адже саме Росія є тим, хто часто поширює фейки. "Я не очікую, що він буде проросійським. Адже верховний представник не робить що сам хоче. Він робить те, що йому кажуть держави-члени ЄС, тому сильно непокоїтися не варто", - підсумовує Лете.