Це боротьба за владу.Чиє слово має вагу в російській державі? Апарат влади, силовики, тобто - військові, поліція та спецслужби? Чи опозиція? Це боротьба нерівних сил: з одного боку - сильна держава під керівництвом Путіна, з другого - дуже розпорошений протестний рух. Але вони хочуть згуртуватися, щоб говорити єдиним голосом, тому через інтернет обрали собі Координаційну раду.

Це молодь, яка насамперед прагне одного - майбутнього без державного опікунства, майбутнього без Путіна. 21-річна Ізабель Магкоєва, яка лише у грудні 2011 року долучилася до демонстрантів, нині є одним з лідерів руху "Occupy Moscow". Викладачка японської оцінює мету протестів чітко: "Ми готуємо революцію». Аполітичні погляди своїх батьків вона не підтримує. "Є молоді люди з мого покоління, котрі не знають нічого про Радянський Союз. На противагу поколінню наших батьків ми нічого не боїмося". І ми не такі цинічні, ми віримо, що в нашій країні можливо щось змінити", - каже Магкоєва. Отже, головні сподівання вона покладає на людей свого віку.

Юні демонстранти не мають страху. Але чіткої програми в них теж немає. Бракує і змістовної спільності. Опозиція поєднує як активістів-екологів, так і економічних лібералів, правих націоналістів. Лідер націоналістів Дмитро Дьомушкін часто контактує з такими провідними опонентами влади, як екс-віце-прем'єр Борис Нємцов чи представник лівих Сергій Удальцов.

Німецькі „зелені“ як приклад

Навіть у Координаційній раді єдності немає. Так, "зелена" активістка Євгенія Чирикова, котра належить до цього опозиційного органу, критикує одного зі сподвижників, Навального, за те, що він останнім часом змінював свою позицію неначе хамелеон.

На Євгенію Чирикову вирішальний вплив справив досвід "зелених" рухів у Європі, зокрема в Німеччині. "Цей досвід мене надихнув, адже цього в Росії ще не було. Наприклад, у Німеччині я побачила, що люди справді борються за свої ідеї, що вони виходять на вулиці, засновують рухи. Знизу, від основ, а не за вказівкою згори". За словами Чирикової, саме це дало їй мужність спробувати почати робити щось подібне й у Росії.

Страх за родину

Водночас переважній більшості росіян цієї мужності досі бракує, попри те, що демонстрації вже відбувалися і в Москві, і в Санкт-Петербурзі, і в інших містах. 35-ти і 40-річні повністю зосереджені на своїй роботі й утриманні родин. Брак часу і страх перед свавіллям з боку держави, побоювання потрапити до "чорного списку" утримує їх від протестів.

Переважна більшість середнього класу не хоче ризикувати заробленою тяжкою працею безпекою. Так, як, скажімо, Анастасія Мещерякова, котра сама виховує двох дітей, заробляючи на життя утриманням двох ресторанів у Москві. "Я хочу, власне, лише одного, щоб закони в нашій державі діяли по-справжньому. А яка ідеологія: ліва, права, ліберали чи соціал-демократи? Чесно кажучи, мені це фактично байдуже. Я не переймаюся питанням ідеології. Мають бути правила, яких усі дотримуються – і держава та її органи, і люди. Це б все значно спростило".

Чи буде середній клас і надалі політизуватися з огляду на обмеження громадянських прав? Можливо, припускає Анастасія Мещерякова: "Десять років тому ми навіть не говорили про політику, тепер же все інакше. Коли ми зустрічаємося з друзями, то політика – це завжди тема для розмови, навіть якщо й одна з багатьох".

Тактика залякування

Російська держава докладає зусиль, щоб такі люди, як Анастасія Мещерякова трималися подалі від протестів або боялися. Це робиться за допомогою арештів, драконівських штрафів для демонстрантів, обмеження права на зібрання, будівельних майданчиків на великих площах Москви, де раніше відбувалися демонстрації.

Цьому слугують і багато нових законів, наприклад, документ про "іноземних агентів", за яким росіян, котрі співпрацюють з іноземними організаціями, легко можна звинуватити у шпигунстві. Це закони, які в разі потреби можна дуже широко тлумачити та застосовувати до кожного. Однак, попри все, опозиція заявляє, що в грудні відбудуться нові протести.

Рупор для середнього класу

Спротив формується й іншими шляхами: велика партія має представляти інтереси середнього класу. Олексій Навальний ініціював створення «Народного альянсу». У грудні мають відбутися установчі збори, пояснює радник Навального Володимир Ашурков, котрий донедавна був топ-менеджером одного з найбільших фінансово-індустріальних концернів у країні, Alfa-Group. "Наша партія має стати голосом широких мас, які не згодні з теперішнім авторитарним і корумпованим режимом.Програма нашої партії базується на двох основних принципах: ми бачимо Росію європейською країною, і ми представляємо інтереси середнього класу".

Водночас усі групи, включно з комуністами, сходяться на одному - вони відхиляють патерналістську модель управління Путіна. Так само як і опіку, шантаж і санкції, що після переобрання Путіна значно посилилися. Вони виступають за іншу Росію, де буде більше свободи, а також чітка європейська орієнтація.

Як зазначає Володимир Ашурков: "Ми вважаємо, що Росія не повинна шукати особливий шлях. Росія - європейська держава, ми належимо до західної цивілізації за нашою культурою, релігією та історією. Часи, коли Росія належатиме до Європи не за горами". За його словами, це означатиме більше верховенства права, свободу преси та ефективну державу.