Форум громадянського суспільства програми ЄС "Східне партнертво" (СП) було ініційовано одночасно з самою програмою - в 2009 році. Його ціль - допомагати розвитку та обміну досвідом між неурядовими організаціями (НУО), а також громадськими активістами шести країн-учасниць СП (Україна, Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова) та держав-членів Євросоюзу. Зустріч у Батумі 20-21 листопада стала першою в такому форматі після підписання 27 червня Україною, Грузією та Молдовою угод про асоціацію з ЄС. Водночас, потенціал форуму використовується недостатньо, вважає директорка секретаріату його керівного комітету Наталія Єрашевич. Про захід у Батумі та про плани на майбутнє вона розповіла в інтерв’ю DW.

Deutsche Welle: Чим відрізнялась нинішня зустріч від попередніх п’яти?

Наталія Єрашевич: Цього року ми працювали за нових умов: підписано три угоди про асоціацію, склалась напружена ситуація в Україні, а крім того - ускладнилися відносини між Вірменією та Азербайджаном. Тому питання війни та конфліктів були представлені на форумі більшою мірою. Багато обговорювалося створення нової концепції регіональної безпеки.

Найважливіший підсумок як цього року, так і раніше - це консолідована позиція громадянського суспільства усіх шести країн Східного партнерства. Нинішнього року відчувалася єдина позиція з прав людини, питань регіональної безпеки, в питанні щодо необхідності єдиних заходів протидії російській пропаганді. Лише всередині азербайджанської делегації проявилися суперечності. Проте це, напевно, загальна тенденція. Суспільство в Азербайджані розділено на кілька таборів, які не можуть домовитися між собою та мають абсолютно різні цінності.

Якими ви бачите перспективи форуму?

Форум як майданчик для зустрічей громадянського суспільства СП використовується недостатньо. У нього із самого початку достатньо сильний мандат від Євросоюзу, на одному рівні з іншим інститутом "Східного партнерства" - Парламентською асамблеєю "Євронест". Ми можемо виступати с заявами як експерти, розробляти документи, які будуть прийняті європейськими інституціями щодо країн-учасниць СП. Ми вже достатньо далеко просунулися в адвокатуванні (здатності впливати на людей, які приймають суспільно значимі рішення - DW). Скажімо, керівний комітет форуму в Берліні зустрівся з офіційними особами з МЗС ФРН та поділився нашим баченням подальшого розвитку "Східного партнерства", а також оцінкою того, як Німеччина може змінити своє ставлення до країн СП.

Однак форум недостатньо відомий. Одна з причин полягає в тому, що наша платформа замислювалася як щорічна зустріч, тож нема постійної активності. Щоби якось змінити ситуацію, уже другий рік іде процес створення секретаріатів у рамках національних платформ СП, які будуть діяти більш активно.

Важко залучити журналістів для висвітлення форуму - на їх запрошення у Єврокомісії нема грошей. Цього року в форумі вперше не брав участі ніхто з високопосадових офіційних осіб Євросоюзу. Ми раді, що вдалося отримати відеозвернення голови європейської дипломатії Федерики Могерині. І сподіваємося, що новий комісар ЄС з питань розширення (австрієць Йоханнес Хан - DW), як і його попередник Штефан Фюле, буде активно нас підтримувати та приїжджати на форум.

Які ваші плани на наступний рік?

Головне завдання - розробити структуру на рівнях національних платформ громадянського суспільства в Грузії, Україні та Молдові, щоб вони слідкували за тим, як влада цих країн здійснює реформи, заявлені в угодах про асоціацію, як вони справляються зі своїми зобов’язаннями.

Думаємо над тим, щоб провести форум 2015 року в Україні - і через ситуацію, яка там склалася, і тому, що після Молдови та Грузії Україна стоїть на третьому місці за індексом євроінтеграції. Хоча розглядаємо і варіанти європейських міст, аби залучити до участі більше європейських політиків вищих ешелонів.

Крім того, завжди актуальне питання про залучення до роботи форуму представників невизнаних республік (йдеться про представників неурядових організацій - DW). Поки до нас приїжджають лише з Придністров’я.