200 делегатам Першого всеукраїнського форуму Євромайданів у Харкові довелося працювати в умовах суворої конспірації. Через загрозу провокацій організатори заздалегідь не повідомляли місце проведення зборів. Кілька годин усі їздили Харковом з одного приміщення до іншого, оскільки всі власники восьми різних приміщень, з якими були попередні домовленості про оренду, з різних причин відмовили.

Відкриття форуму дозволила провести в своєму приміщення одна з церков. Як тільки це стало відомо, до будівлі намагалися увірватися молодики спортивної статури, озброєні газовими балончиками. Делегатів в Харкові закидували яйцями, а традиційне місце проведення харківського Євромайдану, як і всі інші головні площі, зайняли тисячі учасників провладного "антимайдану".

Як Євромайданам налагодити кращу координацію дій? Яким має бути матеріальне забезпечення? І головне, яким має бути план дій щодо розбудови відповідальної демократії? Для пошуку відповідей на ці запитання в Харкові за ініціативою активістів місцевого Євромайдану й зібралися 11 та 12 січня представники акцій протесту з усієї України. Вони приїхали з 20 міст. У рамках форуму працювало шість тематичних комітетів.

"Ми хочемо оживити цей рух ідеологічно, структурно, інформаційно. Ми будемо говорити те, що думаємо. І родзинкою форуму є те, що ніхто не знає, яким буде текст резолюції", - зауважив у розмові з DW на початку роботи форуму один з його модераторів - відомий письменник Дмитро Капранов.

Мозковий штурм про майбутнє країни

На харківському форумі обговорювались, як мінімум, п’ять варіантів плану дій. Вони всі містять не виконані владою вимоги київського Євромайдану щодо відставки уряду й керівництва силових структур, відповідальних за побиття і переслідування активістів. Висловлювались пропозиції створити технічний народний уряд і його представництва по регіонах, спільно бойкотувати бізнеси олігархів і можновладців. У Харкові пролунали вимоги й до опозиції, аби вона нарешті визначилась з єдиним кандидатом на посаду президента.

"Нам треба не декларації слухати, а просто чітко знати, що робити, навіщо ми стоїмо", - зауважила в розмові з DW Ірина Лех із Запоріжжя. Олексій Печко з міста Стрий Львівської області впевнений, що швидко "детальна дорожня карта Євромайданів" не з’явиться. "Головне для нас просто об’єднатися, - каже він. - Ми всі різні. І нам треба всі наші зусилля скерувати в одне русло".

"Формування нової політичної сили"

Керівник українського представництва Фонду імені Генріха Бьолля в Україні Кирило Савін, який відвідав заходи харківського форуму Євромайданів як спостерігач, вважає його "по суті першою спробою самоорганізації громадянського суспільства в практичному плані". "Я не виключаю формування нової політичної сили, яка затьмарить усе, що було до цього. Думаю, що так і буде, в перспективі більш віддаленій - 2-3 роки", - каже експерт. На його думку, це цілком залежить від того, чи зможуть "майданівці" справді об’єднатися й не зупинитися через ідеологічні суперечки.

Напередодні харківського форуму Євромайданів лунали й скептичні зауваження й побоювання, що цей захід може бути "проектом адміністрації президента", спрямованим на розкол протестного руху в Україні. Євген Захаров, голова Харківської правозахисної групи, яка допомагає проведенню форуму, це категорично заперечує: "Ви подивіться, як влада заважає форуму. Я не думаю, що буде розкол між політичною опозицією й громадськими активістами. Це надто нерозумно!"