Перший антарктичний бієнале об'єднав на одному судні близько 80 людей із 30 країн. Експедиція митців стартувала 17 березня 2017 року з міста Ушуайї в аргентинській Патагонії. Під час 11-денної програми відбулося багато перфомансів та інсталяцій серед льодовиків.

Бразильський світлодизайнер Алексіс Анастазіу створив проекцію на антарктичному айсбергу. За допомогою комбінації сучасної естетики та малюнків кам'яного віку він показав найважливіші моменти історії людства.

Антарктиду відвідують близько 30 тисяч туристів щороку. Тури до регіону здебільшого організовуються "Міжнародною асоціацією туроператорів Антарктики", під час яких учасники дотримуються суворих правил, щоб не нашкодити чутливій екосистемі. Нічого не дозволяється вивозити з Антарктиди, також нічого не дозволяється тут залишати.

Ясуакі Ігараші (ліворуч) демонструє свою інсталяцію засновнику бієнале Олександру Пономарьову. Вони разом зв'язують мотузку, яка використовується для запуску повітряного змія. Мотки ниток символізують об'єднання 30 національностей, які беруть участь у антарктичному бієнале.

Під час подорожі судно пропливає серед китів. Згідно з даними науковців, у каналі Еррера налічується близько 50 видів китів.

Судно Антарктичного бієнале проводить багато днів у каналі Еррера. Місцева екосистема відома різноманіттям китів та пінгвінів. На фото - вид із острова Кувервілле.

Серед обладнання, яке DW використовувала для запису фестивалю, була й камера, яка знімає на 360 градусів. Допитливий пінгвін на острові Кувервілле захотів дізнатись, що ж це за техніка...

За правилами, в Антарктиді потрібно триматися на відстані до тварин, яка має складати щонайменше п'ять метрів. Проте звірі можуть самостійно підійти ближче і дозволити себе сфотографувати.

Натхненний нормандським характером цього бієнале, німецький архітектор Ґустав Дюзінґ (Gustav Düsing) розбив намет як втілення тимчасовості: "Ми тут - лише гості. Мій підхід полягав у тому, щоб працювати згідно зі специфікою місця, використовуючи побільше місця та поменше матеріалів".

…наприклад, росіянин Андрій Кузькін. Його перфоманс полягав у тому, щоб стояти голяка на голові у ямі зі снігу. Таким чином він простояв у антарктичному снігу 20 хвилин. Андрій планує провести цей перфоманс 99 разів по всьому світі. У Антарктиді він провів уже 50-й такий парфоманс.

Альбедо цього континенту - відбиття світла завдяки білій, покритій снігом поверхні - надихнули на створення багатьох робіт під час цього бієнале.

Багато робіт були присвячені темі збереження льодовиків. Білі гіганти протягом кількох останніх десятиліть тануть усе швидше і швидше.

У Райській бухті куратори бієнале закликають до флешмобу: усі мають протягом півгодини стояти абсолютно тихо, щоб милуватись ландшафтом та приголомшливою силою довкілля.

Гелена Коельйо (Helena Coelho) та Сабріна Уокер (Sabrina Walker) взяли участь у першому Антарктичному бієнале.

Пригоди закінчились подорожжю назад до Південної Америки, звідки обидві журналістки DW розпочали свою поїздку. Під час повернення з Антарктиди вони змогли милуватись неймовірно видовищним заходом Сонця над Вогняною Землею.