Християнський союз на чолі з Анґелою Меркель та його партія-сестра - Християнсько-соціальний союз у Баварії - як і до цього, формують найбільшу фракцію в Бундестазі після виборів-2017. Однак їхній результат після виборів виявився гіршим за попередній, а консультації з двома потенційними коаліційними партнерами - Зеленими та ліберальною ВДП - провалилися через вихід з них останніх.

На виборах до Бундестагу 2017 року ХДС і ХСС разом здобули близько 33 відсотків голосів. Цього було досить для того, щоб її партія на правах старшого партнера розпочала переговори щодо формування нового уряду, який би знову очолила Меркель. Але результат засвідчив і значні електоральні втрати ХДС - не в останню чергу через політику Меркель щодо біженців.

Результатом голосування 2017 року стало й перше з часу заснування ФРН проходження до Бундестагу правопопулістської партії "Альтернатива для Німеччини". Лідер списку правопопулістів, які взяли третє місце, Александер Ґауланд пообіцяв чинити сильний тиск на канцлерку. "Ми будемо переслідувати пані Меркель", - запевнив політик після оприлюднення прогнозів щодо результатів виборів до Бундестагу.

Ера Меркель почалася 2005 року. "Хочу служити Німеччині", - зачитала вона текст присяги, заступаючи на посаду федерального канцлера 22 листопада 2005 року. Вона стала не тільки першою канцлеркою ФРН, а й першою главою уряду зі Східної Німеччини - федералльних земель, які раніше були територією комуністичної Німецької демократичної республіки (НДР).

Початок канцлерської кар'єри Меркель був позначений стриманістю характеру та радше президентським стилем керівництва. З першою кризовою ситуацією вона зіштовхнулася вже на другому році правління: її зустріч з Далай-ламою викликала невдоволення в Пекіні й помітно затьмарила німецько-китайські відносини.

Кажуть, що Меркель завжди раціональна та зберігає спокій. А ось Володимир Путін, очевидно, хотів випробувати канцлерку на міцність, приймаючи її 2007 року у своїй резиденції в Сочі. Російському президентові вдалося знайти слабке місце Меркель: вона боїться собак. Попри це Путін дозволив лабрадорці Коні безперешкодно обнюхати канцлерку.

Зазвичай Меркель залишається холоднокровною, що часто стає в пригоді у кризових ситуаціях, як-от під час краху фінансових ринків 2008 року, що завдав удару й по німецькій економіці. Канцлерка взяла активну участь у порятунку євро та позиціонувала себе як кризову менеджерку. Німеччина вийшла з кризи практично неушкодженою, на відміну від решти європейців - особливо греків, італійців та іспанців.

Попри те, що ХДС/ХСС отримують на виборах 27 вересня 2009 року другий найгірший результат у своїй історії, Анґела Меркель тріумфує. Після великої коаліції із Соціал-демократичною партією вона тепер може сформувати уряд разом з бажаним партнером - Вільною демократичною партією, яку тоді очолював нині покійний Ґідо Вестервелле.

Анґела Меркель, яка має освіту фізика, не змогла передбачити атомної катастрофи у такій високотехнологічній країні, як Японія. Під впливом аварії на АЕС у Фукусімі у 2011 році переконана прихильниця атомної енергетики блискавично перетворилася на її супротивницю. Попри те, що саме перед цим термін експлуатації німецьких реакторів подовжили, вирок канцлерки був невблаганний: геть від атому!

За підсумками виборів до Бундестагу 2013 року ВДП вперше з 1949 року не змогла подужати 5-відсотковий бар'єр. ХДС/ХСС сформував на правах старшого партнера урядову коаліцію з соціал-демократами. Посада канцлера знову перейшла до Меркель.

Пікантна справа. Як виявилося, німецьких політиків прослуховує найкращий друг - США. Агентство національної безпеки США дісталось і телефону канцлерки. Утім, у підслуханих телефонних розмовах від Меркель не почули жодних одкровень. Однак для неї це була дуже небезпечна внутрішньо- та зовнішньополітична ситуація. Реакція Меркель: "Прослуховування серед друзів неприпустиме!"

Анґела Меркель має багато прихильників в усьому світі, але тільки не в Греції. Ніде їй не доводилося наражатися на таку ворожість, як 2014 року в Афінах - у розпал грецької фінансової та боргової кризи. На вулицях з'явилися образливі плакати, але канцлерка ФРН була незламна: заощаджувати, урізати, реформувати - саме так звучали її вимоги до уряду в Афінах.

Спостерігаючи за фіналом Чемпіонату світу з футболу 2014 року в Ріо-де-Жанейро, зазвичай скупа на жести та міміку Меркель відкинула всі протокольні обмеження. Вона - як і німецька національна збірна, яка зрештою перемогла - в зеніті популярності.

Право на притулок не може бути обмежене, заявила канцлерка 2015 року - саме тоді, коли сотні тисяч сирійців, іракців, а також вихідців з Балкан прибували до Німеччини. Оптимістичне кредо Меркель "Ми впораємося!" наразилось у країні на скептичне "Чи впораємося ми?". Саме тодішня політика Меркель щодо біженців призвела до електоральних втрат на виборах 2017 року.

13 листопада 2015 року. Теракти в Парижі. Надзвичайний стан у Франції. Меркель запевняє сусідів у всебічній підтримці. Страх перед тероризмом з боку ісламістів зростає. І це тоді, коли Німеччина й надалі приймає величезну кількість біженців переважно з близькосхідних країн. 2015 рік був для Меркель украй непростим.

У листопаді 2016 року Америка обрала Дональда Трампа своїм президентом. Трамп як під час передвиборної кампанії, так і після свого обрання на пост глави держави різко критикував Німеччину. Рознос Трампа викликав, зокрема, значний дисбаланс у двосторонній торгівлі зі США на користь ФРН. Це стало справжнім випробуванням для Меркель. Попри це Меркель проводить з Трампом переговори.

Чи хтось упізнає його? Чи розпізнає його голос? Усі 12 років правління Меркель її чоловік Йоахім Зауер залишався практично непоміченим. Професор хімічної та теоретичної фізики Берлінського університету імені Гумбольдта та Анґела Меркель одружені з 1998 року. Поки його дружина на роботі, Йоахім Зауер перебуває на другому плані. У приватному житті часом буває навпаки.

Канцлерка ФНР Анґела Меркель (Angela Merkel) на одній з виборчих дільниць у Берліні, де вона найімовірніше голосує за власну політичну силу - Християнсько-демократичний союз.

Разом із дружиною Інґе лідер німецьких соціал-демократів Мартін Шульц (Martin Schulz) проголосував у своєму рідному містечку Вюрзелен поблизу Аахена.

На одну з виборчих дільниць Берліна прийшов віддати свій голос на виборах і співголова німецької партії "Союз-90/Зелені" Джем Ездемір (Cem Özdemir). Його політична сила набирає досить голосів, щоб взяти участь у переговорах щодо формування нової урядової коаліції.

Дехто з головних кандидатів скористались можливістю голосувати поштою. Так вчинили лідер Вільної демократичної партії (ВДП) Крістіан Лінднер (Christian Lindner), лідери виборчого списку правопопулістської "Альтернативи для Німеччини" (АдН) Александер Ґауланд (Alexander Gauland) та Аліса Вайдель (Alice Weidel), а також перший номер у списку Лівої партії Сара Ваґенкнехт (Sahra Wagenknecht)

Один з перших номерів у списку Лівої партії Дітмар Барч (Dietmar Bartsch) голосує на одній з виборчих дільниць у місті Преров у федеральній землі Мекленбург-Передня Померанія.

Ці виборці в Берліні чекають у черзі на можливість віддати свій голос за ту політичну силу, яку підтримують. Явка на цьогорічних виборах у Німеччині склала близько 75 відсотків.

Право обирати мають всі громадяни ФРН, незалежно від віросповідання, походження та етнічної приналежності. На фото - жінка-мусульманка, котра голосує на одній з виборчих дільниць у Берліні. У Німеччині кожен десятий з усіх громадян, наділених правом голосу, має міграційне походження.

На сьогодні загалом 37 з 631 депутатів Бундестагу мають міграційне походження, тобто свого часу прибули самі до Німеччини з іншої країни або є дітьми батьків-мігрантів. На фото - родина з Бангладеш у Берліні, що взяла участь у голосуванні до німецького Бундестагу.