Християнський союз на чолі з Анґелою Меркель та його партія-сестра - Християнсько-соціальний союз у Баварії - як і до цього, формують найбільшу фракцію в Бундестазі після виборів-2017. Однак їхній результат після виборів виявився гіршим за попередній, а консультації з двома потенційними коаліційними партнерами - Зеленими та ліберальною ВДП - провалилися через вихід з них останніх.

На виборах до Бундестагу 2017 року ХДС і ХСС разом здобули близько 33 відсотків голосів. Цього було досить для того, щоб її партія на правах старшого партнера розпочала переговори щодо формування нового уряду, який би знову очолила Меркель. Але результат засвідчив і значні електоральні втрати ХДС - не в останню чергу через політику Меркель щодо біженців.

Результатом голосування 2017 року стало й перше з часу заснування ФРН проходження до Бундестагу правопопулістської партії "Альтернатива для Німеччини". Лідер списку правопопулістів, які взяли третє місце, Александер Ґауланд пообіцяв чинити сильний тиск на канцлерку. "Ми будемо переслідувати пані Меркель", - запевнив політик після оприлюднення прогнозів щодо результатів виборів до Бундестагу.

Ера Меркель почалася 2005 року. "Хочу служити Німеччині", - зачитала вона текст присяги, заступаючи на посаду федерального канцлера 22 листопада 2005 року. Вона стала не тільки першою канцлеркою ФРН, а й першою главою уряду зі Східної Німеччини - федералльних земель, які раніше були територією комуністичної Німецької демократичної республіки (НДР).

Початок канцлерської кар'єри Меркель був позначений стриманістю характеру та радше президентським стилем керівництва. З першою кризовою ситуацією вона зіштовхнулася вже на другому році правління: її зустріч з Далай-ламою викликала невдоволення в Пекіні й помітно затьмарила німецько-китайські відносини.

Кажуть, що Меркель завжди раціональна та зберігає спокій. А ось Володимир Путін, очевидно, хотів випробувати канцлерку на міцність, приймаючи її 2007 року у своїй резиденції в Сочі. Російському президентові вдалося знайти слабке місце Меркель: вона боїться собак. Попри це Путін дозволив лабрадорці Коні безперешкодно обнюхати канцлерку.

Зазвичай Меркель залишається холоднокровною, що часто стає в пригоді у кризових ситуаціях, як-от під час краху фінансових ринків 2008 року, що завдав удару й по німецькій економіці. Канцлерка взяла активну участь у порятунку євро та позиціонувала себе як кризову менеджерку. Німеччина вийшла з кризи практично неушкодженою, на відміну від решти європейців - особливо греків, італійців та іспанців.

Попри те, що ХДС/ХСС отримують на виборах 27 вересня 2009 року другий найгірший результат у своїй історії, Анґела Меркель тріумфує. Після великої коаліції із Соціал-демократичною партією вона тепер може сформувати уряд разом з бажаним партнером - Вільною демократичною партією, яку тоді очолював нині покійний Ґідо Вестервелле.

Анґела Меркель, яка має освіту фізика, не змогла передбачити атомної катастрофи у такій високотехнологічній країні, як Японія. Під впливом аварії на АЕС у Фукусімі у 2011 році переконана прихильниця атомної енергетики блискавично перетворилася на її супротивницю. Попри те, що саме перед цим термін експлуатації німецьких реакторів подовжили, вирок канцлерки був невблаганний: геть від атому!

За підсумками виборів до Бундестагу 2013 року ВДП вперше з 1949 року не змогла подужати 5-відсотковий бар'єр. ХДС/ХСС сформував на правах старшого партнера урядову коаліцію з соціал-демократами. Посада канцлера знову перейшла до Меркель.

Пікантна справа. Як виявилося, німецьких політиків прослуховує найкращий друг - США. Агентство національної безпеки США дісталось і телефону канцлерки. Утім, у підслуханих телефонних розмовах від Меркель не почули жодних одкровень. Однак для неї це була дуже небезпечна внутрішньо- та зовнішньополітична ситуація. Реакція Меркель: "Прослуховування серед друзів неприпустиме!"

Анґела Меркель має багато прихильників в усьому світі, але тільки не в Греції. Ніде їй не доводилося наражатися на таку ворожість, як 2014 року в Афінах - у розпал грецької фінансової та боргової кризи. На вулицях з'явилися образливі плакати, але канцлерка ФРН була незламна: заощаджувати, урізати, реформувати - саме так звучали її вимоги до уряду в Афінах.

Спостерігаючи за фіналом Чемпіонату світу з футболу 2014 року в Ріо-де-Жанейро, зазвичай скупа на жести та міміку Меркель відкинула всі протокольні обмеження. Вона - як і німецька національна збірна, яка зрештою перемогла - в зеніті популярності.

Право на притулок не може бути обмежене, заявила канцлерка 2015 року - саме тоді, коли сотні тисяч сирійців, іракців, а також вихідців з Балкан прибували до Німеччини. Оптимістичне кредо Меркель "Ми впораємося!" наразилось у країні на скептичне "Чи впораємося ми?". Саме тодішня політика Меркель щодо біженців призвела до електоральних втрат на виборах 2017 року.

13 листопада 2015 року. Теракти в Парижі. Надзвичайний стан у Франції. Меркель запевняє сусідів у всебічній підтримці. Страх перед тероризмом з боку ісламістів зростає. І це тоді, коли Німеччина й надалі приймає величезну кількість біженців переважно з близькосхідних країн. 2015 рік був для Меркель украй непростим.

У листопаді 2016 року Америка обрала Дональда Трампа своїм президентом. Трамп як під час передвиборної кампанії, так і після свого обрання на пост глави держави різко критикував Німеччину. Рознос Трампа викликав, зокрема, значний дисбаланс у двосторонній торгівлі зі США на користь ФРН. Це стало справжнім випробуванням для Меркель. Попри це Меркель проводить з Трампом переговори.

Чи хтось упізнає його? Чи розпізнає його голос? Усі 12 років правління Меркель її чоловік Йоахім Зауер залишався практично непоміченим. Професор хімічної та теоретичної фізики Берлінського університету імені Гумбольдта та Анґела Меркель одружені з 1998 року. Поки його дружина на роботі, Йоахім Зауер перебуває на другому плані. У приватному житті часом буває навпаки.

Анґела Меркель (Angela Merkel) вперше була обрана на посаду федеральної канцлерки в 2005 році. Це перша жінка-канцлер в історії Німеччини. В 2015 році газети The New York Times, Financial Times та журнал Тime назвали Анґелу Меркель людиною року. А 2016 року вона вже вшосте поспіль очолила список 100 найвпливовіших жінок світу за версією журналу Forbes.

Через її опозиційні погляди в 2004 році на Шейх Хасіну Вазед вчинили напад, 2007 року її намагалися заарештувати. Політик з Бангладеш змогла втекти до США та повернулася на батьківщину лише 2008 року. Вже за місяць після повернення вона здобула перемогу на парламентських виборах та стала прем'єркою країни.

Тереза Мей - друга жінка в історії Великобританії, яка стала прем'єркою країни. Її часто називають "новою залізною леді" та порівнюють з першою жінкою на цій посаді Маргарет Тетчер та нинішньою канцлеркою Німеччини Анґелою Меркель. Мей заступила на посаду глави британського уряду в непрості для країни часи - одразу після проведення референдуму щодо виходу країни з ЄС - Brexit.

Перед тим, як стати першою жінкою-президенткою в історії Хорватії, Колінда Грабар-Кітарович була помічницею генсека НАТО з питань публічної дипломатії, а ще раніше - главою хорватського МЗС. Грабар-Кітарович заміжня та виховує двох дітей - Луку та Катарину.

У січні 2016 року Цай Інвень стала першою жінкою на посаді президента Тайваня. Очільниця Демократичної прогресивної партії (ДПП) виступає проти зближення острівної країни з Китайською Народною Республікою (КНР).

Даля Грібаускайте стала президенткою Литви після виборів 2009-го року. Тоді на виборчі дільниці прийшла рекордна кількість виборців. 2014-го року її переобрали на другий термін. Ця леді справді "залізна". У Грібаускайте - чорний пояс карате. Вона володіє п'ятьма мовами.

Нещодавно Елен Джонсон-Серліф виповнилось 78 років, вона обіймає посаду президента Ліберії, починаючи від 2006-го року. 2011-го року отримала Нобелівську премію миру за активну боротьбу за безпеку й права жінок. Джонсон-Серліф - перша жінка-президент африканської країни.

Прем'єрка Норвегії Ерна Сульберг з дитинства страждає на дислекцію. Попри проблеми, пов'язані з письмовою мовою, вона отримала диплом соціолога й політолога в Бергенському університеті. Сульберг виступила за зміну політики щодо мігрантів, зокрема, отримання статусу біженця.

У 2013 році журнал Forbes назвав Пак Кин Хе однією з найвпливовіших жінок світу. У 64 року вона стала першою жінкою-президентом в історії Корейської Республіки. Таким чином вона продовжила справу свого батька. Але в грудні 2016-го року її повноваження були призупинені в зв'язку з процедурою імпічменту. Внаслідок політичного скандалу рейтинг Пак Кин Хе впав до 5 відсотків. Так минає мирська слава…

Конрад Аденауер був першим німецьким федеральним канцлером. За часів його керівництва ще молода Федеративна Республіка стала суверенною державою, у зовнішній політиці він був чіткої прозахідної орієнтації. Урядовий стиль Аденауера вважали авторитарним. За походженням він був з Рейнського регіону і тому добився того, щоб Бонн став столицею.

У 1963 році ХДС змусила вже 87-річного Аденауера до відставки та зробила його наступником Людвіґа Ергарда. Ергард зажив популярності як міністр економіки, пропагуючи соціальну ринкову економіку, і став "батьком" західнонімецького економічного дива. Його лише зрідка можна було бачити без сигари. Щодня він викурював близько 15 штук. 1966 року Ергард пішов у відставку з канцлерської посади.

Курт Ґеорґ Кізинґер сформував першу велику коаліцію Німеччини із ХДС та СДПН, якій вдалося надати поштовх кволій економіці. Ухвалення законів про надзвичайний стан, які надавали владі у випадку кризи надзвичайних повноважень, змусило молодь вийти на акції протесту. Так народився студентський рух. Кізінґер був суперечливою постаттю через його націонал-соціалістичне минуле.

Суспільні перетворення принесли зміни у політиці: Віллі Брандт став першим соціал-демократом на посаді канцлера ФРН. Ставши на коліна перед меморіалом у колишньому варшавському гетто і попросивши вибачення за жорстокості нацизму, він зробив великий жест примирення. Йому вдалося зняти напругу в відносинах між країнами західної та східної Європи, за що він здобув 1971 року Нобелівську премію миру.

Гельмут Шмідт обійняв посаду канцлера після відставки однопартійця Віллі Брандта. Його правління супроводжували нафтова криза, інфляція та економічний застій. Шмідт був тверезим та ефективним керівником. Терору лівих екстремістів з так званої Фракції Червоної Армії (RAF) не дозволив диктувати – відмовився виконати вимоги терористів. Шмідта скинули шляхом вотуму недовіри.

Його правління тривало рекордно довго - 16 років. Гельмута Коля якийсь час вважали майстром політичної "відсидки" - обережний, не схильний до помилок, але і без особливої снаги до реформ. Однак саме на ньому лежить історична заслуга - возз'єднання Німеччини та структурна відбудова колишньої НДР. Коль був не лише "канцлером німецької єдності", а й великим поборником об'єднаної Європи.

Після чотирьох періодів правління Коля прийшли мінливі настрої. Ґергард Шредер став канцлером першого "червоно-зеленого" уряду. За часів його канцлерства Бундесвер уперше взяв участь у військових операціях НАТО, зокрема в Афганістані. Розпочата ним перебудова системи соцзабезпечення призвела до напруженості усередині партії, багато людей вийшли на вулиці, протестуючи проти скорочення соцвиплат.

Анґела Меркель стала у 2005 році першою канцлеркою. Одним з її найбільших випробувань є нинішня фінансова та економічна криза. Меркель уособлює прагматичний стиль керування. Так, після аварії реактора на Фукусімі вона взяла курс на відмову від атомної енергетики, хоча перед цим була проти. Невід'ємною частиною образу канцлерки є її піджаки усіх можливих кольорів і відтінків.