Виставка роботів у Музеї науки в Лондоні відкривається експонатом дуже близького до оригіналу новонародженого, який, як і кожне маля, безладно хвицає руками і ногами. Видається навіть, що робот-малюк може дихати та чхати. Такі "діти" досить часто "знімаються" у кінострічках та відеороликах. Бебі виглядають настільки реально, що деякі глядачі виявляють справжні емоції у їх присутності.

На виставці показується, як уже понад 500 років люди намагаються створити машину з людськими якостями. І хоча поняття "робот" вперше використали у 1920-тих роках, сам пристрій, дуже схожий на робота, був створений задовго до цього. Цей робот-монах - витвір 1560 року з Іспанії. Він працює за допомогою пружин і може декламувати цитати з Біблії.

У XVI столітті у так званих "колекціях див" аристократів можна було бачити дивовижні пристрої, які приводилися в дію годинниковими механізмами. У залі "Дива" на виставці виставлений легендарний срібний лебідь, змайстрований у 1773 році. Коли його запускаєш, він починає чистити пір'я та ловити рибу. Письменник Марк Твен переконував, що бачив цей витвір "живого розуму" на власні очі.

Виявляється, ще стародавні єгиптяни створювали протези. Одна з перших моделей знайдена на мумії, що датується 970-950 роками до нашої ери. А от сталеві та мідні протези вікторіанської епохи, скоріш за все, захоплять шанувальників фантастичного "стімпанку", тоді як для інших вони виглядатимуть досить зловісно.

Вперше поняття "робот" у 1920 році використав чеський письменник Карел Чапек у п'єсі "Р.У.Р" (Россумські універсальні роботи). Ця назва походить від чеського слова "робота" і означає "примушений до роботи". Драма була перекладена на 30 мов. "Ерік" (праворуч) - копія першого робота у світі, якого змайстрували у 1928 році.

У кіношедеврі наукової фантастики Фріца Ланґа "Метрополіс" (1927) можна побачити першого в історії кінематографа робота. У цій історії, яка відбувається в 2026 році, винахідник майструє робота-жінку, яка схожа на Марію - жінку, яку він кохає. Модель цієї культової фігури також представлена на виставці.

На наше уявлення про роботів дуже вплинули кіно та література. Так, уже у п'єсі Чапека робот піднімається, щоб знищити свого винахідника. Власне, багато фільмів посприяли становленню поганого іміджу роботів. Тож саме такого культового робота створив і Джеймс Кемерон у стрічці "Термінатор". Модель Т800 з "Термінатор: Генезис" теж є експонатом виставки.

На виставці у Лондоні також демонструватимуть фільми з наступними обговореннями штучного інтелекту. У програму кінопоказів включені стрічка Стівена Спілберга "Штучний розум" (2001) та науково-фантастичний трилер Алекса Гарланда "Ex machine" (2015), у якому у програміста виникають романтичні почуття до робота-жінки (Алісія Вікандер), яку ж він сам і створив.

Дедалі частіше роботів використовують у промисловості для виконання нескладних операцій. Навіщо людям витрачати час на монотонну роботу, якщо її можуть виконати роботи? Потрібно лише кілька хвилин, щоб навчити робота "Бекстера" для виконання нового завдання. Придбати ж його можна за 23 000 євро.

Японський "кодомороїд" створений у 2014 році і має відповідальну роботу. Його колеги-роботи збирають автомобілі, а він - читає новини. Робот-диктор виглядає по-медійному заспокійливо і може говорити багатьма мовами, не запинаючись. Має він і почуття гумору, хоча й досить невибагливе.

"Роза" - перший андроїд, чиє тіло реагує як людське. Її створив інженер Роб Найтс. Робот, що експонується на виставці у Лондоні, ще не такий просунутий, як той, що знімався в серіалі "Західний світ". Однак і він примушує замислитись над тим, а що ж насправді означає бути людиною.

Сьогодні понад 2,5 мільйони німців є офісними працівниками. Вірогідно, що протягом найближчих 20 років щонайменше 70 відсотків секретарів та діловодів замінять машинами.

Роботи навряд чи отримають мішленівську зірку, але на кухні точно впораються з будь-якою рутинною роботою.

У багатьох німецьких супермаркетах термінали самообслуговування поступово замінюють касирів. Покупці можуть самі відсканувати штрих-коди на товарах, зважити фрукти й овочі, а потім розрахуватися готівкою або банківською карткою.

У деяких ресторанах Китаю замість обслуговуючого персоналу використовують таких роботів. Вони можуть приймати замовлення, приносити їжу та виставляти рахунок. Машини працюють близько семи годин без додаткової підзарядки.

Виконання складних економічних обчислень теж планують довірити роботам.

У 2013 році концерн Deutsche Post вперше заявив про можливість доставки листів та бандеролей у важкодоступні райони за допомогою безпілотників під назвою Paketkopter. Імовірно, вже найближчим часом вони повністю замінять звичних листонош. Сьогодні в цій галузі у Німеччині задіяно близько 700 тисяч осіб.

Нині понад півмільйона німців працюють у банках. Згідно з прогнозами, більшості з них доведеться шукати нову роботу: будь-які валютні операції можуть виконувати і роботи.

Виконання логістичних завдань на складах теж довірять машинам.

Робототехніка поступово впроваджується і в металообробній промисловості. Розумні системи звільнятимуть людей від небезпечної та важкої роботи.

Своє місце в рейтингу професій, які підпадуть під автоматизацію, посідають і бухгалтери.

Крім списку професій, яким загрожує роботизація, компанія A.T. Kearney склала і рейтинг спеціалістів, яких машини точно не замінять. Вихователі в дитсадках, медичні працівники та наукові співробітники можуть не хвилюватися: штучний розум не здатний фантазувати та відчувати.