Цей спосіб вимірювати час був відомий вже древнім єгиптянам. Такі сонячні годинники користуються популярністю і сьогодні. У деяких містах такі годинники можна знайти у парках або на будівлях - у вигляді витворів мистецтва. Людям вони подобаються. Але у них є один великий недолік: у хмарну погоду вони нічого не показують.

Пісочний годинник схожий на секундомір. Він вимірює лише певний проміжок часу. Коли закінчився пісок, минув час. Такі годинники відомі з часів раннього середньовіччя.

Так виглядають сучасні водяні годинники. На цьому фото - у вигляді скульптури в одному з торгівельних центрів Берліна. Такі годинники відомі з 16 століття до нашої ери. До речі, генезу вислову "час спливає" можна пов'язати саме з водяними годинниками.

До появи на ринку наручних годинників найпоширенішими були кишенькові. Прикріплений ланцюжком чоловіки носили його у кишені піджака чи жилетки. Сьогодні такі годинники популярні переважно серед хіпстерів. Ними подекуди користуються і жінки. Хороший смак не залежить від статі.

Сегмент годинників класу "люкс", здається, не насититсься ніколи. Такі бренди як Rolex, Omega, Rado і Tag Heuer більшості відомі лише з розповідей про життя багатіїв. "Люксові" годинники можуть коштувати понад мільйон євро.

Той, хто не може прибати собі люксову модель, може підшукати веселі і різнобарвні годинники. Але не прості! У 1980-90-х виробник годинників Swatch вийшов на ринок і запропонував кольорові моделі на смак кожного. Швейцарські пластикові годинники відразу здобули популярність. І тепер серед колекціонерів деякі годинники Swatch продаються за тисячі євро.

Є й годинники, яким мало хто радіє. Контрольні годинники досі існують на деяких підприємствах, фіксуючи початок і кінець робочого дня. Винайшли їх, за загальноприйнятою версією, у 19-му столітті у Німеччині.

Паркомати, тобто годинники, що вимірюють час на стоянках авто, часто засмучують водіїв. Адже у гаманці завжди бракує необхідних монеток. Не доплатиш за час на парковці - отримаєш штрафну квитанцію. Тому паркомати у сучасному світі сприймають як лихо. Однак ніхто нічого не може з ним вдіяти з 1935 року, коли він вперше з'явився у США.

Хто бажає знати час до мілісекунди, має скористатись спеціальним атомним годинником. Цей вимірювач часу існує поза впливом сили тяжіння і працює незалежно від того, в якому часовому поясі знаходиться. Однак на руку такий годинник не надягнеш та й загальнодоступним він також не є. Квантовий годинник, визнаний на міжнародному рівні, вимірює час у Парижі.

Цифрові годинники-смартфони здобувають дедалі більше популярності. І що - незабаром мінікомп'ютери на руці повністю витіснять годинники? Виробники годинників сподіваються, що ні, а тому презентують на ярмарку Baselworld у Швейцарії нові модні моделі наручних годинників.