Стілець зі сталі, яку пофарбували порошком, та утилізованого жоржету - розробка бренду Sahil & Sarthak з Індії. Цей та інші об'єкти представлено на виставці Pure Gold у гамбурзькому Музеї прикладного мистецтва, присвяченій креативному ресайклінгу. Що нового пропонують дизайнери з різних країн?

Наприклад, пуфики з барабанів пральної машини. Модель: Knit-Knacks, 2012. Дизайнерська ідея належить стартапу з Бейрута Junk Munkez.

Кімнатна перегородка з пластмасових відходів. Модель Fossili Moderni, 2006. Внесок у захист довкілля від міланського дизайнера Масиміліано Адамі.

Табуретки з утилізованих автомобільних шин. Модель Rubber Stool R1, 2005. Дизайн: бренд Khmissa з Марокко.

Столик Flip Flop зі старих гумових капців - робота дизайнера з Нідерландів Дідеріка Шнемана, 2011.

Крісло з утилізованих пірог. Модель: Palmarin armchair, 2014. Дизайн: Ramón Llonch/Artlantique.

Пуфик, прикрашений помпонами з утилізованих індійських сарі. Модель: Pompom Pouf, 2013. Дизайн: студія Studio Avni з Мумбаї.

Стільці з діжок для моторної оливи. Модель Dogon stool, 2016. Розробка африканського дизайнера Хамеда Уатари.

Стіл із будівельної деревини та алюмінію. Модель Raymond table, 2010. Ідея належить дизайнеру з Лондона Давіду Амару.

Шафа зі сталевих прутів та дерева, 2011. Автор - нідерландський дизайнер Брег Хансен.

Полиця для винних пляшок з колишнього водонагрівача, 2016. Розробка дизайнерського бренду Piratas do Pau з Мозамбіку.

Табуретки з арматурних стержнів. Модель Stahlstab-Hocker, 2016. Дизайн: Cheng Biliang.

Стілець із утилізованої деревини. Модель: Stabelle, 2015. Дизайнерське рішення віденської студії breadedEscalope.

Берлінська дизайнерка Катя Вернер (Katja Werner) використовує старі камери від коліс мотоциклів, вантажівок чи велосипедів для створення стильних аксесуарів. Вона робить з них сумки, футляри для окулярів або чохли для телефонів. Через вологостійкість та довговічність це улюблений матеріал дизайнерки, яка також є пристрасною мотоциклісткою. Форма ґумових камер визначає, що саме з них вийде.

Форма цих суконь виникає у трудомісткому процесі згинання. Близько трьох метрів паперу і більше десяти годин часу потрібно дизайнерці Юле Вайбель (Jule Waibel) для короткої сукні. Таке вбрання навряд чи переживе зливу, але враження може справити неабияке. Тим часом Юле Вайбель почала переносити складки паперових суконь за допомогою плісировки на матеріали, які зручніше носити щодня.

Один пожежний рукав може витримувати тиск від 50 до 60 бар, майже у 20 разів більше, ніж автомобільна шина. Тож у побуті з сумками дизайнерок Керстін Клоков (Kerstin Klockow) і Каі Рудат (Kai Rudat) нічого непередбачуваного трапитися не може. При цьому швейні машинки мають витримати неабияке навантаження. З цього матеріалу виробляються різноманітні сумки, а іноді навіть корсети.

Що вийде, якщо поєднати професії столяра та моделі? Правильно, дизайнер, який створює моду з дерева: Норберт Еттль (Norbert Öttl). У трудомісткому процесі дизайнер з Південного Тиролю пиляє, згинає і склеює деревину. Так виникають розкішні сумочки, портфелі-дипломати, валізи на колесах і шляхетні клатчі - ці модні аксесуари вже потрапили на покази високої моди.

Вже Клеопатра знала: молоко корисне для шкіри. Матеріали дизайнерки та мікробіолога Анке Домаске (Anke Domaske) з Ганновера є абсолютно натуральними. Із залишків молока, які вже не підлягають переробці, вона виробляє волокна для текстильної промисловості - і в 2010 році вже отримала за це премію за кращий старт-ап. Тим часом із цієї незвичної ідеї вже виник справжній бізнес.